Справа №949/1887/24
10 жовтня 2024 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину,
Заявник ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Кільніцьку Н.М. (ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1074971 від 30 вересня 2024 року) звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, від дня подання заяви про стягнення аліментів та до досягнення дитиною повноліття.
09 жовтня 2024 року, у відповідності до ч. 7 ст. 165 ЦПК України, судом, з Єдиного державного демографічного реєстру, отримано інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) боржника.
За вказаною інформацією, справа підсудна Дубровицькому районному суду Рівненської області.
Згідно ч. 1 ст. 167 ЦПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п'ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.
Отже, дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Отже, законодавець у статті 161 ЦПК України передбачив перелік вимог, за якими може бути виданий судовий наказ.
Зокрема, згідно п. 4 ч. 1 ст.161ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
У свою чергу, згідно п. 5 ч. 1 ст.161ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані норми закону слід зазначити, що законодавець встановив дві окремі вимоги щодо стягнення аліментів.
Таким чином, особа має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу лише з вимогою, чітко визначеною у вказаній статті.
Звертаючись із даною заявою, представник заявника - адвокат Кільніцька Н.М. просить суд винести судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Виходячи з вищевикладеного, судом вбачається, що стягувачем заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу, оскільки вона просить суд видати наказ про стягнення розміру аліментів, які повинні бути не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в свою чергу, в положенні п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України не закріплено прив'язки до мінімальної межі розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Так само, в положенні п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України не закріплено прив'язки до частин заробітку (доходу) платника аліментів та максимальної межі розміру прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Таким чином, зважаючи на те, що представник заявника у заяві про видачу судового наказу зазначив дві окремі вимоги щодо стягнення аліментів, враховуючи, що вказана обставина не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України, у видачі судового наказу необхідно відмовити, роз'яснивши наслідки такої відмови відповідно до ст. 166 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 161, 165, 167, 352, 354 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Роз'яснити заявникові, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 165 ЦПК Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Тарасюк А.М.