07 жовтня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/15714/22
Провадження № 11-кп/4820/459/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представника потерпілої
ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, матеріали кримінального провадження, згідно обвинувальних актів №12022243060000475 від 30.06.2022, №12022243060000469 від 29.06.2022, за апеляційними скаргами обвинуваченого за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2024,
Цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Попільня Житомирської області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , не одруженого, підприємця, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.122 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч.1 ст.125 КК України у виді двохсот годин громадських робіт;
- за ч.1 ст.122 КК України у виді двох років обмеження волі;
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено обчислювати з дня приведення вироку до виконання.
Позовні вимоги ОСОБА_8 задоволено частково, позовні вимоги ОСОБА_9 задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 1161,38 грн матеріальної і 25000 грн моральної шкоди та на користь ОСОБА_9 14629,81 грн матеріальної шкоди і 15000 грн моральної шкоди.
За вироком суду, 28 червня 2022 року, близько 13 год, ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу магазину "Килимовий ярмарок" на АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, за допомогою дерев'яної палиці, наніс потерпілій ОСОБА_8 один удар в ділянку задньої поверхні грудної клітки під лопаткою та один удар по поверхні передпліччя правої руки, в результаті чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді садна шкіри ліктьової поверхні середньої третини передпліччя правої руки, численні садна шкіри задньої поверхні правої половини грудної клітки, під лопаткою, між при-хребтовою та задньою пахвовою лініями та закритий перелом голівки 9-го ребра справа, в місці його з'єднання з тілом хребця з невеликим зміщенням уламків, які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я понад 21 день, та один удар в ділянку грудної клітки і три удари по різних частинах тіла потерпілого ОСОБА_9 , в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді садна шкіри лівої лобово-виличної ділянки обличчя, садна шкіри задньої поверхні нижньої третини плеча правої руки, садна внутрішньої поверхні середньої третини гомілки правої ноги, підшкірного крововиливу задньої поверхні нижньої третини плеча правої руки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 подали апеляційні скарги в яких просять вирок суду першої інстанції скасувати та закрити кримінальне провадження у зв'язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим вказаних кримінальних правопорушень. Сторона захисту не погоджується з висновками, що містяться в вироку першої інстанції, так як вважає, що при судовому розгляді справи допущені істотні порушення норм процесуального права, які полягають в покладенні в основу обвинувачення недопустимих доказів, а саме: висновків судових медичних експертиз №386 від 08.07.2022 року, та похідних від неї висновків №438 від 20.07.2022 року, № 439 від 20.07.2022 року. Вказує, що висновок судово-медичної експертизи № 386 від 08.07.2022 року зроблено на підставі медичної документації, ренгензнімків, інших матеріалів, які згідно з супровідними документами, дізнавачем судово-медичному експерту не направлялись, оскільки в матеріалах справи відсутні данні про їх попереднє витребування дізнавачем в порядку, встановленому законом. В самому висновку експертизи, після питань, що підлягають вирішенню, не вказано про надання дозволу особи що призначила експертизу, експерту самостійно приймати документацію та ренгензнімки потерпілої ОСОБА_8 . При ознайомленні з матеріалами досудового слідства, згідно із ст. 290 КПК України, захисник заявив клопотання слідчому про долучення до матеріалів справи всіх медичних документів, згідно з якими було проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_8 , та ознайомлення з ними сторони захисту. Однак слідчим в задоволенні цього клопотання сторони захисту відмовлено, постанова слідчого про відмову у задоволенні клопотання була долучена до справи в суді першої інстанції. Аналогічні порушення, були допущенні і при призначенні і проведенні судово-медичної експертизи по тілесним ушкодженням у потерпілого ОСОБА_9 , висновок судової медичної експертизи №378. З висновку судово-медичної експертизи 386 від 30.06.2022 року вбачається, що експертиза проведена за участю потерпілої, на підставі постанови ст. дізнавача ОСОБА_11 від 30.06.2022 року, а медичні документи за вимогою судового експерта, уже надавались експертові потерпілою. Звертають увагу на те, що ознаки перелому голівки 9-го ребра праворуч, були виявлені у потерпілої лише 07.07.2022 року, та тільки після проведення контрольної мультиспіральної томографії грудної клітини, в приватному медичному закладі. Вказують, що згідно з ч. 4 ст. 69 КПК України експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. При судовому розгляді справи сторона обвинувачення не надала суду будь-яких доказів законного вилучення, або витребування таких матеріалів та надання їх судово-медичному експерту, медичні документи потерпілої не долучені до матеріалів справи, не перевірена їх достовірність, вони не оглянуті слідчим, не надані для ознайомлення стороні захисту, тому відповідно до ч.1 ст. 86 КПК України такі докази, на думку сторони захисту, є недопустимими. Суд першої інстанції не взяв до уваги доводи сторони захисту і фактично не розглянув клопотання, заявлені під час судового розгляду, про недопустимість таких слідчих дій як впізнання за фотознімками за участю потерпілих і свідків, обмежившись у вироку лише словами, що ним не встановлено порушень вимог ст. 228 КПК України. Однак сторона захисту вважає, що при судовому розгляді справи допущені також істотні порушення норм процесуального права, які полягають в покладенні в основу вироку і обвинувачення недопустимих доказів, а саме: протоколів впізнання за фотознімками потерпілою ОСОБА_8 від 18.07.2022 року, потерпілим ОСОБА_9 від 18.07.2022 року, свідком ОСОБА_12 від 20.07.2022 року, свідком ОСОБА_13 від 20.07. 2022 року.
Окрім того, сторона захисту вважає, що суд допустив істотні порушення норм кримінально-процесуального закону при вирішенні питання цивільних позовів потерпілих, так як у позовах, які були подані потерпілими на підготовчому засіданні суду, як представник позивачів вказаний адвокат ОСОБА_14 , самі позови підписані ним. В додатках, до позовів інших документів, які підтверджують повноваження адвоката, як представника позивачів, зокрема ордера або доручення центру БПВД, не вказано. Крім того, в обох позовних заявах потерпілих, вказані вимоги: ОСОБА_6 визнати цивільними позивачами у кримінальному провадженні № 12022243060000475, від 30 червня 2022 року, та № 12022243060000469 від 29.06.2022 року, що суперечить вимогам цивільно-процесуального законодавства України, повноважень у потерпілих, їх представника, просити це у суду, немає, інших вимог, в частині визнання ОСОБА_6 , цивільним відповідачем немає. У позовній заяві ОСОБА_8 до ОСОБА_6 вказана ціна позову 27053,81 грн, (в тому числі матеріальна шкода 2053,81 грн, та моральна шкода 25000 грн), однак ніякого обґрунтованого розрахунку цих сум немає. Навпаки, в останньому абзаці позову вказана зовсім інша сума шкоди, в неї ще включена сума 13 345 грн, на виготовлення окулярів. Аналогічні порушення ЦПК є в позовній заяві ОСОБА_9 . До обох позовів додані ксерокопії першого аркушу і трьох інших аркушів медичної карти потерпілих, але відсутній лист призначень лікаря, згідно з яким було б видно які саме препарати призначав лікар і які вони потім повинні були придбати в аптечному пункті. Крім того, в матеріалах справи є ксерокопії касових чеків про придбання невідомою особою окулярів, за величезну, нічим не підтверджену суму, а саме за 13 195,00 грн, ще 11.08.2021 року в м. Бердянську, які ніякого відношення до справи не мають. Щодо заявленої потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_8 спричиненої моральної шкоди, сторона захисту її не визнає, уважаючи заявлені розміри моральної шкоди потерпілій ОСОБА_8 в сумі 25000 грн, та потерпілому ОСОБА_9 в сумі 15 000 грн, в повному обсязі, є явно завищеними і надуманими, Тим більше, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 були спровоковані діями самих потерпілих, які прийшли на місце події уже з газовим балончиком, та які, за наявності бажання могли самостійно спокійно уникнути конфлікту, піти, з місця події, але навмисно там залишались, а ОСОБА_8 замість активних дій по захисту сина, знімала подію на мобільний телефон.
Під час апеляційного розгляду обвинуваченому ОСОБА_6 було роз'яснено право на звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, на що останній погодився, звернувся до суду з клопотанням про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Заслухавши думку учасників апеляційного розгляду, з приводу заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності, з наведених підстав, підлягає задоволенню.
У відповідності ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення, передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК).
Вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Пунктом 1 частини 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Колегія суддів зазначає, що статтею 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Зокрема, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки, які диференційовані залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; протягом цих строків особа не вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років; особа не ухилялася від досудового слідства або суду; законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою кримінального правопорушення.
При цьому необхідно зауважити, що застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин, тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише одночасно із застосуванням норм кримінального процесуального закону.
Водночас, процесуальні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності визначені у ст.ст. 285-289 КПК України.
Зокрема, ч. 2 ст. 285 КПК України зобов'язує суд роз'яснити особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, право на таке звільнення.
Обвинувачений, щодо якого передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, має право на таке звільнення у відповідності до ст. 49 КК України та ч. 1 ст. 285 КПК України, так і право на проведення судового провадження в повному обсязі в загальному порядку, у відповідності до ч. 3 ст. 285 КПК України, і відповідно й обрання тої чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого.
При цьому, частиною 4 статті 286 КПК визначено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 28.06.2022 ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.
У відповідності до положень ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінальних проступків.
Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає покарання менш суворе, ніж обмеження волі, тому згідно з п. 1 ч. 1ст.49КК України обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення ним діяння і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.
Оскільки із дня вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального проступку минуло понад 2 роки, обвинувачений ОСОБА_6 може бути звільнений від кримінальної відповідальності, на підставі п. 1 ч. 1ст. 49 КК України, при цьому матеріали провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався.
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
За таких обставин колегія суддів вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закриттю, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2024 стосовно ОСОБА_6 , в частині визнання винуватим за ч. 1 ст. 125 КК України скасувати.
На підставі п. 1 ч.1 ст.49 КК України звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України закрити кримінальне провадження №12022243060000469 за частиною 1 статті 125 КК України, у зв'язку із звільненням ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.
Залишити без розгляду позовні вимоги цивільного позивача ОСОБА_9 до цивільного відповідача ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2