Справа № 524/2666/20
Провадження №1-в/524/269/24
07.10.2024 Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
Головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
представника органу пробації - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці подання Автозаводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утримання має малолітню дитину, працюючого ТОВ «Баядера Логістик» м.Полтава, керівник складу, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Засудженого за даною справою: 26.10.2020 року Автозаводським районним судом м.Кременчука за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, який скасований в частині призначення основного покарання вироком Полтавського апеляційного суду від 23.06.2021 року та засуджений за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у вигляді 3 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
встановив:
До Автозаводського районного суду м.Кременчука надійшло подання відносно ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт, призначених ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.10.2022 року, якою не відбуту частину строку основного покарання призначеного вироком Полтавського апеляційного суду від 23.06.2021 року у виді обмеження волі 1 рік 11 місяців 05 днів, на підставі ст. 82 КК України замінено більш м'яким покаранням у виді виправних робіт на строк 1 рік 11 місяців 05 днів, з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави щомісячно.
Так, згідно вироку від 26.10.2020 року Автозаводського районного суду м.Кременчука, ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік, звільнений від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки.
23.06.2021 року Полтавським апеляційним судом вирок Автозаводського районного суду м.Кременчука від 26.10.2020 року в частині призначеного покарання скасовано та змінено ОСОБА_5 покарання на 3 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.10.2022 року засудженому ОСОБА_5 замінено не відбуту частину основного покарання у виді обмеження волі, на 1 рік 11 місяців 05 днів виправних робіт із відрахуванням у дохід держави 20% заробітку.
ОСОБА_5 перебуває на обліку в Автозаводському РВ з 09.11.2022 року. Бесіда про порядок відбування покарання проведена 22.11.2022 року.
В період перебування на обліку ОСОБА_5 згідно наказу №1313-к від 15.11.2022 року працював на НВП «ФЕРОЛІТ» та проводилось відрахування в дохід держави.
Наказом №1-д/о від 03.01.2023 року ОСОБА_5 увільнено від роботи у зв'язку з військовою службою за призовом під час мобілізації, з 04.01.2023 року до дня фактичного звільнення з військової служби (демобілізації).
15.03.2023 року Автозаводським РВ отримано копію витягу із наказу, службову характеристику з Військової частини НОМЕР_1 , наказом № 4 від 04.01.2023 року солдат ОСОБА_5 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, призначений на посаду курсанта 4 навчального взводу зв'язку 2 навчальної роти зв'язку 1 навчального батальйону зв'язку з терміном проходження навчання з 04.01.2023 по 05.03.2023.
15.03.2023 року Автозаводським РВ отримано довідку згідно якої ОСОБА_5 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_2 з 06.03.2023 року.
На підставі викладеного начальник Автозаводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Полтавській області просить звільнити ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання у виді виправних робіт у зв'язку з призовом на військову службу.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення подання не заперечував.
Представник Автозаводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Полтавській області ОСОБА_4 подання підтримала.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні просив подання задовольнити та повідомив, що на даний час проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 , звільнений у щорічну відпустку за 2024 рік з 29.09.2024 по 15.10.2024 року. До адміністративної чи кримінальної відповідальності за час перебування на обліку не притягався.
Заслухавши думку прокурора, представника органу пробації, засудженого, дослідивши матеріали особової справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 2 ст. 57 КК України виправні роботи не застосовуються до військовослужбовців.
Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс України не регулюють питання заміни покарання у виді виправних робіт засудженим, які стали військовослужбовцями, так само і звільнення від подальшого відбування такого покарання, чи зупинення виконання вироку.
Таким чином, має місце прогалина в законі, вирішення якої можливе шляхом застосування аналогії закону.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частина 1 ст. 8 КПК України встановлює, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно д ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Чинні норми КК, КПК, КВК регламентують питання звільнення від покарання певних категорій осіб з урахуванням зміни їх статусу після засудження. Проте, КК України містить категоричну заборону застосовувати відносно військовослужбовців такий вид покарання, як виправні роботи.
Вказаний вид покарання не має аналогу серед спеціальних видів покарань, які можуть бути призначені чи застосовані відносно військовослужбовців згідно Х розділу КК України.
Наявність спеціального суб'єкта - військовослужбовець - вимагає специфіки застосування до такої категорії осіб не лише певної процедури судового провадження, а і самих покарань, які полягають у тимчасовому обмеженні прав військовослужбовців в умовах проходження ними військової служби.
Як зазначалося вище, ч.2 ст.57 КК України має пряму заборону застосовувати виправні роботи до військовослужбовців, разом з тим, вказана норма забороняє це робити і відносно вагітних жінок, жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, щодо осіб, які не досягли 16 років і т.д. При цьому, ч.3 ст.57 КК України передбачає заміну даного виду покарання особам, що після постановлення вироку стали непрацездатними на штраф, а ч. 6 ст.42 КВК України передбачає можливість дострокового звільнення від відбування покарання жінок, що стали вагітними.
Враховуючи ту обставину, що законодавець передбачив шляхи вирішення питання щодо покарання у виді виправних робіт відносно певних категорій осіб, які в силу виняткових обставин набули додаткових спеціальних (особливих) ознак, передбачених в статті Загальної частини для осіб, відносно яких не може бути призначений (застосований) певний вид покарання, суд вважає можливим застосувати аналогію закону в частині використання вказаної процедури для усунення законодавчої прогалини, щодо засуджених до виправних робіт осіб, які стали військовослужбовцями до повного відбуття покарання.
На переконання суду, найбільш сприятливою для засудженого буде використання процедури дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.
Так, з матеріалів особової справи №01/2022 вбачається, що засуджений ОСОБА_5 є військовослужбовцем, покарання у виді виправних робіт до нього не можуть бути застосовані, тому його слід звільнити від покарання у виді виправних робіт.
Керуючись ст.ст. 537,539 КПК України, суд -
постановив:
Звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання у виді 1 року 11 місяців 05 днів виправних робіт із відрахуванням у дохід держави 20% заробітку, призначеного ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.10.2022 року, якою замінено не відбуту частину строку основного покарання за вироком Полтавського апеляційного суду від 23.06.2021 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Автозаводський районний суд м.Кременчука протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Ліна ОБРЕВКО