Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 545/3330/24
Провадження № 2/542/477/24
09 жовтня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
05 серпня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі також - ТОВ «Споживчий Центр») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Полтавського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 25.03.2023-100000341 від 25 березня 2023 року в розмірі 21200 грн 00 коп. та судових витрат у розмірі 2422 грн 40 коп.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12 серпня 2024 року цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передана за підсудністю до Новосанжарського районного суду Полтавської області на підставі пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України (а.с. 30).
03 вересня 2024 року цивільна справа № 545/3330/24 надійшла до Новосанжарського районного суду Полтавської області. Внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 545/3330/24 надійшла до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.
Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 41).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 25 березня 2023 року укладено Кредитний договір (оферти) № 25.03.2023-100000341, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10000 грн, строком на 42 дні, зі сплатою відсотків за ставкою «Економ» - 2% за 1 день користування Кредитом, та за ставкою «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду «Економ».
На даний час, ОСОБА_1 у порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 05 травня 2023 року утворилась заборгованістьу розмірі 21200 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн та за процентами в розмірі 11200 грн. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду та просив стягнути вказану заборгованість.
Позивач у судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 47).
У прохальній частині позовної заяви позивач просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника (а.с. 9).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надавав.
Відповідно до інформації, наданої Виконавчим комітетом Драбинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1 (а.с. 40).
Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 09 жовтня 2024 року, яка направлялась на зареєстровану адресу проживання відповідача разом із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повернулись до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» 10.09.2024 (а.с. 43-46).
З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд приходить до висновку про те, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, зазначена ухвала вважається такою, що вручена відповідачу.
В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 09 вересня 2024 року суд встановлював відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов.
Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк відповідачка не скористалась.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 25 вересня 2023 року ОСОБА_1 було підписано Пропозицію про укладення Кредитного договору (оферта) (а.с. 15-18).
25 березня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферта) № 25.03.2023-100000341 шляхом підписання відповідачем Заявки (а.с. 18-зі звороту - 20).
Відповідно до умов Кредитного договору (оферти) № 25.03.2023-100000341, ОСОБА_1 25 вересня 2023 року надано кредит у розмірі 10000 грн, строком на 42 дні до 05 травня 2023 року із фіксованою процентною ставкою «Економ» - 2% за 1 день користування Кредитом, та за ставкою «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду «Економ».
Пунктом 6 договору передбачено, що черговий період користування кредитом - 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процента ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів. Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який наданий кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».
Відповідно до пункту 14 договору, спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через систему Bank ID НБУ.
Також, згідно з Примірної відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) від 25 березня 2023 року (далі - акцепт), даний електронний договір, частиною якого є дана відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 4149-49ХХ-ХХХХ-3901.
Вказаний договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору надання грошових коштів у позику, що акцептована відповідачем 25 вересня 2023 року шляхом підписання електронним підписом.
У такий же спосіб підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 25.03.2023-100000341 про споживчий кредит укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 (а.с. 14-зі звороту)
25 березня 2023 року відповідач також підписав електронним підписом паспорт споживчого кредиту (а.с. 12 - зі звороту-14).
З квитанції 2260220296 від 25 березня 2023 року вбачається, що відповідно до договору № 25.03.2023-100000341, ТОВ «Споживчий центр» зарахував на рахунок відповідача кошти в сумі 10000 гривень (а.с. 25).
Відповідно до пункту 10.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) № 25.03.2023-100000341 від 25 березня 2023 року вбачається, що цей договір набирає чинності з дати отримання кредитором у інформаційній системі кредитора від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитора на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитора. Цей договір діє протягом одного року.
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за Кредитним договором № 25.03.2023-100000341 від 25 березня 2023 року вбачається, що заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором складає 10000 грн 00 коп. - основний борг та 11200 грн 00 коп. - проценти. Всього: 21200 грн 00 коп. Вказано, що проценти по кредиту нараховані за період з 25 березня 2023 року по 05 травня 2023 року (а.с. 10-зі звороту).
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання відповідно до Кредитного договору № 25.03.2023-100000341 від 25 березня 2023 рокувиконало в повному обсязі.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов Кредитного договору № 25.03.2023-100000341 від 25 березня 2023 року, за відповідачем рахується заборгованість урозмірі 21200 грн 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 10000 грн 00 коп., заборгованості за процентами у сумі 11200 грн 00 коп.
З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості, у зв'язку з чим звернувся до суду в цим позовом.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Висновки щодо правозастосування
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 25 березня 2023 року укладено Кредитний договір (оферта) № 25.03.2023-100000341, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн, строком на 42 дні, із 25 березня 2023 року по 05 травня 2023 року.
Як вбачається зі змісту Кредитного договору шляхом накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором відповідач прийняв пропозицію укласти договір.
Також, електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідач підписав таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 25.03.2023-100000341 про споживчий кредит (а.с. 14-зі звороту)
Крім того, 25 березня 2023 року відповідач також підписав електронним підписом паспорт споживчого кредиту (а.с. 12 - зі звороту-14).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав належним чином умови договору щодо повернення отриманої суми кредиту за Кредитним договором № 25.03.2023-100000341від 25 березня 2023 року у розмірі 10000 грн 00 коп., не сплатив заборгованість за процентамив сумі 11200 грн 00 коп.
Доказів на спростування факту укладення кредитного договору та факту отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не виконує умов кредитного договору і добровільно не сплачує визначені договором платежі.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ТОВ «Споживчий Центр» не повернуті, а також, що відповідачем добровільно не сплачені проценти за користування кредитом, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором № 25.03.2023-100000341від 25 березня 2023 року у розмірі 21200 грн 00 коп.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за Кредитним договором, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача, а саме: стягнути заборгованість за договором № 25.03.2023-100000341 від 25 березня 2023 року у розмірі урозмірі 21200 грн 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 10000 грн 00 коп., заборгованості за процентами у сумі 11200 грн 00 коп.
Отже, позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422 грн 40 коп. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) суму заборгованості за кредитним договором № 25.03.2023-100000341 від 25 березня 2023 року у розмірі 21200 грн 00 коп. (двадцять одна тисяча двісті гривень), що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 10000 грн 00 коп. (десять тисяч гривень), заборгованості за процентами у сумі 11200 грн 00 коп. (одинадцять тисяч двісті гривень).
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва