Справа № 446/739/24 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І.
Провадження № 33/811/1257/24 Доповідач: Партика І. В.
04 жовтня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Лущанця Миколи Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Лущанця Миколи Васильовича на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 30 липня 2024 року, щодо ОСОБА_1
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 25 березня 2024 року, о 22:55 год., в смт. Новий Яричів, по вулиці Міцкевича, Львівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, сповільнена вимова). Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння водій відмовився.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Лущанець М.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , закрити провадження у справі.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що з постановою місцевого суду він не погоджується, оскільки судом безпідставно надано перевагу одним доказам над іншими, порушено норми матеріального та процесуального права.
Наголошує, що на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, не зафіксовано факту зупинки транспортного засобу та можливих ознак наркотичного сп'яніння у водія.
Звертає увагу, що працівники поліції мали можливість перевірити чи знаходиться вдома у водія малолітня дитина.
Повідомляє, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння, здав зразки біологічного середовища, та отримав довідку, що він не вживав психотропних речовин.
Зазначає, що працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП, не роз'яснено водію його права та обов'язки, зупинено транспортний засіб безпричинно.
У судове засідання, призначене на 1 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Лущанець М.В. не прибули, адвокат Лущанець М.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
4 жовтня 2024 року ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не прибув, його захисник адвокат Лущанець М.В. не заперечував проти розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Лущанця М.В., апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №752106 від 25 березня 2024 року (а.с. 3), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ2108» р.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагували на світло, сповільнена вимова), від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку в медичному закладі - відмовився;
- направленням на огляд (водія транспортного засобу) з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4), з якого встановлено, що у ОСОБА_1 було виявленого ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: підвищена активність, не природня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі КНП Буська ЦРЛ - водій відмовився, що підтвердив своїм підписом;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 5), з яких вбачається, що його було зупинено працівниками поліції під час керування транспортним засобом та запропоновано пройти огляд у КНП Буська ЦРЛ, оскільки в нього виявлено ознаки наркотичного сп'яніння. Водій зазначав, що не вживав наркотиків та має температуру, не може ходити, оскільки вживає знеболюючі препарати ;
- рапортом працівника поліції (а.с. 6), з якого вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «ВАЗ2108» р.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , у зв'язку із порушеннями ПДР України, під час опитування у нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагували на світло, сповільнена вимова), у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі від якого він відмовився;
- інформацією з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД №959878 від 25 березня 2024 року (а.с. 7), з якої встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у якого не працювала під світка номерного знаку, не був пристебнутий ременем безпеки та не увімкнув аварійну світлову сигналізацію після зупинки авто, зазначена постанова у встановленому законом порядку не оскаржена;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який було досліджено судом, на якому зафіксовано опитування водія ОСОБА_1 , який перебував за кермом автомобіля «ВАЗ 2108» р.н.з. НОМЕР_1 , з увімкненим двигуном, в ході якого у нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння (підвищена активність, не природня блідість, зіниці очей не реагують на світло), у зв'язку із чим запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, роз'яснено наслідки відмови від проходження такого огляду, після чого ОСОБА_1 зазначив, що відмовляється від огляду на стан сп'яніння. Працівниками поліції ознайомлено водія із направленням, після чого він власноруч написав в направленні, що він відмовляється їхати в лікарню, надав письмові пояснення, ознайомився із протоколом про адміністративне правопорушення, патрульними повідомлено водію про місце розгляду справи, вилучено посвідчення водія.
Твердження апелянта, що на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, не зафіксовано факту зупинки транспортного засобу, не приймаються до увагу апеляційного суду.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, саме по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівниками поліції зафіксовано, що водій ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу «ВАЗ 2108» р.н.з. НОМЕР_1 , з увімкненими фарами та двигуном, окрім того він не заперечував, що виконував функції водія.
Аргументи апелянта, що на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, не зафіксовано можливих ознак сп'яніння, апеляційний суд розцінює критично, оскільки як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівник поліції провів опитування водія та виявив ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: не природна блідість, підвищена жвавість, тремтіння пальців рук.
Відповідно до п. 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 12 розділу І цієї Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Твердження апелянта, що у водія вдома перебувала малолітня донька, саме тому він відмовився від проходження огляду, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки такі не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 .
Доводи апелянта, що поза увагою суду залишено поданий ним доказ, а саме довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричного огляду в тому числі на предмет вживання наркотичних речовин (а.с. 19), не береться до уваги апеляційного суду.
Згідно із ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Пунктом 12 розділу 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 9 листопада 2015 року (далі за тестом Інструкції) передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції вірно не взято до уваги довідку про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричного огляду в тому числі на предмет вживання наркотичних речовин від 22 квітня 2024 (а.с. 19), оскільки така отримана з порушенням вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, та ст. 266 КУпАП, оскільки огляд водія відбувся майже через місяць з моменту виявлення ознак наркотичного сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису події, всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 та ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію».
Твердження апелянта, що працівниками поліції не роз'яснено водію права та обов'язки, апеляційний суд розцінює критично, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №752106 від 25 березня 2024 року (а.с. 3) зроблено відмітку, що водію ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Лущанця М.В. є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 30 липня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвокат Лущанця Миколи Васильовича - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя (Підпис) Партика І.В.
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Постанова набрала законної сили 04.10.2024
Помічник судді Стойко Р.З
Дата засвідчення копії 10.10.2024