61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
10.10.2024 Справа №905/1099/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д; код ЄДРПОУ 14360570)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )
про стягнення 34 526,52 гривень
без повідомлення (виклику) сторін
До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 34 526,52 гривень, з яких: 28 144,49 гривень заборгованість по тілу кредиту, 5 821,21 заборгованість по відсоткам, 560,82 гривень заборгованість по комісії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору , у зв'язку з чим просить стягнути заборгованість по тілу кредиту, відсоткам за користування кредитом, комісії.
За приписами частини першої пункту 3 статті 12 господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Відповідно до ч.5 ст.252 господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа не є складною, а сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору та доказів.
Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача як фізичної особи-підприємця було зареєстровано: АДРЕСА_1 .
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Маріупольського району Донецької області з 05.03.2022 і по теперішній час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.
Ухвалою від 26.08.2024 зобов'язано Міністерство соціальної політики України надати суду відомості про реєстрацію у якості внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 .
Відповідач про розгляд справи повідомлявся шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті Судової влади України, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на адресу електронної пошти відповідача, зазначеної у Анкеті-заяві - ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою Господарського суду Луганської області про доставку електронного листа від 26.08.2024 та шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті судової влади, що підтверджується відповідною роздруківкою.
Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Суд зауважує, що відповідачем у справі є фізична особа ОСОБА_1 , останнє місце проживання якої відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання є м. Маріуполь.
За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення в м. Маріуполь Донецької області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пункту є неможливим.
04.09.2024 від Міністерства соціальної політики України на адресу електронної пошти суду надійшов лист з повідомленням повідомленням про те, що станом на 26.08.2024 в ЄІБД ВПО про запитувану особу інформація відсутня.
Таким чином, судом вжито всі необхідні та можливі заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи, суд вважає, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про наявність даного спору.
10.09.2024 від позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі щодо продовження строку кредитування після закінчення 12-місячного терміну.
Додатково 13.09.2024 позивачем подано пояснення щодо строку видачі кредитних коштів. Також долучено витяг з Умов та Правил надання банківських послуг на Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», проте, як встановлено судом, позивачем фактично долучено Витяг щодо кредитних лімітів.
Судом було витримано розумні терміни, які в умовах воєнного стану суд вважає достатніми для можливості реалізації відповідачами своїх процесуальних прав.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, в інший спосіб своєї позиції на довів.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
10.07.2018 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та, відповідно до ст.634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєдналась до Умов і правил надання банківських послуг АТ «КБ «ПриватБанк» (далі - Умови та правила), які розміщено на офіційному сайті банку в мережі Інтернет за адресою privatbank.ua, та які разом із пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування.
10.07.2018 ФОП ОСОБА_1 через систему інтернет-клієнт-банкінг підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку № НОМЕР_2 на наступних умовах:
- мета кредиту: поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта;
- вид кредиту: овердрафтовий кредит;
- мінімальний розмір ліміту: 10 000 UAН;
- максимальний розмір кредиту: 75 000 UAН;
- розмір відсоткової ставки: 30%;
- розмір щомісячної комісії (в т.ч. пільговий період): 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць;
- пільговий період: 55 днів;
- термін користування кредитом: 12 місяців.
Підписанням цієї заявки клієнт на підставі статті 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.6. Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ «КБ «ПриватБанк» у мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/terms, та які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування. Підписанням цієї заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький». Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заявки шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису в Приват24 для бізнесу.
На підтвердження підписання заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» до матеріалів справи надано протокол перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
З сайту https://privatbank.ua/terms судом досліджено Умови та правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» в редакції чинній на момент підписання заявки про приєднання, станом на 10.07.2018 (з 01.07.2018).
Відповідно до п.3.2.10.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - ліміт) на поточний рахунок Клієнта (далі - кредит) в порядку та на умовах, визначених даними умовами та правилами (далі - умови). Техніко-економічне обґрунтування Кредиту - фінансування поточної діяльності фізичної особи-підприємця (далі - ФОП). Розмір Кредиту від 10 000 гривень до 75 000 гривень.
Пунктом 3.2.10.1.3. Умов визначено, що клієнт приєднується до послуги шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та заявки на отримання кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП, що разом з цими умовам та правилами становлять кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до умов та правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до послуги шляхом підписання заявки на отримання кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь якого розміру Кредитного ліміту.
Згідно з п.3.2.10.1.6. Умов сторони узгодили, що для повідомлення клієнта про розмір Ліміту за цим Договором, Банк на свій вибір здійснює повідомлення Клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку «Приват24», мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інших). Сторони узгодили, що Банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені Банком згідно цього Договору.
Відповідно до п.3.2.10.1.7. Умов сторони узгодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта в порядку, передбаченому п.3.2.10.1.6. цих умов.
Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту приєднання клієнта до договору. При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цими умовами, банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених цими умовами, за відсутності заперечень клієнта, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк. Продовження обслуговування ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови наявності дня, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено відсотки та комісія (п.3.2.10.1.8 умов).
Згідно з п.3.2.10.2.1.5 Умов, банк проводить обслуговування ліміту на поточному рахунку клієнта згідно з наступним порядком: 1) При надходженні розрахункових документів клієнта в банк протягом операційного дня та відсутності грошових коштів на поточному рахунку клієнта, банк здійснює їх оплату відповідно до цих умов в межах встановленого ліміту; 2) За результатами операцій, проведених за поточним рахунком клієнта протягом банківського дня, перед закриттям банківського дня на поточному рахунку клієнта може бути сформоване як кредитове сальдо (у випадку перевищення величини надходжень на поточний рахунок над величиною списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами клієнта з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня), так і дебетове сальдо (у випадку перевищення величини списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами клієнта над величиною надходжень на поточний рахунок з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня); 3) При закритті банківського дня сформоване дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта фактично є сумою використовуваного клієнтом кредиту в цей день; 4) За рахунок грошових коштів, що надійшли на поточний рахунок клієнта, в першу чергу проводиться погашення заборгованості за комісією п.3.2.10.3.6. та за відсотками, розрахованими згідно п.3.2.10.3.1.
Клієнт зобов'язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п.3.2.10.1.2. цього розділу умов (п.3.2.10.2.2.1.); сплатити банку відсотки та за весь час фактичного користування кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.3.2.10.2.2.2.); здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п.3.2.10.3.2 (п.3.2.10.2.2.3.); в разі перевищення заборгованості за кредитом над сумою знову встановленого ліміту протягом операційного дня, станом на який виникла різниця, здійснювати погашення різниці між заборгованістю за кредитом і знову встановленим лімітом на підставі п.3.2.10.2.3.1. лімітом. Погашення цієї різниці трактується як погашення кредиту (п.3.2.10.2.2.4.); повернути кредит у строки, встановлені п.п.3.2.10.5.1., 3.2.10.2.3.12., 3.2.10.3.2.3 (п.3.2.10.2.2.5.).
Відповідно до п.3.2.10.3.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки від розміру усієї заборгованості за договором. Розмір відсотків визначено тарифами банку, що є невід'ємною частиною договору.
Розрахунок відсотків за кредитом проводиться за кожний календарний день окремо по кожній транзакції клієнта, яка призводить до зміни суми заборгованості. Виставлення до сплати нарахованих відсотків у звітному періоді відбувається щомісячно 1 числа, за умови, що клієнт не погасив заборгованість у пільговому періоді, зі строком оплати до останнього числа поточного місяця (п.3.2.10.3.2.4.). Розмір річної відсоткової ставки визначено тарифами (п.3.2.10.3.2.5.). Під «непогашенням Кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо (п.3.2.10.3.3.). Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п.3.2.10.3.1., 3.2.10.3.4., проводиться в порядку, зазначеному в п.3.2.10.2.1.5., 3.2.10.3.14. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.10.2.3.12.). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (п.3.2.10.3.5.).
Пунктами 3.2.10.3.7, 3.2.10.3.8, 3.2.10.3.9 Умов передбачено, що у разі, якщо дата погашення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом, неустойки припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути проведені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Погашення кредиту, сплата відсотків, комісії, неустойки здійснюється в гривні відповідно до цих умов. Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається.
Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, зазначеної в п.3.2.10.5.1 (п.3.2.10.3.11 Умов).
Відповідно до п.3.2.1.5.1. Строк користування Кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що Банк має право пролонгувати строк користування Кредитом на аналогічний строк за умови наявності дня, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено відсотки та комісія.
Цей договір набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (п. 3.2.1.5.2).
Позичальнику банком були встановлені наступні кредитні ліміти на поточний рахунок: з 10.07.2018 - 0 гривень, з 13.07.2018 - 20 000,00 гривень, з 16.02.2019 - 25 000,00 гривень, з 04.11.2019 - 30 000,00 гривень, з 27.04.2020 - 0 гривень, з 04.08.2020 - 40 000,00 гривень, з 10.09.2020 - 75 000,00 гривень, з 28.12.2020 - 0 гривень, з 23.02.2021 - 55 000,00 гривень, з 20.12.2021 - 0 гривень, з 24.12.2021 - 10 00,00 гривень, з 17.02.2022 - 60 000,00 гривень, з 01.03.2022 - 20 412,84 гривень.
На виконання умов кредитного договору банком надавались позичальнику кошти згідно кредитного ліміту з 13.07.2018, що слідує з банківських виписок.
У порушення умов кредитного договору ФОП ОСОБА_1 кредитні кошти вчасно та у повному обсязі не повернула. Проценти та комісія за користування кредитом також не сплачені.
Указані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст.634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Як уже зазначалося судом, 10.07.2018 ФОП ОСОБА_1 через систему інтернет-клієнт-банкінг підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - ліміт) на поточний рахунок клієнта (далі - кредит) в порядку та на умовах, визначених даними Умовами та Правилами (далі - Умови). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності фізичної особи-підприємця (далі - ФОП). Розмір кредиту від 10 000 гривень до 75 000 гривень. (п.3.2.10.1. кредитного договору).
Відповідно до п.3.2.10.1.2 кредитного договору кредит надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта в межах ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, за наявності вільних грошових ресурсів за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та інших платежів за цим договором.
Надання банком кредиту на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта підтверджується випискою по особовому рахунку ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_2 за період з 10.07.2018 по 14.03.2023.
З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказом підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
Отже, позивачем доведений факт видачі ФОП ОСОБА_1 кредиту в межах встановленого кредитним договором кредитного ліміту.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 3.2.10.1.8 кредитного договору передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту приєднання клієнта до договору. При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цими умовами, банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених цими умовами, за відсутності заперечень клієнта, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк. Продовження обслуговування ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови наявності дня, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено відсотки та комісія (п.3.2.10.1.8 умов).
Суд зауважує, що з огляду на дату підписання заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок «Підприємницький» 10.07.2018, строк початку кредитування слід відраховувати саме з цієї дати.
У відповідності до умов п.3.2.10.1.8 кредитного договору, строк кредитування продовжувався 10.07.2019 до 10.07.2020, 10.07.2020 до 10.07.2021, 10.07.2021 до 10.07.2022, оскільки від сторін не надходило заперечень щодо продовження строку користування кредитом, а відповідач продовжувала користуватися кредитним лімітом з дотриманням вимог кредитного договору.
Водночас, як слідує з розрахунку позивача, станом на 10.07.2022 склалась прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 2 156,58 гривень, тому у відповідності до умов п.3.2.10.1.8 кредитного договору строк кредитування не може вважатись.
Відтак, станом на 10.07.2022 у ФОП ОСОБА_1 виник обов'язок повернути кредит у повному обсязі.
Водночас, ФОП ОСОБА_1 використані кредитні кошти у межах наданого ліміту в загальній сумі 28 144,49 гривень своєчасно не повернула.
Суд також бере до уваги, що ФОП ОСОБА_1 11.05.2023 припинила здійснювати підприємницьку діяльність та втратила статус фізичної особи-підприємця, про що вчинено запис від 08.06.2022 №2305830700088.
Водночас суд зауважує, що обов'язок ОСОБА_1 повернути отримані від позивача кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та комісії у зв'язку із втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинився.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 10.07.2018 за кредитом у сумі 28 144,49 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 ст.10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як уже зазначалось, згідно з п. 3.2.10.3.1 кредитного договору за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки від розміру усієї заборгованості за договором. Розмір відсотків визначено тарифами банку, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідач у порушення умов кредитного договору проценти за користування кредитом з 01.05.2022 не сплачувала.
Відповідно до розрахунку позивача заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 01.05.2022 до 15.02.2023 складає 5 821,21 гривень.
Перевіривши вказаний розрахунок, суд уважає його необгунтованим, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» не враховано, що строк користування кредитом за умовами кредитного договору від 10.07.2018 з огляду на встановлені судом вище обставини закінчився 10.07.2022, а тому нарахування процентів за користування кредитом після цієї дати є необґрунтованим.
За розрахунком суду розмір процентів за користування кредитом за період з 01.05.2022 до 10.07.2022 (включно) становить 1 435,37 гривень.
За умовами п.3.2.10.3.6 кредитного договору за управління фінансовим інструментом за звітний період клієнт сплачує банку комісію, яка розраховується в розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у порушення умов кредитного договору комісію з 01.03.2022 не сплачувала, здійснивши одну оплату заборгованості по комісії в сумі 553,76 гривень 14.03.2023.
Відповідно до розрахунку позивача заборгованість за комісією за період з 01.03.2022 до 15.02.2023 складає 1 114,58 гривень.
Перевіривши вказаний розрахунок, суд уважає його необгрунтованим, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» не враховано, що строк користування кредитом за умовами кредитного договору від 10.07.2018 з огляду на встановлені судом обставини закінчився 10.07.2022, а тому нарахування комісії після цієї дати є необґрунтованим.
За розрахунком суду розмір комісії за період з 01.03.2022 до 10.07.2022 становить 466,38 гривень.
Отже, з урахуванням визначеного судом розміру комісії за період з 01.03.2022 до 10.07.2022 в сумі 466,38 гривень та здійсненої відповідачем оплати заборгованості по комісії 14.03.2023 в сумі 553,76 гривень, виникла переплата з комісійних платежів в розмірі 87,38 гривень.
Пунктом 3.2.10.3.10. кредитного договору сторони визначили такий порядок черговості погашення заборгованості за цим Договором:
- відшкодування витрат/збитків Банку згідно з п.п.3.2.10.2.2.10;
- неустойка;
- прострочена комісія п.3.2.10.3.6.;
- прострочені відсотки за Договором;
- прострочений Кредит;
- комісія п.3.2.10.3.6.;
- відсотки за Договором;
- Кредит.
Відтак, переплата за комісійними платежами в сумі 87,38 гривень мала бути врахована позивачем, як оплата з процентів (відсотків) за користування кредитом.
З огляду на встановлені судом обставини, розмір заборгованості з процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1 347,99 гривень (1 435,37 - 87,38).
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з ОСОБА_1 є проценти за користування кредитом 1 347,99 гривень.
Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості суду не надав.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 28 144,49 гривень, проценти за користування кредитом 1 347,99 гривень.
Щодо припинення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності на час вирішення спору.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Як вже зазначалось, звертаючись із цим позовом, позивач просив стягнути заборгованість кредитним, укладеним між ним та ФОП ОСОБА_1
Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо невиконання відповідачем господарського договору, яким було опосередковано зобов'язальні правовідносини сторін спору.
Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За частиною першою статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні з позовом до суду позивачем за заявленими вимогами було сплачено судовий збір у сумі 3 028 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.04.2024 №ZZ429B21UV.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд зауважує, що в даному випадку позивач звернувся з позовом до суду через систему «Електронний суд», тобто в електронній формі, а тому підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже в даному випадку підлягав сплаті судовий збір у сумі 2 422,40. Переплата складає 605,60 гривень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, з огляду на сплату позивачем судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір у сумі 605,60 гривень може бути повернутий платнику за його клопотанням.
Судовий збір у сумі 2 422,40 гривень покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 34 526,52 гривень, з яких: 28 144,49 гривень заборгованість кредиту, 5 821,21 заборгованість по відсоткам, 560,82 гривень заборгованість по комісії - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 28 144,49 гривень заборгованості за кредитом, 1 347,99 гривень заборгованості за процентами, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 069,21 гривень.
В частині стягнення 4 473,22 гривень заборгованості за процентами, 560,82 гривень заборгованості по комісії відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 10.10.2024.
Позивач: Акціонерне товаристве Комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д; код ЄДРПОУ 14360570)
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Суддя С.М. Фурсова