Справа № 375/1243/24
Провадження № 2-а/375/27/24
10 жовтня 2024 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Банах-Кокус О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Киричок В.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
свідка зі сторони позивача: ОСОБА_2
соціального педагога: Ряднини К.О.
представників відповідача: Департаменту патрульної поліції Сороки К. В., Петухова С. С., що діють на підставі довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
13 серпня 2024 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2787563 від 9 серпня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальностіза ч.1 ст.121-3 КУпАП.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 9 серпня 2024 року, близько 05 год. 53 хв. в с. Синява по вул. Заростянська, 32 позивач був зупинений працівниками поліції які повідомили про те, що ним вчинене правопорушення, а саме керування автомобілем з номерним знаком, що був закритий стороннім предметом, а саме прозорим пластиком, чим порушив п. 2.9.в. ПДР України. Поліцейський належних та допустимих доказів вчинення ним правопорушення не надав та виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Вважає дії поліцейського протиправними, а оскаржувану постанову незаконною.
Поліцейські не виконали в повній мірі свої обов'язки, не забезпечили виконання превентивних поліцейських заходів, зокрема не довели до відома позивача нормативно-правові акти на підставі яких застосовуються такі заходи.
Позивач зазначає, що оскаржувана постанова складена з порушенням вимог ст. 283 КУпАП, а саме працівники поліції не вказали транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення, також вважає дії поліцейського при розгляді справи неправомірними, оскільки працівниками поліції було порушено його право на захист.
Ухвалою суду від 15 серпня 2024 року провадження в адміністративній справі відкрито, залучено співвідповідача Головне управління Національної поліції в Київській області, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами розгляду окремих категорій термінових справ з повідомленням (викликом) сторін.
20 серпня 2024 року від представника Департаменту Патрульної поліції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та заміну неналежного відповідача.
11 вересня 2024 року ухвалою суду було замінено неналежних відповідачів на належного Департамент патрульної поліції.
12 вересня 2024 року від Головного управління Національно поліції через канцелярію суду надійшов віздив в якому просять замінити неналежного відповідача Головне управління Національної поліції на належного -Департамент партульної поліції.
Від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять в позові відмовити в повному обсязі. У відзиві на позов представник відповідача вказує, що позивач керував транспортним засобом з номерним знаком, закритим пластиковою напівпрозорою накладкою, що не дає чітко визначити символи номерного знаку із відстані 20 м., чим порушив п. 2.9.в ПДР України. Відповідач також зазначає, що аналізом відеозапису з нагрудної камери поліцейського (Motorola 476282, 476741, відеозапис додається до відзиву) встановлено, що 09.08.2024 о 05год. 16 хв. відеозапису з нагрудного відеореєстратора, позивача було повідомлено про причини зупинки, о 05 год. 26 хв. ознайомлено з доказами вчиненого правопорушення, о 05год 46 хв. оголошено про початок розгляду справи, зачитано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності та не було обмежено право позивача на юридичну допомогу, поліцейський запропонував спеціаліста з безоплатної вторинної допомоги, надав контактний номер телефону та запропонував позивачу зв'язатися з даним представником в галузі права для захисту його прав та інтересів, на що позивач відмовився.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив скасувати постанову серії ЕНА № 2787563.
Зазначив, що поліцейськими прорушено його право на перенесення розгляду справи із залученням адвоката, відмовлено в праві на захист, що передбачено ст. 268 КУпАП, також зазначив, що оскільки на дворі було темно, поліцейскі не могли достовірно встановити, чи був номерний знак закритий сторонніи предметами під час руху транспортного засобу.
Представники відповідача Сорока К.В., ОСОБА_3 просили у задоволенні позову відмовити повністю, з причин наведених у відзиві.
Судом в якості свідка в присутності соціального педагога ОСОБА_4 допитано малолітнього ОСОБА_2 , якому відповідно до ст. 214 КАС України роз'яснено обов'язок давати правдиві показання, не попреджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, який пояснив що 9 серпня 2024 року о 05 год. 53 хв., він разом з батьком їхав в транспортному засобі, їх зупинили працівники поліції і склали постанову серії ЕНА № 2787563 якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому не надали адвоката, та погрожували застосувати силу, якщо батько не надасть документи. Вказав що такі дії працівників поліції були незаконними, однак на запитання представників відповідача зазначив, що він не знає ПДР України та положень ЗУ "Про національну поліцію", вказав, що під час зупинки транспортного засобу на дворі було світло.
Судом встановлено, що поліцейським 2 взводу 1 роти 2 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП капралом поліції Зяхором І.В. винесено постанову серії ЕНА № 2787563 від 9 серпня 2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 1190 грн.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.9. в Правил дорожнього руху України 9 серпня 2024 року о 5 год 53 хв. рухаючись в с. Синява по вул.Заростянській 32 керував транспортним засобом Volkswagen Bora номерний знак НОМЕР_1 при цьому передній номерний знак буз закритий стороннім предметом, а саме прозорим пластиком.
Крім того, відповідно до п.2.9.в Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вважає, що наявність прозорого пластику на номерному знаку його транспортного засобу не перешкоджає ідентифікації символів номерного знаку автомобіля та цілком повно дозволяє провести ідентифікацію його символів, на відстані 20 м., що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.
Суд не погоджується з такими міркуваннями позивача з огляду на наступне.
Так, відповідно до пункту 30.2 Правил дорожнього руху, на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.
Абзац четвертий цього пункту ПДР встановлює заборону змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.
Тобто, п.30.2. ПДР України заборонено будь-яке закриття номерного знака.
Крім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 166 від 02.03.2021 «Про деякі питання державних номерних знаків транспортних засобів», відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 (із змінами), з метою встановлення єдиних зразків державних номерних знаків транспортних засобів та вимог до них затверджено нові вимоги до державних номерних знаків транспортних засобів та єдині зразки державних номерних знаків транспортних засобів.
Згідно із частиною першої статті 121-3 КУпАП встановлено відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
З системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що адміністративна відповідальність водія настає у разі керування транспортним засобом із номерними знаками, закритими в будь-який спосіб, в тому числі і прозорими предметами, що не пов'язується з умовою розпізнавання такого знаку з відстані 20 метрів.
Вимога щодо читабельності номерного знаку з відстані 20 м застосовується лише у разі забруднення номерного знаку.
На підтвердження факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення представником відповідача надано відеозапис та фотознімок.
З вказаного відеозапису та фотознімку вбачається те, що на номерному знаку спереду транспортного засобу, яким керував позивач, прозорий платик, тобто сторонній предмет, який не передбачений конструкцією номерного знаку.
Щодо факту керування транспортним засобом.
Судом досліджено відео-файли, які засвідчені електронним цитровим підписом та надані представником відповідача при поданні відзиву на позов. З даних файлу зафіксованими із застосуванням нагрудної камери патрульного поліцейського, та записаною копією на СD-диск встановлено, що позивач керував транспортним засобом з номерним знаком, на якому був розміщений сторонній предмет (прозорий пластик), а тому факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП є доведеним. Також в судовому засіданні позивач підтвердив факт керування танспортним засобом з номерним знаком, що був закритий стороннім предметом, а саме прозорим пластиком.
Як вбачається із матеріалів справи, постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2787563 від 9 серпня 2024 року винесена уповноваженою на те посадовою особою, а також за формою і змістом відповідає вимогам ст. 255,256,283 КУпАП.
З даних файлу зафіксованими із застосуванням нагрудної камери патрульного поліцейського, та записаною копією на СD-диск вбачається, що позивачу було повідомлено о 05 год. 16 хв. про причини зупинки відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про національну поліцію", ознайомлено з доказами вчиненого правопорушення о 05 год. 26 хв., оголошено про початок розгляду справи, зачитано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності та не було обмежено право позивача на юридичну допомогу, оскільки о 05год. 46 хв. позивачу оголошено про початок розгляду справи та зачитано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, позивач заявив клопотання про бажання скористатися правовою допомого, поліцейський надав таку можливість та запропонував скористатися допомогою спеціаліста з безоплатної вторинної допомоги, надав контактний номер телефону, на що позивач відмовився.
Щодо порушення прав позивача на перенесення розгляду справи для того, щоб скористуватися правовою допомогою, суд заначає, що положеннями КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачено спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчитення правопорушення. Як зазначалось вище позивачу було надано право скористатись правовою допомогою на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, ч.4 ст.161 КАС України передбачає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем, в порядку вимог ст.77 КАС України, посилається в своєму позові на докази своєї невинуватості, додав до матеріалів справи відеодокази на Micro SD.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Таким чином, надані позивачем матеріали на Micro SD підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора.
В ході судового розгляду, шляхом огляду змісту Micro SD, було встановлено, що він дублює запис з нагрудної камери поліцейського (Motorola 476282, 476741) та встановлено, що наданий позивачем суду відеозапис не підписано електронним цифровим підписом. Таким чином, наданий суду відеозапис є не допустимим доказом в розумінні ст. 74 КАС України. Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена правомірно, є законною та скасуванню не підлягає, що працівник поліції діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вказане суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст. 280, 284, 288 КУпАП, керуючись ст. 2, 9, 72, 77, 139, 242-246, 268, 286 КАС України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, ідентифікаційний код юридичної особи 40108646, місцезнаходження юридичної особи: вул. Федора Ернста, 3, місто Київ.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС