Справа №712/4813/23
Провадження №1-кп/712/265/24
про продовження запобіжного заходу
04 жовтня 2024 року м.Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисників - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.161, ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України,
В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.161, ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України.
24.09.2024 до суду надійшло клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та зазначив, що на даний час наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, запобіганню вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти злочини, у яких обвинувачується, враховуючи тяжкість покарання, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, прокурор просив задовольнити клопотання. На обґрунтування ризиків прокурор вказав, що після проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_4 та у належному йому автомобілі, останній відчужив належне йому майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобілі Toyota Land Cruiser Prado та Peugeot 308. Вказане свідчить про зменшення його соціальних зв'язків в Україні і можливість переховування обвинуваченого від суду. Прокурор також зазначив, що ОСОБА_4 може допомагати переховуватись основному свідку у кримінальному провадженні ОСОБА_8 . Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 продовжує вчиняти злочини, у яких обвинувачується. Зокрема, було встановлено, що в рамках кримінального провадження №12023111310001897 від 06.07.2023, зареєстрованого Фастівським РУП ГУНП в Київській області за ч.1 ст.161 КК України, 05.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину; обвинувальний акт скеровано до Києво-Святошинського районного суду Київської області, триває судовий розгляд. Також, в рамках кримінального провадження №12024250310000173 від 12.01.2024, зареєстрованого Черкаським районним управлінням поліції ГУНП в Черкаській області за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.161 КК України, 22.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні такого злочину; обвинувальний акт скеровано до Придніпровського районного суду м.Черкаси, триває судовий розгляд. Крім того, в рамках кримінального провадження №12024250310001183 від 09.04.2024, зареєстрованого Черкаським районним управлінням поліції ГУНП в Черкаській області за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.161 КК України, 19.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину; обвинувальний акт скеровано до Соснівського районного суду м.Черкаси. Під час судових засідань обвинуваченим здійснюється тиск та образи на потерпілих шляхом погроз можливого їх притягнення до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, та просили відмовити у задоволенні клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що після завершення стадій допиту потерпілих і свідків сторони обвинувачення у кримінальному провадженні, після спливу більше ніж одного року розгляду справи в суді, настав час для зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання. Будь-які ризики, які можуть бути підставою для продовження запобіжного заходу нині відсутні. Обвинувачений вказав, що твердження прокурора про те, що він має українофобські настрої, негативно ставиться до українського народу, є цілком безпідставними та не підтверджуються жодними доказами.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що клопотання прокурора є необґрунтованим, ґрунтується на припущеннях, до нього не додано доказів на підтвердження ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу. Зокрема, не доведено, ризик незаконного впливу на допитаних свідків та потерпілих у кримінальному провадженні. Щодо посилань прокурора на повідомлення ОСОБА_4 про підозру 05.10.2023, 22.02.2024, 19.06.2024 за ст.161 КК України, захисник вказав на принцип презумпції невинуватості, закріплений в ст.62 Конституції України; у вказаних справах відсутній обвинувальний вирок суду. Крім того, прокурором не доведено, що за допомогою ОСОБА_4 переховується основний свідок у справі ОСОБА_8 , який не має статусу «свідка» у даному кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти продовження запобіжного заходу, та вказав, що наведені у клопотанні прокурора ризики є формальними, грунтуются на припущеннях, не підтверджуються жодними доказами.
Захисник ОСОБА_5 зазначила, що клопотання прокурора є необгрунтованим, та повністю дублює зміст попередніх клопотань по запобіжним заходам. Також, стороною обвинувачення не обгрунтовано обов'язок за домашнім арештом «утриматися від спілкування зі свідком ОСОБА_9 », після завершення стадії допиту свідків, за умов незабезпечення прокурором явки вказаного свідка до суду.
Заслухавши думку учасників справи, розглянувши клопотання, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Аналізуючи положення ст.194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Отже, суд, на підставі розумної оцінки, вважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частина п'ята статті 194 КПК України передбачає, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, перелік яких наведений в цій частині.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 06 жовтня 2024 року.
Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту неможливо.
За весь час судового провадження обвинувачений не допускав неявок у судові засідання без поважних причин, не ухилявся та не переховувався від суду.
У зв'язку з воєнною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан терміном на 30 днів, а також запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 23.07.2024 №3891-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст.178 КПК України, суд враховує те, що кримінальні правопорушення, за якими обвинувачується ОСОБА_4 , згідно зі ст.12 КК України, віднесені до нетяжких та тяжких злочинів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
ОСОБА_4 є раніше несудимою особою, митрополитом Черкаським та Канівським Української Православної Церкви, який в період воєнного стану обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів проти особистих прав і свобод людини і громадянина, проти миру, безпеки людства, та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення. Також, тяжкість покарання може спонукати ОСОБА_4 переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності.
Таким чином, суд переконаний, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Нині триває судовий розгляд кримінального провадження, допитано всіх потерпілих та свідків сторони обвинувачення.
Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Белевитський проти Росії» закріплено «презумпцію зменшення ризиків», згідно якої з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на початковій стадії розслідування, та те, що обвинувачені своєю процесуальною поведінкою довели відсутність намірів до порушення покладених на них обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, насьогодні судом не встановлено, а прокурором не доведено, наявність ризику незаконного впливу обвинуваченого на допитаних потерпілих та свідків, зокрема, з метою зміни останніми раніше наданих показів.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби із покладенням на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Водночас, враховуючи те, що обвинувачений є керуючим Черкаської єпархії УПЦ та, проживаючи в Київській області, має необхідність проводити вечірні та ранкові служби (богослужіння, літургії) для вірян в монастирях (соборах) по Черкаській області, суд вважає, за можливе зменшити часові проміжки перебування обвинуваченого під домашнім арештом в нічний час з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв.
Доводи захисників про відсутність ризиків суд відхиляє як необґрунтовані, в тому числі й оцінюючи їх загальну позицію з точки зору положень ч.4 ст.194 КПК України. Крім того, на переконання суду, стороною захисту у судовому засіданні не доведено наявність підстав для зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання. Обставини, зазначені стороною захисту, не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 177, 181, 194, 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, а саме з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня, строком на 60 днів з 04 жовтня 2024 року по 02 грудня 2024 року, включно.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 23 год 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня;
3) носити електронний засіб контролю;
4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону;
5) утримуватись від спілкування із наступними свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_8 , ОСОБА_11 ;
6) продовжити зберігання у відповідних органів державної влади паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
В період введення воєнного стану на території України дозволити обвинуваченому ОСОБА_4 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити обвинуваченому положення ч.5 ст.181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвали направити для виконання Головному управлінню Національної поліції в Київській області, а також прокурору Черкаської обласної прокуратури для контролю.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1