Справа № 462/7764/23 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М.
Провадження № 33/811/1450/24 Доповідач: Романюк М. Ф.
10 жовтня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Михалевського Юрія Романовича на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2024 року, -
встановив:
постановою Залізничного районного суду м. Львова від 14 грудня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрано йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн судового збору.
Не погоджуючись з даною постановою захисник Шишка О.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Львівського апеляційного суду від 10 січня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - залишено без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м. Львова від 14 грудня 2023 року - без змін.
14 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав до Залізничного районного суду м. Львова заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Залізничного районного суду м. Львова від 14 грудня 2023 року.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 28 серпня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Залізничного районного суду м. Львові від 14 грудня 2023 року - відмовлено.
11 вересня 2024 року із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Залізничного районного суду м. Львові від 14 грудня 2023 року звернувся захисник ОСОБА_1 - адвокат Михалевський Ю.Р.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2024 року заяву адвоката Михалевського Юрія Романовича - залишено без розгляду.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає розгляду і повертається особі, яка її подала, з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності; її законним представником; захисником; потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Згідно рішення Конституційного суду України у справі №2-рп/2015 від 31 березня 2015 року щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 294 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, положення частини 2 статті 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього Кодексу; про закриття справи.
Отже, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення не можуть бути оскаржені інші постанови судді, крім зазначених у ст. 284 КУпАП.
З апеляційної скарги адвоката Михалевського Ю.Р. вбачається, що, предметом оскарження є постанова про залишення без розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тобто оскаржується постанова, яка не зазначена в ст. 284 КУпАП.
Посилання апелянта на ст.ст. 459-463 КПК України, якими передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами не є слушними, так як це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, натомість чинна норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.
Апеляційний суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
За таких обставин, постанова Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2024 року про залишення без розгляду заяви захисника ОСОБА_1 - адвоката Михалевського Юрія Романовича про перегляд перегляд справи за нововиявленими обставинами апеляційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
постановив:
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Михалевського Юрія Романовича на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2024 року про залишення для розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Залізничного районного суду м. Львові від 14 грудня 2023 року, повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк