Ухвала від 08.10.2024 по справі 909/69/22

Справа № 909/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.10.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., за участю секретаря судового засідання Попович Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву з грошовими вимогами ОСОБА_1 (Код НОМЕР_1 Місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

у справі про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод"

учасники провадження не з"явились

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліваро" про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод". Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2023 по справі №909/69/22 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» (76014, Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, вул.Євгена Коновальця, буд. 229; код 00218271) відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №№1732 від 11.11.2015).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2024 продовжено строк ліквідаційної процедури ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. на 3 місяця до 14.01.2025 включно.

20.08.2024 на адресу господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява від ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог, якою заявник просить визнати кредиторські вимоги до банкрута у розмірі 31015,95грн, які заявлені у зв'язку із наявною заборгованістю із виплати заробітної плати.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.09.2024 по справі №909/69/22 заяву фізичної особи ОСОБА_1 при визнання кредиторських вимог до боржника прийнято та приєднано до матеріалів справи, призначено судове засідання з розгляду заяву на 08.10.2024.

08.10.2024 від ліквідатора ПАТ "ІФАЗ" Демчана О.І. надійшло повідомлення про розгляд грошовим вимог заявника. Крім того, надійшло клопотання про розгляд заяви за відсутності ліквідатора боржника.

За результатами розгляду вищевказаної заяви, судом визнаються заявлені ОСОБА_1 грошові вимоги у розмірі 31015,95грн, зважаючи на наступні обставини.

За приписами ст.94 КЗпП України, ч.1 ст.1 Закону України Про оплату праці, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

До структури заробітної плати, в силу ст.2 Закону України Про оплату праці, включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.

Так, згідно ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України Про оплату праці.

Структура заробітної плати визначена у ст.2 Закону України Про оплату праці, відповідно до якої основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Відповідно до вимог ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

За змістом ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводяться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При нарахуванні суми, належної працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорюваних ним суму.

Як вбачається із долученої довідки ОК-5. найманому працівнику ПрАТ «ІФАЗ» ОСОБА_1 нараховано, але не виплачено заробітну плату за період з січня 2021 року по квітень 2021року. сума якої становить 31015.95 гри.

Заявлені кредиторські вимоги підтверджуються, зокрема, долученими -до заяви копіями трудової книжки ОСОБА_1 та довідкою ОК-5, з яких вбачається, що останній дійсно працював як найманий працівник ПрАТ «ІФАЗ» та йому було нараховано, але не виплачено заробітну плату за період з січня 2021 року по квітень 2021 року в загальному розмірі 31015,95 грн.

Водночас, заявлена сума заборгованості включає в собі податки (ТЩФО та військовий збір) з доходу у вигляді заробітної плати, які в силу приписів Податкового кодексу України має нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету роботодавець.

Відповідно до підпункту 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (ст. 167 Податкового кодексу України).

Конструкцією підпункту 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України встановлено, що податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу.

Тимчасово, до набрання чинності рішенням ВРУ про завершення реформи ЗСУ, встановлено військовий збір (п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платниками військового збору є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (п. 162.1 розд. IV ПКУ).

При цьому, нараховують, утримують та сплачують військовий збір до бюджету в порядку, встановленому розділу IV ПКУ, зважаючи на особливості, визначені підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 1,5% (пп. 1.3 п. 161 підрозділ 10 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ).

Таким чином, заявлена ОСОБА_1 сума заборгованості в розмірі 31015,95 грн складається з: 5582,87 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованої заробітної плати); 465,24 грн - військовий збір (1,5% від нарахованої заробітної плати); 24967,84 грн - нарахована, але не виплачена «чиста» заробітна плата.

Окрім того, роботодавці, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (абзац 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу.чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку про необхідність визнання грошових вимог ОСОБА_1 ( Код НОМЕР_1 Місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ПрАТ «ІФАЗ» що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку: 31015,95 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів та складаються із наступного: 5582,87 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованої заробітної плати); 465,24 грн - військовий збір (1,5% від нарахованої заробітної плати); 24967,84 грн - нарахована, але не виплачена «чиста» заробітна плата за період з січня 2021 року по квітень 2021 року (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати звільненим працівникам банкрута).

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 ( Місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ПрАТ «ІФАЗ» що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку: 31015,95 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів та складаються із наступного: 5582,87 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованої заробітної плати); 465,24 грн - військовий збір (1,5% від нарахованої заробітної плати); 24967,84 грн - нарахована, але не виплачена «чиста» заробітна плата за період з січня 2021 року по квітень 2021 року (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати звільненим працівникам банкрута).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Шкіндер П.А.