Провадження 2/557/437/2024
Справа 557/1650/24
про залишення позовної заяви без руху
10 жовтня 2024 року с-ще Гоща
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Гощанської селищної ради Рівненського району Рівненської області про продовження строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовною заявою до Гощанської селищної ради Рівненського району Рівненської області про продовження строку для прийняття спадщини, в якій просять суд визначити кожному з них додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що пропустили такий строк подання заяви з поважних причин.
Перевіривши вищезазначену позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачі у позовній заяві посилаються на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їх баби ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка включає в себе земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства. За життя баба заповіту не залишила.
Як зазначають позивачі, вони відразу не звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини від ОСОБА_3 , оскільки про наявність спадкового майна дізналися лише в вересні 2024 року від представників агрофірми, що орендують землі, які входять до складу спадщини.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК. При цьому судам слід враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270, ст. 1276 ЦК, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.
Як роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа №2-390/2006.
Проте в супереч вимогам ст. 175 ЦПК України позивачем не надані докази відсутності умов оформлення спадкових прав після смерті баби в позасудовому порядку, а саме: звернення до нотаріуса та наявності відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Вищевказаний недолік позбавляє суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху враховується практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку), де зазначено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Гощанської селищної ради Рівненського району Рівненської області про продовження строку для прийняття спадщини - залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Оленич