Справа № 463/5857/19 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н.Л.
Провадження № 22-ц/811/2011/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
03 жовтня 2024 року м.Львів
Справа № 463/5857/19
Провадження № 22-ц/811/2011/24
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова, постановлену у м.Львові 23 січня 2023 року у складі судді Стрепка Н.Л. у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради, з участю третьої особи: ОСОБА_4 , про визнання права власності за набувальною давністю,-
встановив:
18 липня 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про визнання права власності за набувальною даністю на будинок садибного типу під літерою А-1 площею 46,6 кв.м, літню кухню під літерою Б-1 площею 32,8 кв.м та сарай під літерою В за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 23 січня 2023 року позов ОСОБА_3 , до Львівської міської ради, з участю третьої особи: ОСОБА_4 , про визнання права власності за набувальною давністю залишено без розгляду.
Ухвалу суду 17 червня 2024 року оскаржила ОСОБА_3 . В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального права. Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи. Разом з цим, відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. У своїй ухвалі суд першої інстанції посилається на те, що 7 грудня 2022 року та 23 січня 2023 року вона (позивач) не з'явиласьв судове засідання та не забезпечила явку свого представника. Судом скеровувалися позивачу та її представнику повістки про виклик у ці судові засідання засобами поштового зв'язку, однак такі повернулися до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою та за закінченням терміну зберігання, що відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки. Стверджує, що така позиція суду першої інстанції не відповідає положенням чинного ЦПК України. Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази вручення їй (позивачу) повісток про призначення до розгляду справи на 7 грудня 2022 року та 23 січня 2023 року, як передбачено ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Зазначає, що завданням оператора поштового зв'язку є пересилання кореспонденції, в даному випадку повістки, а не її зберігання. Відповідно, повернення повістки за закінченням терміну зберігання не може вважатися врученням повістки згідно положень ч.8 ст. 128 ЦПК України. Матеріалами справи не доведено факту вручення їй (позивачу) повісток про виклик до суду на 7 грудня 2022 року за 23 січня 2023 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована наступним.
Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями учасників справи.
Згідно із ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
В судові засідання 7 грудня 2022 року та 23 січня 2023 року позивач не з'явилася та явку свого представника не забезпечила. Судом скеровувалися позивачу та її представнику повістки про виклик у вказані судові засідання засобами поштового зв'язку, однак такі повернулися до суду з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою та за закінченням терміну зберігання, що відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки.
Жодних повідомлень про зміну свого місцезнаходження чи поштової адреси стороною позивача до суду не скеровувалось.
Згідно із ч. 1 ст. 131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і така вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Суд прийшов до висновку, що позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилась в судове засідання та не забезпечила явку в таке свого представника, не повідомивши про причини їх неявки. З моменту пред'явлення позову до суду позивач зобов'язана була цікавитись розглядом справи та проявляти ініціативу щодо своєчасного її розгляду, а її участь у розгляді справи є обов'язковою.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно із ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявку позивача в судове засідання суд визнав повторною, двічі поспіль, у зв'язку з цим, безпідставною, оскільки стороною не надано підтверджень щодо об'єктивності підстав неявки в судові засідання.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Встановлено, що справа перебуває в провадженні суду першої інстанції з 18 липня 2019 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку та клопотання сторін.
Суд призначав розгляд справи на 7 грудня 2022 року та 23 січня 2023 року.
Позивачу та її представнику направлялися повістки на ці судові засідання.
З матеріалів справи вбачається, що повістки про виклик у ці судові засідання направлялися позивачу та її представнику засобами поштового зв'язку, ознак такі повернулися до суду та не були вручені адресатам.
У судовому засіданні 21 листопада 2022 року позивач та її представник не були присутні. У цьому судовому засіданні відкладено розгляд справи на 9 годину 7 грудня 2022 року. Позивачу та її представнику судом направлено повістки. Судові повістки не були вручені позивачу та її представнику. Судова повістка, адресована позивачу, повернута до суду із відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання». Повістка, адресована представнику позивача, повернута до суду із відміткою: «за закінченням терміну зберігання» (т.2 а.с.91-94). 7 грудня 2022 року судове засідання не проводилося через неявку у таке учасників справи. Розгляд справи відкладено на 23 січня 2023 року. Позивачу та її представнику судом направлено повістки, які не були їм вручені та повернуті до суду із відмітками: «за закінченням терміну зберігання» (т.2 а.с.97,98, 100,101). У конверті із відміткою «судова повістка», який повернуто до суду без вручення позивачу про судове засідання, призначене на 23 січня 2023 року, знаходится повістка про виклик її ( ОСОБА_3 ) в судове засідання, призначене на 7 грудня 2022 року, а не на 23 січня 2023 року (т.2 а.с.100).
23 січня 2023 року в судове засідання не з'явилися всі учасники справи.
У протоколі судового засідання від цього числа не вказано, що судом постановлена оскаржувана ухвала від 23 січня 2023 року (т.2 а.с.104).
Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128, 130 ЦПК України.
Згідно із ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до положень п. 1 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Відповідно до частин 1,2,5 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня
2008 року у справі «Надточій проти України» зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128-130 ЦПК України.
Підстави для постановлення оскаржуваної ухвали від 23 січня 2023 року були відсутні, оскільки відсутні відомості про належне повідомлення позивача та її представника про судові засідання, призначені на 7 грудня 2022 року та 23 січня 2023 року. Відтак, належить зробити висновок, що відсутня повторна неявка позивача (двічі поспіль) у судове засідання при належному її повідомленні про призначені судові засідання.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про підставність апеляційної скарги та необхідність скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає руху по справі.
Керуючись ст. 367, п.6 ч.1 ст.379, ст.ст. 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 23 січня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до Личаківського районного суду м. Львова.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено і підписано 8 жовтня 2024 року.
Головуючий_-_____________________Т. І. Приколота
Судді: ___________ Ю.Р Мікуш _______________Р.В. Савуляк