Зіньківський районний суд Полтавській області
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 530/1813/24
Номер провадження 1-кс/530/567/24
10.10.2024 р. Слідчий суддя Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Зіньків,Зіньківського району, Полтавської області, жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, маючого професійно-технічну освіту, не працюючому, не одруженому, раніше судимому, у вигляді особистого зобов'язання,-
Матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170490000324 від 19.08.2024 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Слідчий СВ відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням погодженим начальником Зіньківського відділу Диканської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді особистого зобов'язання.
23.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України.
Заявлене клопотання слідчий мотивує тим, що 19.08.2024 близько 02 години 46 хвилин ОСОБА_5 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом в умовах воєнного стану (відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» від 03.03.2022), перебуваючи біля приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, таємно викрав спортивний велосипед синього кольору марки "OSCAR 01 mtb", вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4056/24 від 20.08.2024 становить 4585,33 грн. (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень (тридцять три) коп., який належать потерпілому ОСОБА_6 .
В подальшому викраденим майном ОСОБА_5 , розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на вказану суму.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Обґрунтовуючи своє клопотання про обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання, слідчий посилається на те, що підставою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 згідно ч.1 ст. 177 КПК України є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Існування вказаних ризиків обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від суду, оскільки розуміє суворість покарання, яке йому загрожує згідно Кримінального кодексу України, оскільки, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Крім того усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, підозрюваний може ухилитися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєний ним злочин. Тому існують реальні підстави вважати, що без обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, ОСОБА_5 зможе ухилитися від слідства та суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це слідчого чи прокурора, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне, тому є необхідність у перешкоджанні встановленню обставин скоєння підозрюваним кримінального правопорушення, зміни показів, введення слідства в оману, тощо, тому є обґрунтований ризик вважати, що останній без застосування запобіжного заходу продовжить свою злочинну діяльність.
Окрім цього, необхідно зазначити, що обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання буде стимулювати його щодо явки до слідчого для проведення слідчих дій та суду для участі в судових засіданнях.
Вказані обставини прямо вказують на необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, в тому числі з метою забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував стосовно обрання відносно нього запобіжного заходу, вивчивши наявні матеріали, якими слідчий обґрунтовує заявлене клопотання, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходжу до висновку, що заявлене клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170490000324 від 19.08.2024 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
23.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджуються наступними доказами: протоколом огляду місця події від 19.08.2024; протоколом огляду предмету від 19.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20.08.2024;протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 20.08.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 19.08.2024; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 23.08.2024;протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 від 23.08.2024; іншими доказами в їх сукупності.
Тобто, сторона обвинувачення наголошує на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, що є підставою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов"язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання копіями матеріалів; суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, вік підозрюваного, який є молодою особою, щоб відкинути в сторону можливість помилкового обрання ним злочинного шляху, стан здоров'я ОСОБА_5 який є працездатною, здоровою особою, соціальні зв'язки підозрюваного в місці його постійного проживання, який характеризується посередньо.
При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує також загальні положення ч.3 ст.176 КПК України, виходячи з встановленого КПК України принципу змагальності сторін, про те, що слідчий, прокурор, якщо не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, то слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначено, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Тому, з урахуванням досліджених доказів слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до §1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув"язнення.
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).
Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польші) §43).
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v.Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
У рішенні в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) ЄСПЛ вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України, особисте зобов"язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов"язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов"язки, передбачені статтею 194 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 на даний час є працюючим, враховуючи його вік, який є молодою особою, щоб відкинути в сторону можливість помилкового обрання ним злочинного шляху, має родичів на території України, обґрунтовано підозрюється у вчиненні дій, які виразилися у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, враховуючи існуючу ситуацію в Україні, оскільки, на даний час 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по даний час, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
В зв'язку з вищевикладеним, вважаю, що він може вчинити нове правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування, щоб уникнути покарання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.176,177,179,184,186,187,193, 194, КПК України,-
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді особистого зобов'язання - задоволити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Зіньків, Зіньківського району, Полтавської області, жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, маючого професійно-технічну освіту, не працюючому, не одруженому, раніше судимому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк 60 діб.
Строк дії запобіжного заходу рахувати з 10 жовтня 2024 року по 08 грудня 2024 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки передбачені ст. 194 КПК України:
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.
-прибувати до слідчого, прокурора та суду, за викликами.
Роз"яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання ним покладених на нього обов"язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в справі.
Слідчий суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1