Справа № 948/619/24
Номер провадження 2-а/948/3/24
08.10.2024Машівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого - судді Косик С.М.,
за участю секретаря Ткач Н.М.,
представника позивача Бульбах Н.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до поліцейського з РПП СПД №1 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Щербини Олександра Миколайовича, ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, третя особя на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Карлівський ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та про повернення безпідставно отриманих грошових коштів,
відповідно до ч.3 ст.243 КАС України у судовому засіданні 08.10.2024 року суд проголосив вступну та резолютивну частину Рішення, -
09.08.2024 до суду від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Бульбах Н.М., надійшов зазначений адміністративний позов, у якому позивач просить: звільнити її від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»; поновити строк на оскарження постанови по справ про адміністративне правопорушення, як такий, що пропущений з поважних причин; скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ГБВ № 552745 від 07 червня 2024 року, винесену щодо ОСОБА_2 за ст. 183 КУпАП; повернути стягувачем ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 2 179 грн, стягнуті Карлівським ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за виконавчим провадженням № 75625047 на виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення ГБВ № 552745 від 07 червня 2024 року.
Позов мотивований тим, що постановою відповідача - 1 від 07.06.2024 ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу. ОСОБА_2 вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 183 КУпАП, що вказує на безпідставність винесеної щодо неї постанови.
21.08.2024 року суд поновив ОСОБА_2 строк для оскарження постанови ГБВ № 552745 від 07.06.2024 по справі про адміністративне правопорушення; звільнив позивачку від сплати судового збору за подання до суду вказаного позову; відкрив провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до поліцейського з РПП СПД № 1 ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Щербини О. М., ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та про повернення безпідставно отриманих грошових коштів. Однчоасно суд залучив до участі в справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Карлівський ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.31,32).
В судовому засіданні представниця позивачки позов підтримала та наполягала на його задоволенні, покликаючись на те, що факту завідомо неправдивого повідомлення ОСОБА_2 не встановлено в судовому засіданні, оскільки на номер 102 поступило повідомлення про сімейну сварку, натомість на ОСОБА_2 винесено постанову про завідомо неправдиве повідомленя щодо ухилення її бувшого чоловіка від мобілізації. Стягнення штрафу з ОСОБА_2 є суттєвим для неї, оскільки вона має інвалідність та на утриманні малолітню дитину, а тому сума сплаченого нею штрафу та виконавчих витрат в розмірі 2170,00 грн є значною сумою для неї.
Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечував та пояснив, що на службу 102 надійшло анонімне повідомлення про сварку між подружжям в с.Огуївка, за номером телефону було встановлено що телефонує ОСОБА_2 , під час виїзду на місце події обставина, повідомлена заявницею, не знайшла свого підтвердження та ОСОБА_2 повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_3 ухиляється від мобілізації та знаходиться вдома, що не було підтверджено, оскільки ОСОБА_2 відмовилася проїхати з ними та відкрити помешкання. Оскільки заявниця повідомила неправдиву інформацію, відносно неї було складено постанову за ст.183 КУпАП.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчать відомості про отримання судової повістки відповідачем (а.с.71), відзиву на позов не подав, причини неявки представника не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника ВДВС, одночасно повідомив, що у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження №75625047 з примусового виконання постанови ГБВ № 552745 від 07 червня 2024 року, винесеної щодо ОСОБА_2 за ст. 183 КУпАП, про стягнення штрафу на користь держави в розмірі 1700,00 грн. 30.07.2024 боржником самостійно сплачено штраф, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, а всього 2170,00 грн. 01.08.2024 виконавче провадження закінчено у зв'язку з виконанням рішення в повному обсязі (а.с.39).
Суд, заслухавши сторони та дослідивши письмові докази, дійшов такого висновку.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення ГБВ № 552745 від 07 червня 2024 року, винесеною поліцейським з РПП СПД №1 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Щербиною О.М., ОСОБА_2 притягнута до відповідальності за ст. 183 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850,00 грн, в разі несплати у 15-денний термін органу державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу (а.с.17,59,70).
За змістом оскаржуваної постанови, 07.06.2024 о 10 год. 10хв. ОСОБА_2 з мобільного телефону НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 , здійснила завідомо неправдивий виклик спецслужби 102, про те, що ОСОБА_4 знаходиться вдома та ухиляється від проходження та явки до ТЦК, хоча насправді останній тривалий час не проживає за вказаною адресою, про що заявниця знає. Заявниця представилася сусідкою, хоча насправді проживає зав казаною адресою.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суд виходить з таких висновків.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ст. 10 КУпАП зазначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Положення ст. 280 КУпАП закріплюють обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У постанові про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП не зазначено, якими доказами підтверджується винуватість ОСОБА_2 , пояснення останньої відсутні, копію постанови не отримала.
Між тим, з рапорту про прийняття повідомлення 07.06.2024 року вбачається що надійшло анонімне повідомлення на службу 102 про сімейну сварку, яку вчинив ОСОБА_3 , який також ухиляється від мобілізації до ЗСУ (а.с.69).
Позивачкою до матеріалів справи додано повістку на ім'я ОСОБА_3 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 17.05.2024 року о 16 годині 00 хвилин, на якій мається відмітка про перебування ОСОБА_3 , в розшуку (а.с.14).
Згідно ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Натомість оскаржувана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, записи технічних приладів та засобів, роздруківки прийнятого повідомлення, на підставі яких інспектором поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення зроблено висновок про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Доказів, перелічених у ст. 251 КУпАП, які беззаперечно підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, суду не надано, у оскаржуваній посилання на докази також відсутні.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідачами не доведено правомірність прийнятого рішення, будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, останнім до суду не надано, доказів проведення перевірки факту ухилення ОСОБА_3 від мобілізації не надано, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо вимог позивачки ОСОБА_2 про повернення грошових коштів та виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в розмірі 2170,00 грн, суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.3 ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У свою чергу, процедура повернення штрафу передбачена статтею 296 КАС України.
Так, відповідно до частини першої статті 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою.
Механізм повернення з бюджету помилково сплачених коштів на підставі подання органу, що контролює справляння надходжень бюджету урегульовано Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року за № 787 (далі - Порядок).
Зазначений Порядок, зокрема визначає повернення органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, фізичним особам помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті, тобто повернення грошових сум, які мають безспірний характер.
У зв'язку із скасуванням в судовому порядку постанови про застосування штрафу сплачена до відповідного бюджету сума штрафу з моменту набрання законної сили судовим рішенням про скасування цієї постанови набуває статусу такої, що утримується у бюджеті без достатньої правової підстави, і подальше повернення суми штрафу з відповідного бюджету відбувається в порядку, установленому законодавством України.
Оскільки адміністративний суд обмежений колом питань, вирішення яких належить до його компетенції за результатами розгляду адміністративного позову з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (ч. 3 ст. 286 КАС України), у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року по справі №757/2757/16-а.
Ураховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, позивачка звільнена від сплати судового збору, а тому судові витрати потрібно віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. 2, 20, 77, 139, 241-246, 255, 286 КАСУ, суд,-
позов ОСОБА_2 до поліцейського з РПП СПД №1 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Щербини Олександра Миколайовича, ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, третя особя на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Карлівський ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та про повернення безпідставно отриманих грошових коштів - задовольнити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення ГБВ № 552745 від 07 червня 2024 року, винесену щодо ОСОБА_2 за ст. 183 КУпАП - скасувати.
В іншій частині позвоних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний тест Рішення складений 10.10.2024.
Суддя С.М.Косик