07 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 705/2823/24
провадження № 51-3665км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 09 липня 2024 року про повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2024 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2024 року до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 03 серпня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
На вказану ухвалу захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 09 липня 2024 рокуклопотання захисника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2024 року залишив без задоволення, апеляційну скаргу повернув захиснику.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Уважає, що строк на апеляційне оскарження сторона захисту пропустила з поважних причин, оскільки оголошена слідчим суддею резолютивна частина рішення від 05 червня 2024 року не містила мотивів застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Стверджує, що про мотиви прийняття слідчим суддею вказаного рішення йому стало відомо лише 13 червня 2024 року засобами електронного зв'язку, тому строк на апеляційне оскарження підлягав поновленню відповідно до сталої практики Верховного Суду. Апеляційний суд на вказане уваги не звернув та безпідставно відмовив стороні захисту в поновленні строку на апеляційне оскарження. Отже, ухвала цього суду не відповідає приписам ст. 370 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор касаційну скаргу вважав необґрунтованою, просив оскаржуване рішення суду залишити без зміни.
Захисник у судовому засіданні касаційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України і ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК України).
Згідно зі ст. 370 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою - якщо скаргу подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до положень ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Однак оскаржувана ухвала Черкаського апеляційного суду від 09 липня 2024 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2024 року не ґрунтується на наведених вимогах кримінального процесуального закону.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 05 червня 2024 року ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 03 серпня 2024 включно, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 17 червня 2024 року захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Мотивуючи вказане клопотання, захисник наводив причини, аналогічні тим, які він зазначив у касаційній скарзі. Так, захисник ОСОБА_6 , зокрема, стверджував, що сторона захисту дізналася про мотиви, підстави та обставини прийняття слідчим суддею вказаного рішення лише 13 червня 2024 року засобами електронного зв'язку, отже він був позбавлений об'єктивної можливості належним чином обґрунтувати доводи апеляційної скарги.
Проте, як убачається з оскаржуваного рішення, Черкаський апеляційний суд, констатував відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, відмовив у задоволенні клопотання захисника про поновлення цього процесуального строку та повернув апеляційну скаргу відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
Обґрунтовуючи своє рішення, апеляційний суд, зокрема, зауважив, що оскаржувана ухвала слідчого судді була оголошена 05 червня 2024 року в присутності підозрюваного та захисника, тобто останнім днем на оскарження було 10 червня 2024 року, однак апелянт подав скаргу лише 18 червня 2024 року. Крім того, на думку цього суду, отримання копії повного тексту ухвали слідчого судді 13 червня 2024 року, з огляду на участь захисника в судовому засіданні, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.
Однак колегія суддів вважає такі висновки апеляційного суду неспроможними, оскільки вони не відповідають сталій практиці Верховного Суду щодо поновлення строків на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів.
Так, відповідно до висновків Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладених в постанові від 27 травня 2019 року в справі № 461/1434/18, у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У разі необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
З матеріалів провадження вбачається, що ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою було постановлено 05 червня 2024 року за участю підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 в режимі відеоконференції.Водночас слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 2 ст. 376 КПК України, 05 червня 2024 рокуоб 11:56 оголосив лише резолютивну частину цієї ухвали, натомість її повний текст було оголошено цього ж дня о 16:45, однак без учасників судового провадження.
17 червня 2024 року захисник ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді разом із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на те, що до 13 червня 2024 рокувін не знав про мотиви постановленого слідчим суддею рішення, а тому у визначений процесуальним законом п'ятиденний строк не міг навести обґрунтованих доводів щодо незаконності оспорюваної ухвали.
Проте суд апеляційної інстанції достатньо не звернув уваги на практику Верховного Суду та, не зважаючи на наявність об'єктивних обставин, що перешкодили захиснику своєчасно оскаржити ухвалу слідчого судді, безпідставно відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження.
Колегія суддів апеляційного суду залишила поза увагою і те, що сторона захисту пропустила незначний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, який, на думку Верховного Суду, з урахуванням наведених захисником обставин, підлягав поновленню.
Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України є істотними, оскільки не дозволили цьому суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З огляду на викладене та враховуючи, що апеляційний суд допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду слід урахувати викладене та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 09 липня 2024 року про повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2024 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3