61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
08.10.2024 Справа №905/831/24
Господарський суд Донецької області судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Лавриш О.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ
про стягнення 15285127,52 грн
Представники сторін:
від позивача (в режимі відеоконференції): Тищенко А.І. - адвокат на підставі довіреності;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ про стягнення заборгованості у розмірі 15285127,52 грн, що складається з суми основного боргу у розмірі 15181303,38 грн, 3% річних у розмірі 75444,73 грн, інфляційних втрат у розмірі 28379,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, ідентифікатор договору №0212-01024 від 22.04.2019, в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за небаланси електричної енергії за березень-квітень 2024 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 15181303,38 грн, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
Ухвалою суду від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/831/24; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.07.2024 об 11:30год.
01.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 28.06.2024 з додатками, за змістом якого останній зазначає, що ТОВ «Краматорськтеплоенерго» було надано згоду на приєднання до спірного договору про врегулювання небалансів електричної енергії та водночас, заборгованість, що є предметом позову є наслідком настання обставин, які від нього не залежали. Так, відповідач посилався на: введення воєнного стану в Україні у зв'язку зі збройною агресією РФ; факт того, що підприємство перебуває на території можливих бойових дій; для працівників підприємства, у зв'язку з вищевказаним введено простій до 30.09.2022; дія трудових договорів була призупинена та виконувалися заходи з консервації обладнання; адміністративно-побутовий корпус потерпав від ракетних обстрілів. Водночас, відповідач наголошує, що виконуючи соціально значущу роль забезпечення життєдіяльності населення він є заручником ситуації в правовому полі, оскільки дебіторська заборгованість населення за надані послуги з централізованого опалення складає 462531570,00 грн, однак на державному рівні заборонено з 2015 року стягнення пені з населення за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за ЖКП, а за період з 24.02.2022 по дату завершення бойових дій заборонено стягнення навіть реальної заборгованості, тому діяльність підприємства є збитковою. Виконуючи покладені законодавством України зобов'язання на ТОВ «Краматорськтеплоенерго» з надання в обов'язковому порядку житлово-комунальних послуг населенню до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, особливо у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, призводить до стану повної неплатоспроможності підприємства. При цьому, отримати дебіторську заборгованість від ДП «Енергоринок» в розмірі 63339850,00 грн, в рамках запровадженого державою механізмом, наразі неможливо, а погашення заборгованості з боку ДП «Енергоринок» дало б змогу відповідачу розрахуватися з позивачем. Водночас, відповідно до балансу збитки ТОВ «Краматорськтеплоенерго» на початок 2022 року становили 449408000,00 грн, станом на 31.12.2022 - 876373000,00 грн, а станом на 31.12.2023 - 1287726000,00 грн. Разом з цим, відповідачем здійснений контррозрахунок 3% річних, які склали 74200,35 грн, а не 75444,73грн як розраховано позивачем. Відповідач просить суд надати ТОВ «Краматорськтеплоенерго» відстрочку виконання рішення із стягнення на користь позивача заборгованості за період березень-квітень 2024 року, інфляційних та річних за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0212-01024 від 22.04.2019 строком на 12 місяців з дати набрання рішенням законної сили.
08.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 08.07.2024 з додатками, за змістом якої останній зазначає, що розрахунок 3% річних є арифметично вірним та підлягає задоволенню в повному обсязі. Водночас, позивач звертає увагу суду на те, що наявність форс-мажору звільняє лише від відповідальності за невиконання зобов'язання (зокрема, від неустойки - штрафу та пені), а не від самого зобов'язання (тобто від обов'язку виконати зобов'язання в натурі - оплати заборгованості за надані послуги). Окрім того, позивач вказує, що підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а наведені відповідачем, зокрема аргументи щодо негативних наслідків воєнного стану для діяльності відповідача слід співставити з тим фактом, що негативні наслідки воєнного стану в Україні поширюються на позивача не в меншій мірі (а насправді - в значно більші мірі), ніж на відповідача. Згідно наказу Міністерства енергетики України від 23 лютого 2023 року № 63 НЕК «Укренерго» включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії ставить під загрозу виконання позивачем функцій та завдань, покладених на нього згідно зі статутом, що, в свою чергу, може впливати також на забезпечення операційної безпеки об'єднаної енергетичної системи України. Надання відстрочення виконання рішення суду за таких обставин може призвести до необґрунтованого та невиправданого порушення балансу інтересів боржника та стягувача. Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України, статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів, не вважається обставиною, що є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності та відповідно не є обставиною, з якою закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
Ухвалою від 09.07.2024 відкладено підготовче засідання на 20.08.2024 об 11:00 год.; продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 (тридцять) днів.
Ухвалою від 20.08.2024 відкладено підготовче засідання на 10.09.2024 о 12:00 год.
Ухвалою суду від 10.09.2024 закрито підготовче провадження по справі №905/831/24; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 08.10.2024 об 11:00 год.
Ухвали суду по справі №905/831/24 були направлені на електронну адресу відповідача та доставлені до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронних листів та довідки про доставку документу до електронного кабінету відповідно, отже відповідач був належним чином повідомлений про рух справи.
В судовому засіданні 08.10.2024 представник позивача в режимі відеоконференції надала пояснення щодо позову, наполягала на задоволенні позовних вимог, заперечувала стосовно клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення.
В судове засідання 08.10.2024 представник відповідача не з'явився, про місце, дату та час був належним чином повідомлений.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (позивач) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
Вказана юридична особа зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 00100227. Основним видом економічної діяльності є передача електроенергії (код 35.12).
Відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ, подана заява про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 19.04.2022.
Позивач листом №01/14625 від 22.04.2019 повідомив про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії із ідентифікатором договору №0212-01024, дата акцептування 22.04.2019.
У подальшому умови типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії неодноразово змінювалися позивачем.
Редакція договору, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин затверджено наказом позивача №117 від 01.03.2024.
Відповідно до умов укладеного договору про врегулювання небалансів електричної енергії між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» як СВБ та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» як ОСП, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ. За цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку). Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.5. договору).
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору, вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
ОСП, зокрема, зобов'язаний виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку (п.3.3. договору).
СВБ, зокрема, зобов'язаний здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку (п.3.5. договору).
Виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору (п. 5.1 договору).
Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до правил ринку (п. 5.6. договору).
Якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов'язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП. Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів у порядку, передбаченому Правилами ринку (п.п. 5.7.-5.8. договору).
Пунктом п. 5.9. договору передбачено, що ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу (далі - Акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим.
Підписання Акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою Акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергій визначається за даними, зазначеними в Акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним СВБ.
Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов'язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру. Якщо жодна зі сторін не звернулась до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.п. 9.1., 9.2. договору).
Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.
Позивачем були виставлені відповідачу в системі управління ринком рахунки-фактури (invoice) за електричну енергію для врегулювання небалансів за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0212-01024 від 22.04.2019, а саме:
- №1403202400456 від 14.03.2024 за розрахунковий період 01.03.2024-10.03.2024 на суму 3881297,64 грн з ПДВ;
- №2603202400209 від 26.03.2024 за розрахунковий період 11.03.2024-20.03.2024 на суму 5657589,02 грн з ПДВ;
- №0404202400452 від 04.04.2024 за розрахунковий період 21.03.2024-31.03.2024 на суму 4650816,08 грн з ПДВ;
- №1604202400230 від 16.04.2024 за розрахунковий період 01.04.2024-10.04.2024 на суму 161873,94 грн з ПДВ;
- №2504202400445 від 25.04.2024 за розрахунковий період 11.04.2024-20.04.2024 на суму 359686,02 грн з ПДВ;
- №0605202400435 від 06.05.2024 за розрахунковий період 21.04.2024-30.04.2024 на суму 470040,68 грн з ПДВ.
До матеріалів справи позивачем на підтвердження купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів за договором надано підписані сторонами електронним цифровим підписом та виставлені в системі управління ринком акти за спірний період, а саме:
- акт №ВН/24/03-0212 від 31.03.2024 за період з 01.03.2024 по 31.03.2024, обсяг 3490,461 Мвт*год, загальна вартість електричної енергії для врегулювання небалансів з ПДВ, отриманої СВБ, становить 14189702,75 грн (підписано позивачем та відповідачем 11.04.2024);
- акт №ВН/24/04-0212 від 30.04.2024 за період з 01.04.2024 по 30.04.2024, обсяг 177,697Мвт*год, загальна вартість електричної енергії для врегулювання небалансів з ПДВ, отриманої СВБ, становить 991600,64 грн (підписано позивачем та відповідачем 10.05.2024).
На підтвердження своїх заперечень та обґрунтувань відповідачем до матеріалів справи надано копії: фінансових звітностей відповідача станом на 31.12.2022, 31.03.2023 та 31.12.2023 та за 2023 рік (звіт про сукупний дохід) (з квитанціями ДПС про отримання); акту №11 комісійного обстеження об'єкта пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ від 12.10.2022; акту звірки розрахунків з ДП «Енергоринок» №02/32-102 від 12.01.2021; витягів з наказу Міністерства енергетики України від 16.01.2024 №15 та від 15.03.2023 №91; довідки про фінансовий стан відповідача на 27.06.2024 №07/489 від 27.06.2024; графіків роботи управління апарату та виробничих служб на 2023 та 2024 роки; постанов НКРЕКП №1274 від 27.06.2019, №329 від 22.03.2019 та №1344 від 06.11.2018; договору №4259/03 від 19.09.2007 відповідача з ДП «Енергоринок»; наказів ТОВ «Краматорськтеплоенерго» Про встановлення неповного робочого тижня №262 від 30.12.2014, №178 від 09.12.2015, №174 від 21.11.2016, від 30.10.2017, №200 від 19.10.2018, №10 від 17.03.2020 та №12-ЗП від 22.01.2021 та про організацію роботи персоналу №84-ЗП від 06.04.2022;листів ТОВ «Краматорськтеплоенерго» №25/59 від 25.01.2023, №25/55 від 24.01.2023, №25/48 від 19.01.2023, №25/6 від 18.01.2023, №25/60 від 25.01.2023, №25/65 від 26.01.2023, №25/64 від 26.01.2023, №25/60 від 25.01.2023; розпорядження КМВА №63 від 17.10.2022, №726-р від 02.10.2023; протоколу засідання дирекції ТОВ «Краматорськтеплоенерго» від 08.08.2022; листа ДПС України №21587/6/02-32-04-01-23 від 14.10.2022, рішення ДПС України №113/02-32-04 від 13.10.2022 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку; роздруківок ліцензійного реєстру НКРЕКП.
Поряд з цим, позивачем до матеріалів справи надано копії: листа Міненерго України Про надання копії наказу Міненерго від 23.02.2023 №63; звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2023 року позивача (з квитанцією ДПС про отримання); повідомлення НЕК «Укренерго» вих.№01/9965 від 04.03.2022 про виникнення форс-мажорних обставин; листа ТПП №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022; витягу з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення на особливий період, затверджений наказом Міненерго від 23.02.2023 №63.
Позивач, вважаючи, що умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, ідентифікатор договору №0212-01024 від 22.04.2019, відповідачем було порушено в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за небаланси електричної енергії за березень-квітень 2024 року, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 15285127,52 грн, що складається з суми основного боргу - 15181303,38 грн, 3% річних у розмірі 75444,73 грн, інфляційних втрат у розмірі 28379,41 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії.
Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, такі види договорів: про врегулювання небалансів.
Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
За змістом ст. 70 Закону України «Про ринок електричної енергії» усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів. Сторони, відповідальні за баланс, зобов'язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі. Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів. Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором. Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку. Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг.
Відповідно до п.п.1.2.1, 1.3.2 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 учасниками ринку електричної енергії є: виробники; електропостачальники; трейдери; ОМСР; ОСП; ОСР; ОР; ОУЗЕ; гарантований покупець; споживачі, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цими Правилами та Законом. Для суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.
Згідно ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи викладене, за висновками суду, між сторонами з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України був укладений публічний договір приєднання, який визначає порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ (відповідача).
Як вище встановлено судом та не заперечується сторонами, правовідносини між ними у справі щодо врегулювання небалансів електричної енергії за березень, квітень 2024 року виникли на підставі договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0212-01024 від 22.04.2019.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно матеріалів справи, у березні-квітні 2024 року СВБ (відповідачем) отримано, а ОСП (позивачем) поставлено електричну енергію для врегулювання небалансів в загальному обсязі 3668,158 Мвт*год на загальну суму 15181303,39 грн з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами електронним цифровим підписом актами №ВН/24/03-0212 від 31.03.2024 та №ВН/24/04-0212 від 30.04.2024.
Факт поставки електричної енергії позивачем відповідачу для врегулювання небалансів за спірним договором у вказаний позивачем період у зазначених в актах купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів обсягах та їх вартість відповідачем не оспорюється та є встановленим.
Відповідно до умов договору №0212-01024 від 22.04.2019, вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п.п. 2.1., 2.2. договору).
Пунктом 7.3.1 Правил ринку від 14.03.2018 №307 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Платіжні документи для декади надаються відповідним учасникам ринку не пізніше четвертого робочого дня після останнього дня цієї декади (п.7.7.1. Правил ринку).
Оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа (п. 7.7.3 Правил ринку).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виставлені відповідачу в системі управління ринком наступні рахунки-фактури (invoice) за електричну енергію для врегулювання небалансів: №1403202400456 від 14.03.2024, №2603202400209 від 26.03.2024, №0404202400452 від 04.04.2024, №1604202400230 від 16.04.2024, №2504202400445 від 25.04.2024, №0605202400435 від 06.05.2024, всього на загальну суму 15181303,38 грн з ПДВ.
Факт поставки електричної енергії позивачем відповідачу для врегулювання небалансів за спірним договором у вказаний позивачем період та факт виставлення позивачем та отримання відповідачем означених рахунків не заперечується ТОВ «Краматорськтеплоенерго». Останнім в свою чергу вказані рахунки не були оплачені.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто на дату подачі позовної заяви строк виконання зобов'язання по оплаті за спірними рахунками-фактурами, наявними в матеріалах справи є таким, що настав.
Проте відповідач обов'язку по сплаті коштів у визначений договором та правилами ринку строк не виконав, заборгованість за небаланси електричної енергії не сплатив, доказів іншого матеріали справи не містять.
Частиною 1 ст.610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених з змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд вважає обґрунтованою, підтвердженою доказами та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 15181303,38грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 19.03.2024 по 31.05.2024 в розмірі 75444,73 грн та інфляційні втрати за квітень 2024 року в розмірі 28379,41 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних входять до складу грошового зобов'язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер та, відповідно, особа не може бути звільнена від сплати процентів річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема на підставі статті 617 Цивільного кодексу України.
З поданого розрахунку вбачається, що позивач здійснив розрахунок відповідних сум інфляційних та 3% річних за кожним зобов'язанням (рахунком-фактурою) окремо, а саме: на суму 3881297,64 грн за період з 19.03.2024 до 31.05.2024, на суму 5657589,02 грн за період з 29.03.2024 до 31.05.2024, на суму 4650816,08 грн за період з 10.04.2024 до 31.05.2024, на суму 161873,94 грн за період з 19.04.2024 до 31.05.2024, на суму 359686,02грн за період з 30.04.2024 до 31.05.2024, на суму 470040,68 грн за період з 09.05.2024 до 31.05.2024, всього 3% річних на суму 75444,73 грн.
Водночас, відповідачем до матеріалів справи надано контррозрахунок інфляційних та 3% річних, згідно якого підлягає стягненню сума 3% річних за період з 19.03.2024 по 31.05.2024 у розмірі 74200,35 грн та інфляційні втрати у розмірі 28379,41 грн.
Відповідачем під час перерахунку 3% річних використано розрахунок за накопичувальним принципом. Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «Ліга.Закон» здійснив перерахунок 3% річних відповідача та встановив, що останній помилково не включив до розрахунку один день - 31.05.2024.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «Ліга.Закон», суд визнає його арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню в заявлених сумах - 75444,73 грн 3% річних та 28379,41 грн інфляційних втрат.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо заперечень відповідача, що заборгованість за договором №0212-01024 від 22.04.2019 є наслідком настання обставин, які від нього не залежали, суд зазначає наступне.
З частин 1, 2 ст.614 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
В силу норм ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, законом передбачено звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань через форс-мажорні обставини, але не передбачено звільнення від виконання безпосередньо самого договірного зобов'язання у вигляді сплати суми основного боргу.
Крім того, згідно п. 6.4 договору №0212-01024 від 22.04.2019, наявність форс-мажорних обставин підтверджується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або її територіальними підрозділами.
У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 Верховний Суд виклав наступні висновки: лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин; форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання; наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Натомість сертифіката ТПП щодо неможливості виконання зобов'язання за договором №0212-01024 від 22.04.2019 відповідачем перед позивачем суду не надано.
Верховний Суд в постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 досліджуючи питання щодо форс-мажору в контексті застосування ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, зазначив, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання. Цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору. Отже, нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст.611 Цивільного кодексу України та ст.217 Господарського кодексу України. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 Цивільного кодексу України та ст.218 Господарського кодексу України, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.
З огляду на наведені вище висновки Верховного Суду наявність обставин непереборної не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку сплати процентів річних та інфляційних втрат за весь час прострочення.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що доводи відповідача, що заборгованість за договором №0212-01024 від 22.04.2019 є наслідком настання обставин, які від нього не залежали, не спростовують право позивача на стягнення з відповідача наявної заборгованості, процентів річних та інфляційних втрат за весь час прострочення.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення із стягнення на користь позивача заборгованості за період березень-квітень 2024 року, інфляційних та річних за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0212-01024 від 22.04.2019 строком на 12 місяців з дати набрання рішенням законної сили, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Зокрема, згідно із ч.6 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно із до ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, законодавець пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.
Процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази щодо цього, які мають бути надані, перш за все, заявником.
При цьому, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.
Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Як встановлено, в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення відповідач посилається на скрутний фінансовий стан та виключні обставини провадження діяльності підприємства в умовах воєнного стану.
Так, ТОВ «Краматорськтеплоенерго» є ліцензіатом з виробництва, транспортування і постачання електричної та теплової енергії, що забезпечує тепловою енергією місто Краматорськ.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на дату ухвалення судового рішення.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» встановлено, що Краматорська міська територіальна громада (Краматорський район, Донецька область) відноситься до території, на яких ведуться (велися) бойові дії (територія можливих бойових дій).
Факти систематичних ворожих обстрілів м.Краматорськ, які призводять до численних пошкоджень інфраструктури міста та людських жертв, є загальновідомими.
Наказами Міністерства енергетики України від 15 березня 2023 року №91 та від 16 січня 2024 року №15 «Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» ТОВ «Краматорськтеплоенерго» визнано підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Місцезнаходженням ТОВ «Краматорськтеплоенерго» є: Донецька область, м.Краматорськ, вул. О.Тихого, 8-Д. Отже, відповідач знаходиться на території можливих бойових дій та продовжує виконувати соціально значущу роль забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
При цьому, господарська діяльність відповідача з постачання теплової енергії споживачам є стабільно збитковою.
Відповідно до балансу збитки ТОВ «Краматорськтеплоенерго» станом на 31.12.2022 становили 876373000,00 грн, а станом на 31.12.2023 - 1287726000,00 грн, отже фінансовий стан відповідача значно погіршився.
Згідно з довідкою про фінансовий стан підприємства від 27.06.2024 №07/489 заборгованість за природний газ перед АТ «НАК «Нафтогаз України» складає 75469690,00грн, перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" - 816941040,00 грн, заборгованість за розподіл природного газу перед Краматорським УГГ ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» - 110495230,00грн, а дебіторська заборгованість населення за теплову енергію становить 462531570,00 грн, дебіторська заборгованість юридичних осіб за теплову енергію становить 31283160,00грн.
Крім того, підприємство відповідача зазнало збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації, так у 2022 році адміністративно-побутовий корпус ТОВ «Краматорськтеплоенерго» пошкоджено внаслідок ракетного обстрілу (Акт №11 від 12.10.2022 комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації).
Суд також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси); стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідач з листопада 2022 року опинився в статусі «Переддефолтний», так як не зміг підтримувати належним чином фінансову гарантію перед ОСП та здійснювати купівлю електричної енергії на сегментах ринку для власних потреб та обладнання, задіяного для підкачки теплоносія.
На підставі наведеного, відповідач наполягає на тому, що стягнення одночасно всієї суми боргу заблокує фінансову діяльність підприємства, призведе до виникнення заборгованості з заробітної плати працівників, що залишились та підтримують роботу ТЕЦ, через що підготовка станції до майбутнього опалювального сезону Краматорської міської територіальної громаді у період 2024/2025 буде неможливою.
Суд відзначає, що діяльність відповідача є надзвичайно важливою для держави, що вбачається на прикладі як минулого, так і поточного років, які характеризуються масованими атаками Російської Федерації на теплогенеруючі об'єкти країни.
Необхідність забезпечення роботи теплогенеруючого підприємства, основним споживачем якого є населення м. Краматорськ, в умовах воєнного стану є очевидною.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у справі №905/349/23.
Разом з цим, суд бере до уваги, що відповідач є сезонним підприємством, опалювальний сезон починається наприкінці жовтня - початку листопада. Відстрочення виконання рішення надасть можливість підприємству розпочати опалювальний сезон, продовжити господарську діяльність в умовах воєнного стану та накопичити кошти для проведення розрахунків з позивачем.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, проаналізувавши доводи заявника щодо відстрочення виконання судового рішення та надані в їх обґрунтування докази, з'ясувавши правову позицію стягувача, який заперечив щодо задоволення заяви відповідача, беручи до уваги зміст заперечень позивача, а також фінансовий стан сторін, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення клопотання відповідача та відстрочення виконання рішення у даній справі на 6 місяців до 08.04.2025.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 129, 210, 233, 236-241, 238-239, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ про стягнення заборгованості у розмірі 15285127,52 грн, що складається з суми основного боргу - 15181303,38 грн, 3% річних у розмірі 75444,73 грн, інфляційних втрат у розмірі 28379,41 грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84320, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Олекси Тихого, буд.8-Д, код ЄДРПОУ 34657789) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25, ЄДРПОУ 00100227) заборгованість у розмірі 15181303,38 грн, 3% річних у розмірі 75444,73 грн, інфляційних втрат у розмірі 28379,41 грн, судовий збір у розмірі 183421,53 грн, відстрочивши виконання рішення до 08.04.2025.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
В судовому засіданні 08.10.2024 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 10.10.2024.
Суддя Г.Є. Курило