Справа № 524/2631/23
Провадження №1-в/524/313/24
09.10.2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчук в складі:
Головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
представника органу пробації - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці подання начальника Автозаводського районного відділу Філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком відносно ОСОБА_5 ,
Вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23.05.2023 року ОСОБА_5 засуджено за ч.4 ст. 185 КК України, до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75,76 КК України звільнено від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком на 2 роки, за період перебування на обліку останній не виконує обов'язок, покладений на нього судом: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
В судовому засіданні представник органу пробації подання про скасування іспитового терміну та направлення в місця позбавлення волі відносно ОСОБА_5 підтримала в повному обсязі та просила задовольнити. Окрім цього пояснила, що на день розгляду подання засуджений прибуває на явки за встановленим графіком. Щодо інформації про притягнення до адміністративної відповідальності, то вона дійсно надійшла до органу пробації лише в вересні 2024 року.
В судовому засіданні прокурор не підтримав подання органу пробації про направлення звільненого ОСОБА_5 від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні подання органу пробації, пояснив, що вказані правопорушення вчинено ще до лютого 2024 року, на даний час він ніяких умов іспитового строку не порушує, до адміністративної відповідальності не притягався, на реєстрацію з'являється вчасно.
Дослідивши подання та матеріали особової справи засудженого, судом встановлено наступне.
Згідно з ст. 5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Частиною першою статті 166 КВК України встановлено, що якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно ч. 6 статті 166 КВК України у разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Приписами глави 3 розділу IХ Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.01.2019 №272/5 встановлено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, встановлених КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку.
У разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
В ч. 2 статті 78 КК України зазначено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно ч. 3 ст. 166 КВК України систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Однак, зазначених в ст. 166 КВК України, ст. 78 КК України обставин, у судовому засіданні встановлено не було, оскільки вчинення адміністративних правопорушень не свідчить про злісне небажання засудженого ставати на шлях виправлення, інших же належних та допустимих доказів, які б даний факт спростовували, суду не надано.
За таких обставин, суд вважає, що матеріали особової справи не містять достатніх відомостей щодо злісного ухилення від виконання покладених судом обов'язків та не можуть розцінюватися як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування покарання, недоведені, а тому у задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст. 166 КВК України ст. ст. 537-539 КПК України, суд
У задоволенні подання начальника Автозаводського районного відділу Філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя Ліна ОБРЕВКО