08 жовтня 2024 рокуСправа №160/21451/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
06.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №104450007818 від 20.06.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити пенсію з 13.06.2024 року зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі посвідчення серія НОМЕР_1 від 02.07.1997 року, ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що досягнувши 56-річного віку, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 4 категорії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак, оскаржуваним рішенням відповідача-2 позивачу протиправно відмовлено у призначенні цього виду пенсії у зв'язку із відсутність необхідного періоду проживання або постійного проживання чи постійного працювання у зоні гарантованого добровільного відселення. На підставі зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
09.08.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримали копію ухвали про відкриття провадження у справі 12.08.2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які наявні в матеріалах справи.
Відповідачі у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надали, як і заяв про визнання позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
13.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
20.06.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуло за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 13.06.2024 року та рішенням за №104450007818 відмовило в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутність необхідного періоду проживання або постійного проживання чи постійного працювання у зоні гарантованого добровільного відселення.
В даному рішенні також зазначено, що вік заявника становить 56 років, страховий стаж - 25 років 04 місяці 04 дні та період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення - 02 роки 11 місяців 13 днів.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 02.07.1997 року.
З довідки №27/336 від 24.04.2007 року Овруцької райдержадміністрації вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживав на території зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 року в періоди з 01.11.1985 року по 19.12.1986 року та з 23.12.1986 року по 14.09.1992 року.
Вважаючи протиправним оскаржуване рішення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV).
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-IV. Так, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року (далі по тексту - Закон №796-XII).
Відповідно до статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За приписами абзацу 1 частини 1 статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Відповідно до абз.6 п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років мають право на зменшення пенсійного віку 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
При цьому в примітці до п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше (ч.2 ст.55 Закону №796-XII).
Згідно з ч.3 ст.55 Закону №796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовою зменшення пенсійного віку є наявність факту проживання та (або) праці особи у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 3 років до 1 січня 1993 року.
Тобто, для зниження пенсійного віку на 6 років слід перевірити дотримання умов: 1) чи є особа потерпілою від Чорнобильської катастрофи; 2) чи особа постійно проживала або постійно проживає чи постійно працювала або постійно працює в зоні посиленого радіологічного контролю; 3) чи станом на 1 січня 1993 року особа прожила або відпрацювала у зони посиленого радіологічного контролю не менше 4 років; для розрахунку кількості років зниження пенсійного віку слід встановити, чи 4) чи проживала або постійно працювала особа в зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії по 31 липня 1986 року; та 5) загальну кількість років проживання особи в зазначеній зоні.
Як встановлено судом з довідки №27/336 від 24.04.2007 року Овруцької райдержадміністрації вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживав на території зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 року в періоди з 01.11.1985 року по 19.12.1986 року та з 23.12.1986 року по 14.09.1992 року.
Отже позивач фактично постійно проживав на території зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 року 06 років 10 місяців 10 днів.
Отже враховуючи означене в даному випадку станом на дату звернення до пенсійного органу пенсійний вік позивача підлягав зменшенню на 6 років та становить 54 років, виходячи з наступного розрахунку: 60 років - 3 роки - 3 роки (за 6 років проживання, роботи у вказаній зоні).
Крім цього страховий стаж позивача з огляду на положення ч.1 ст.55 Закону №796-XII також підлягає зменшенню на 6 років та становить 25 років, виходячи з наступного розрахунку: 31 років - 6 років.
З огляду на той факт, що станом на дату звернення до пенсійного органу позивачу виповнилось 56 років та страховий стаж позивача становить 25 років, суд доходить висновку, що пенсійним органом протиправно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку та страхового стажу.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на той факт, що позивач набув беззаперечне право на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку та страхового стажу суд доходить висновку про необхідність зобов'язання відповідача-1 призначити позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 13.06.2024 року.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як встановлено судом позивачем заявлено основну вимогу немайнового характеру, а отже позивачу необхідно було сплатити судовий збір за дану позовну заяву у розмірі 1 211,20 грн.
В свою чергу, позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., а отже позивачем переплачено судовий збір на 1 211,20 грн.
З урахуванням зазначеного, враховуючи той факт, що вимоги позивача, які не підлягають задоволенню є похідними, судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Керуючись ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (08500, Київська область, м. Фастів(З), вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №104450007818 від 20.06.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 13.06.2024 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський