Справа № 373/1813/24
про відмову у видачі судового наказу
10 жовтня 2024 року м. Переяслав
Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Хасанова В.В., розглянувши заяву про видачу судового наказу про стягнення боргу за послуги із вивезення побутових відходів
заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Переяслав Буд», місцезнаходження: вул.Богдана Хмельницького, 32, м.Переяслав, Київська область, 08400,
боржник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
Директор ТОВ «Переяслав Буд» Модебадзе Р.С. звернувся до суду із заявою та просить видати судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Переяслав Буд» заборгованість за послуги із вивезення побутових відходів в сумі 6720 гривень 00 копійок.
Крім того, просить стягнути з боржниці витрати по сплаті судового збору в сумі 302 гривні 80 копійок.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність, відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю три роки.
Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252, 255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
З наданого позивачем розрахунку боргу за послуги із вивезення побутових відходів вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 та по даному рахунку наявна заборгованість у розмірі 6720 грн 00 коп. за період з квітня 2021 року по липень 2024 року.
До суду заявник звернувся із заявою про видачу судового наказу 19 серпня 2024 року, тобто з перевищенням трирічного строку, встановленого для звернення до суду з означеною вимогою.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Частиною 2 ст. 164 ЦПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 165 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Переяслав Буд» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги із вивезення побутових відходів.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя В.В. Хасанова