Справа № 711/7716/24
Номер провадження 1-кп/711/569/24
09 жовтня 2024 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250310002686 від 15.08.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, є особою з інвалідністю ІІ групи, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,
ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим протягом 2023-2024 років до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, а саме: 26.08.2023, 25.02.2024 та 06.03.2024, що підтверджується, постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.10.2023 у справі № 711/6618/23, постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.03.2024 у справі № 711/1691/24, постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.04.2024 у справі № 711/2252/24, діючи систематично, умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив стосовно своєї матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , психологічне насильство.
Так, 03.08.2024, близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , маючи умисел направлений на продовження вчинення систематичного психологічного насильства, ображав нецензурною лайкою мати ОСОБА_6 , чим принижував честь і гідність потерпілої.
Таким чином, ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-психологічної експертизи № СЕ-19/124-24/12097-ПС від 26.09.2024, своїми систематичними, умисними діями призвів до ситуації, яка є психотравмувальною для його матері ОСОБА_6 та у неї наявні негативні зміни в емоційному стані, що виражаються в зниженому настрої, стресі, безнадійності, почутті загрози та страху, нервозності, напрузі, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок насилля в сім'ї, тобто вчинив психологічне насильство щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах.
Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та скориставшись правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, відмовився давати показання в суді. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, зробивши для себе належні висновки, просив суворо не наказувати, надавши шанс на виправлення.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що покарання просить призначити на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що учасники не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який не працює, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, являється особою з інвалідністю ІІ групи, раніше не судимий, вину визнав, щиро розкаявся.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. З урахуванням того, що ОСОБА_4 щиро розкаявся, вибачився, є особою з інвалідністю ІІ групи, тому йому неможливо призначити покарання у виді громадських робіт, суд призначає обвинуваченому покарання за ст. 126-1 КК України у вигляді пробаційного нагляду, що сприятиме досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправленню обвинуваченого ОСОБА_4 та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування положень ст.69, 69-1 КК України судом не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів з покладенням відповідних обов'язків.
Враховуючи систематичність вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 та страждання від нього потерпілої, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України та направити його для проходження програми для кривдників строком на два місяці.
Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, підстав для зміни або скасування застосованого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили - суд не вбачає.
Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою не пред'явлений, що не позбавляє права останню відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до положень ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 15918 грн. 00 коп.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України,
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч.ч. 2,3 ст. 59-1КК України покласти на засудженого наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на два місяці.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 , до якого застосований обмежувальний захід, покласти на Департамент соціальної політики Черкаської міської ради.
Строк застосованого до ОСОБА_4 , на підставі ч. 3 ст. 91-1 КК України, обмежувального заходу та обов'язку, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, у вигляді направлення для проходження програми для кривдників, строком 2 (два) місяці, обчислювати з дати набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити у вигляді особистого зобов'язання.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта - висновок № СЕ-19/124-24/12097-ПС від 26.09.2024 в розмірі 15 918 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 00 (шістдесят) коп.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1