Дата документу 10.10.2024 Справа № 337/3182/24
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 337/3182/24Головуючий у 1-й інстанції Мурашова Н.А. Повний текст складено 16.07.2024 року
Пр. № 22-ц/807/1835/24Суддя-доповідач Гончар М.С.
10 жовтня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Кочеткової І.В., Трофимової Д.А.
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ДЕПАРТАМЕНТУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2024 року у справі за позовом ДЕПАРТАМЕНТУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (надалі - Департамент) до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої державної соціальної допомоги
У червні 2024 року Департамент звернувся до суду із вищезазначеним позовом (а.с.2-30), в якому просив стягнути з відповідача надміру отриману щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду за період з 01.09.2021 по 31.10.2021 в розмірі 4588,00 грн, а також суму судового збору в розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що на обліку в УСЗН ЗМР по Хортицькому району, правонаступником якого в подальшому став Департамент з 2000 року перебувала ОСОБА_1 як отримувач допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда 1 групи. 28.09.2020 відповідачка в чергове звернулася до УСЗН з заявою про призначення допомоги на догляд, зазначивши в доданій до заяви декларації про доходи та майновий стан 3-х членів сім'ї: себе, чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та їх доходи - дві пенсії, державна допомога. Рішенням від 02.10.2020 відповідачу було призначено допомогу на догляд на період з 01.09.2020 по 31.08.2021 в розмірі 1442,74 грн. на місяць. Розпорядженням від 22.06.2021 про перерахунок допомоги на догляд в межах строку призначення розмір виплати з 01.07.2021 збільшено до 2294,00грн. на місяць. В подальшому відповідно до п.1 постанови КМУ від 08.04.2020 №264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» (далі - постанова КМУ №264) на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, строк виплати щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, було продовжено на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачувалася за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення. Розпорядженнями на продовження строку виплати від 03.08.2021 та від 21.09.2021 відповідачу було продовжено строк виплати допомоги на догляд на період карантину з 01.09.2021 по 31.10.2021 в сумі 2294,00 грн. на місяць. Крім того, у вересні 2021 року відповідачу у телефонному режимі було повідомлено про продовження виплат на період карантину та роз'яснено порядок повернення отриманих в цей період виплат в разі непідтвердження права на отримання допомоги. 29.09.2021 відповідач знову звернулася із заявою про призначення допомоги на догляд на новий період з одночасним поданням декларації про доходи та майновий стан та довідки ПФУ про розмір її з чоловіком пенсії за період з березня 2021 року по вересень 2021 року. На підставі поданих документів було зроблено розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї та перерахунок розміру державної соціальної допомоги, який за період з 01.07.2021 по 31.08.2021 склав 2294,00 грн. на місяць, а право на виплату допомоги у період з 01.09.2021 по 31.10.2021 відповідачу не підтверджено по причині перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї рівня прожиткового мінімуму для сім'ї.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції ОСОБА_4 (а.с.31). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.36) провадження у цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2024 року (а.с.60-65) в задоволенні позову Департаменту у цій справі відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, Департамент, як позивач, у своїй апеляційній скарзі (а.с.70-79) просив рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В автоматизованому порядку 12.08.2024 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Трофимову Д.А. (а.с.80). Ухвалою апеляційного суду від 13.08.2024 року (а.с.81) справу витребувано у суду першої інстанції, остання надійшла до апеляційного суду 22.08.2024 року (а.с.84). В автоматизованому порядку 23.08.2024 року (а.с.85-86) суддею Подліяновою Г.С. у цій справі замінено суддю Трофимову Д.А. у зв'язку з тривалою відпусткою останньої. Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 23.08.2024 року (а.с.87), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (а.с.88).
Оскільки, згідно зі ст. 368 ч. 1 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ст. 369 ч. 1 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн. * 30 = 90840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За змістом ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідач ОСОБА_1 подала апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі (а.с.92-106).
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. В автоматизованому порядку 10.10.2024 року суддею Трофимовою Д.А. у цій справі замінено суддю Подліянову Г.С. у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (а.с. 107-108). Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Департаменту у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В силу вимог ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішення є: … рішення, постанови…
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі, керувався ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК Українита виходив із необґрунтованості позовних вимог позивача; відсутності підстав, передбачених ст.1215 ЦК України, для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача надміру виплаченої допомоги на догляд за вересень-жовтень 2021 року в сумі 4588,00 грн., як безпідставно отриманої.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.
Так, при вирішенні цієї справи суд першої інстанції правильно виходив із такого.
Відповідно до ст. ст. 15 - 16 ЦК України, ст. ст. 4 - 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» №1489-111 від 22.11.2000 держава гарантує грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - на догляд за нею. Розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.
Порядок призначення і виплати щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею затверджений постановою КМУ №1192 від 02.08.2000 (далі - Порядок №1192).
Відповідно до п. 3 Порядку розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.
При цьому до розрахунку розміру допомоги на догляд беруться: - відповідні розміри прожиткового мінімуму щодо кожного члена сім'ї, визначені Законом України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення; - середньомісячний сукупний дохід сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців; - шість місяців, які становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на догляд.
Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги на догляд проводиться відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020р. №632 (п.5 Порядку)
Відповідно до п. 6 Порядку для призначення допомоги на догляд на запит органу соціального захисту населення у п'ятиденний строк з дня його надходження подаються: - відомості про доходи осіб із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - Пенсійним фондом України (у порядку, встановленому Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики); - відомості про доходи осіб із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - ДПС (у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном).
Органи соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати від підприємств, установ, організацій у строк до 10 календарних днів з дня отримання ними відповідного запиту інформацію, необхідну для проведення перевірок достовірності даних, отриманих від заявника, та для її призначення.
Відомості, зазначені в цьому пункті, можуть подаватися органу соціального захисту населення у паперовій та електронній формі.
Відповідно до п. 7 Порядку для призначення допомоги на догляд заявником подаються такі документи: - заява за формою, встановленою Мінсоцполітики; - декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); - довідка про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою про доходи до декларації додається письмове пояснення із зазначенням розміру доходів; - висновок лікарської комісії закладу охорони здоров'я щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу за формою, встановленою МОЗ за погодженням із Мінсоцполітики (незалежно від того, чи є психічні розлади основною причиною інвалідності);- копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, виданої особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за якою здійснюється догляд. Інформація про склад сім'ї заявника зазначається в декларації.
Згідно з п. 8 Порядку допомога на догляд призначається на шість місяців і виплачується щомісяця. У разі коли особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (особою з інвалідністю), їй призначається допомога на догляд на 12 місяців на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги.
Для продовження виплати допомоги на догляд на наступний строк подаються документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, крім висновку лікарської комісії закладу охорони здоров'я щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу у разі, коли строк, на який видано висновок, не зазначено.
Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли: - сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку із смертю або зміною місця проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу чи особи, якій надається допомога на догляд; - закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд; - особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов'язані в десятиденний строк повідомити органи, що провадять її виплату. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму допомога на догляд перераховується без звернення одержувача допомоги. Органи соціального захисту населення проводять перерахунок раніше призначеної допомоги на догляд з місяця затвердження нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до п.13-1 Порядку якщо внаслідок подання громадянами документів із неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд було надміру виплачено суми допомоги, органи соціального захисту населення вживають таких заходів: - визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану особи; - повідомляють отримувачу допомоги про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.
Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються: - отримувачем допомоги самостійно; - за згодою отримувача допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги; - за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат допомоги у розмірі, який не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.
У разі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються у судовому порядку.
Крім того, згідно з пп.1 п.1 постанови КМУ від 08.04.2020 №264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 строк виплати щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, … яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до органу соціального захисту населення.
Згідно з п. 2 цієї постанови орган соціального захисту населення проводить перерахунок розміру виплаченої державної соціальної допомоги ….. на підставі поданої особою або її законним представником заяви та необхідних документів. Якщо за результатами проведеного перерахунку: … не підтверджується право на отримання допомоги або її розмір буде меншим від виплаченої під час карантину допомоги, органи соціального захисту населення: - визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної соціальної допомоги, ….; - встановлюють строки повернення коштів, які підлягають поверненню залежно від матеріального стану багатодітної сім'ї; - повідомляють отримувачу допомоги про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.
Якщо отримувач допомоги протягом одного місяця з дати скасування карантину не подав заяви та необхідних документів, що не дає змоги провести перерахунок допомоги, органи соціального захисту населення вживають заходів, передбачених абзацами п'ятим - сьомим цього пункту.
Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються: отримувачем допомоги самостійно; за згодою отримувача допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат допомоги в розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.
У разі неможливості добровільного повернення виплачених сум допомоги такі кошти стягуються у судовому порядку.
Перерахунок проводиться з місяця виплати допомоги, яку продовжено відповідно до підпунктів 1 і 3 пункту 1 цієї постанови, але не раніше ніж з місяця встановлення карантину.
За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Згідно з ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Судом першої інстанції було правильно встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 з 2002 року перебувала на обліку в органах соціального захисту населення як отримувач допомоги на догляд за особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу - донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28.09.2020 відповідачка ОСОБА_1 в черговий раз подала до органу соціального захисту населення заяву про призначення вказаної допомоги на новий період, яка зареєстрована за №934 (а.с.8-9).
До вказаної заяви відповідачкою було додано декларацію про доходи та майновий стан, в якій вказані члені сім'ї одержувача - вона, чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , види їх доходів - дві пенсії, державна допомога (а.с.10-11).
Згідно з рішенням УСЗН ЗМР по Хортицькому району від 02.10.2020 відповідачці ОСОБА_1 призначено допомогу на догляд на період з 01.09.2020 по 31.08.2021 в розмірі 1442,74 грн. щомісячно, виходячи із розрахунку сукупного середньомісячного доходу сім'ї (13965,26 грн), визначеного за сукупним доходом сім'ї (дві пенсії та державна допомога) за шість місяців перед зверненням (березень-серпень 2020), та прожиткового мінімуму - 1712,00 грн на одну особу, 15408,00 грн - на 3-х осіб (а.с.12).
Відповідно до розпорядження від 22.06.2021 у зв'язку із зміною розміру прожиткового мінімуму відповідачці здійснено перерахунок допомоги на догляд з 01.07.2021 по 31.08.2021, розмір якої склав 2294,00 грн. щомісячно (а.с.13).
За змістом розпорядженень від 03.08.2021 та 21.09.2021 відповідачці продовжено строк виплати допомоги на догляд відповідно з 01.09.2021 по 30.09.2021 в сумі 2294,00 грн., з 01.10.2021 по 31.10.2021 в сумі 2294,00 грн. (а.с.13).
28.09.2021 відповідачці ОСОБА_1 уповноваженою посадовою особою УСЗН надано роз'яснено про подовження з 01.09.2021 періоду виплати щомісячної допомоги на догляд відповідно до постанови КМУ №264 та необхідності надання заяви про її перерахунок. Також роз'яснено, що в разі ненадання нею заяви та необхідних документів протягом дії карантину, або одного місяця з дати його скасування, що не дасть змоги провести перерахунок допомоги, Управленням відповідно до п.2 постанови буде вжито заходи щодо повернення сум всієї подовженої на період карантину допомоги (а.с.14).
29.09.2021 відповідачка ОСОБА_1 подала до органу соціального захисту населення заяву про призначення вказаної допомоги на новий період, яка зареєстрована за №1347 (а.с.15-16).
До вказаної заяви відповідачкою було додано декларацію про доходи та майновий стан, в якій вказані члені сім'ї одержувача - вона, чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , види їх доходів: дві пенсії та державна допомога (а.с.17-19), а також довідки УПФУ від 28.09.2021 про розмір пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період з 01.03.2021 по 30.09.2021 (а.с.20, 21).
В силу рішення УСЗН ЗМР по Хортицькому району №4142 від 06.10.2021 ОСОБА_1 за заявою від 29.09.2021 призначено допомогу на догляд на період з 01.09.2021 по 28.02.2022 в розмірі 2294,00грн. щомісячно (а.с.44).
Відповідно до рішення УСЗН ЗМР по Хортицькому району від 19.10.2021 ОСОБА_1 здійснено перерахунок допомоги на догляд та її розмір склав: з 01.09.2020 по 30.11.2020 - 1442,74 грн. щомісячно, з 01.12.2020 по 30.06.2021 - 1955,74 грн. щомісячно, з 01.07.2021 по 31.08.2021 - 2294,00 грн. щомісячно (а.с.22 зворот).
Згідно з розрахунком середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги (додаток до протоколу №603170 від 29.09.2021) сукупний середньомісячний дохід сім'ї було визначено в розмірі 17220,28 грн., виходячи з сукупного доходу сім'ї (дві пенсії та державна допомога) за шість місяців перед зверненням (березень-серпень 2021). Прожитковий мінімум встановлено в розмірі 1854,00 грн на одну особу, 16686,00 грн - на 3-х осіб (а.с.23).
За змістом рішення УСЗН ЗМР по Хортицькому району №4255 від 19.10.2021 визначено, що ОСОБА_1 не має права на допомогу про догляд за заявою від 29.09.2021, оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім'ї (а.с.23 зворот, 45).
Відповідно до протоколу індивідуального перерахунку від 20.10.2021 ОСОБА_1 надмірно виплачена допомога за період з 01.09.2021 по 31.10.2021 в загальному розмірі 4588,00 грн (2294,00 грн х 2 міс) (а.с.24).
15.11.2021, 02.01.2023 спеціалістами органу соціального захисту направлені на адресу ОСОБА_1 повідомлення про необхідність повернення надміру виплаченої допомоги на догляд в сумі 4588,00 грн. (а.с.25,26).
Листом №Ч-356-2 від 16.11.2021 спеціалістами органу соціального захисту ОСОБА_1 надано роз'яснення щодо призначення допомоги на догляд, в якому зазначено, що при опрацюванні 06.10.2021 її заяви програмним комплексом АСОПД/КОМТЕХ автоматично до розрахунку допомоги догляд був врахований прожитковий мінімум на кожного члена сім'ї як для працездатної особи, а саме 2379,00 грн. Прожитковий мінімум на сім'ю склав 21411,00 грн. (2379,00 грн х 3 особи х 3). Прожитковий мінімум сім'ї перевищив сукупний середньомісячний дохід сім'ї (21411,00 грн. > 17220,28 грн), тому Управлінням 06.10.2021 було прийнято рішення про призначення допомоги на догляд з 01.09.2021. В подальшому при перевірці справи спеціалістами управління було виявлено невідповідність прожиткового мінімуму категорії членів сім'ї, яку 19.10.2021 було виправлено та зроблено перерахунок вищезазначеної допомоги відповідно до прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб, а саме 1854,00 грн. Прожитковий мінімум на сім'ю склав 16686,00 грн. (1854,00 грн. х 3 особи х 3). Після перерахунку середньомісячний сукупний доход сім'ї перевищив три прожиткові мінімуми на сім'ю (17220,28 грн. > 16686, 00 грн.). Управлінням 19.10.2021 було прийнято рішення про непризначення допомоги на догляд з 01.09.2021. У зв'язку з тим, що виявлення технічної помилки, допущеної програмним комплексом АСОП/КОМТЕХ, відбулось після фінансування допомоги на догляд, надміру перераховані кошти за період з 01.09.2021 по 31.10.2021 в сумі 4588,00 грн. підлягають поверненню (а.с.46-47).
До цього часу відповідачка ОСОБА_1 добровільно вказані кошти позивачу не повернула, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», №63566/00).
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Департаменту до ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що у цій справі не підлягають задоволенню.
Оскільки, суд першої інстанції правильно встановив, що між сторонами виник спір щодо повернення надміру виплаченої відповідачці ОСОБА_1 допомоги на догляд за період з 01.09.2021 по 31.10.2021, яка, на думку позивача, була виплачена їй безпідставно.
Виходячи із характеру та суті даного спору, вимог діючого законодавства, суд першої інстанції вірно вважав, що обов'язковому доказуванню під час розгляду даної справи підлягає факт відсутності рахункової помилки позивача при виплаті допомоги відповідачці та недобросовісності (зловживань) з її боку. При цьому, за змістом приведених норм матеріального закону (як загального, так і спеціального) безпідставно набута соціальна допомога може бути стягнута лише за одночасної наявності обох вказаних умов. Наявність хоча б однієї з таких умов виключає можливість застосування загального правила.
На правильне застосування вказаних норм звертав увагу Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17.
Крім того, правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються (постанова Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-91цс14), в силу чого саме позивач повинен довести суду відсутність з його боку рахункової помилки при виплаті допомоги відповідачу та недобросовісність з її боку.
Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач в порушення вимог ст.ст. 12 - 13, 81 ЦПК України не надав суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що при виплаті відповідачці ОСОБА_1 допомоги на догляд в вересні та жовтні 2021 позивачем не була допущена розрахункова помилка, а також, що відповідачка ОСОБА_1 при отриманні допомоги на догляд діяла недобросовісно, допустила будь-які зловживання, зокрема, свідомо, навмисно не повідомила (приховала) обставини, які впливають на призначення та виплату їй такої допомоги.
Так, на підставі поданих сторонами письмових доказів, які суд першої інстанції правильно вважав належними та допустимими, останнім було правильно встановлено і це фактично не оспорюється сторонами, що за заявою від 28.09.2020 рішенням УСЗН ЗМР по Хортицькому району від 02.10.2020 відповідачці ОСОБА_1 було призначено допомогу на догляд на період з 01.09.2020 по 31.08.2021 в розмірі 1442,74 грн. щомісячно. В подальшому, з 01.07.2021 по 31.08.2021 розмір допомоги було перераховано автоматично у зв'язку із зміною розміру прожиткового мінімуму для непрацездатної особи і розмір допомоги склав 2294,00 грн. щомісячно.
В подальшому у зв'язку із карантином відповідно до постанови КМУ №264 за розпорядженнями позивача від 03.08.2021 та 21.09.2021 відповідачці було продовжено строк виплати допомоги на догляд та виплачено відповідно в вересні та жовтні 2021 допомогу в сумі 2294,00 грн. щомісячно, усього 4588,00 грн.
В той же час, 29.09.2021 відповідачка ОСОБА_1 звернулась із заявою про продовження допомоги на догляд на новий період - з 01.09.2021 до 31.08.2022, до якої додала необхідні документи - декларацію про доходи та майновий стан, в якій зазначила всіх членів своєї сім'ї - чоловіка та доньку, джерело їх доходів - дві пенсії та державна допомога, а також довідки УПФУ про розмір пенсії своєї та чоловіка за попередні шість місяців перед зверненням (березень-серпень 2021), що відповідає п.7 Порядку №1192.
На підставі поданих відповідачкою документів та відповідно до п.3 Порядку №1192, п.2 постанови №264 спеціалістами органу соціального захисту населення 06.10.2021 було проведено перерахунок допомоги на догляд та підтверджено її право на отримання цієї допомоги на період з 01.09.2021 по 28.02.2022 в розмірі 2294,00 грн. щомісячно.
Разом з тим, в подальшому спеціалістами органу соціального захисту населення самостійно було виявлено технічну помилку при розрахунку розміру вказаної допомоги - застосування не того розміру прожиткового мінімуму і 19.10.2021 проведено перерахунок допомоги на догляд, в результаті якого право відповідачки ОСОБА_1 на отримання допомоги з 01.09.2021 не підтверджено у зв'язку з перевищенням сукупного середньомісячного доходу сім'ї 3-х розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатної особи, у зв'язку з чим позивачем надмірно виплачено відповідачці в вересні-жовтні 2021 допомогу на догляд в загальному розмірі 4588,00 грн. Оскільки вказані кошти відповідачкою добровільно не повернуті, позивач вимагає їх стягнення в судовому порядку.
Однак, в даній справі позивачем не доведено та судом першої інстанції не встановлено жодних обставин, які б свідчили про те, що виплата відповідачці ОСОБА_1 допомоги на догляд в вересні-жовтні 2021 року мало місце через її зловживання - навмисне неподання або подання недостовірних відомостей, які впливали на її право отримання допомоги.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідачка ОСОБА_1 при зверненні до органу соціального захисту населення як 28.09.2020, так і 29.09.2021 в належній спосіб повідомила про склад своєї сім'ї та їх доходи за попередні шість місяців. Допомога на догляд була призначена їй на період з 01.09.2020 по 31.08.2021, а потім її виплата самостійно продовжена позивачем на час карантину та виплачена в вересні-жовтні 2021 в попередньо визначеному розмірі відповідно до діючого на той час законодавства. Після звернення відповідачки 29.09.2021 за рішенням позивача від 06.10.2021 право відповідачки на допомогу на догляд з 01.09.2021 первісно також було підтверджено, але після виявлення технічної помилки, допущеної при розрахунку розміру допомоги, за рішенням позивача від 19.10.2021 встановлено, що відповідачка не має права на отримання допомоги на догляд з 01.09.2021 у зв'язку з перевищенням сукупного середньомісячного доходу сім'ї 3-х розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатної особи.
При цьому, суд першої інстанції правильно не вбачав в діях відповідачки ОСОБА_1 при отриманні допомоги на догляд в вересні-жовтні 2021 року жодних ознак недобросовісності, тобто, що вона подала документи із неправдивими відомостями, або не подала відомості про зміни у складі сім'ї, або приховувала обставин, що впливали на виплату їй допомоги, внаслідок чого їй було надміру виплачену вказану допомогу.
Як зазначено в п.8 Порядку №1192, у разі виникнення обставин, внаслідок яких виплата допомоги припиняється, отримувач допомоги повинен в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги. При цьому, виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли: - сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку із смертю або зміною місця проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу чи особи, якій надається допомога на догляд; - закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд; - особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця. В даному випадку жодних підстав, передбачених п.8 Порядку №1192, для припинення виплати допомоги відповідачці ОСОБА_1 та виникнення у неї обов'язку повідомити про ці підстави, позивачем не наведено та судом першої інстанції правильно не встановлено.
В судовому засіданні в суді першої інстанції представник позивача пояснював, що фактично підставою для припинення виплати відповідачці допомоги з 01.09.2021 стало збільшення розміру її пенсії в попередній шестимісячний період, що з'ясувалось лише після подання нею заяви від 29.09.2021. В той же час, виплата допомоги в вересні-жовтні 2021 в попередньо визначеному розмірі мала місце на підставі постанови КМУ №264 до подання вказаної заяви. Про збільшення розміру пенсії в період отримання допомоги, призначеної з 01.09.2020 по 31.08.2021, відповідачка не повідомила, що потягло продовження їй виплати допомоги з 01.09.2021 на час карантину в попередньо визначеному розмірі, хоча вона вже такого права не мала, тобто відповідачка діяла недобросовісно.
Такі доводи представника позивача суд першої інстанції правильно вважав неспроможними, оскільки Порядком №1192 та іншим нормативно-правовим актом не визначено обов'язку отримувача допомоги повідомляти орган соціального захисту про зміну розміру доходу сім'ї в період виплати допомоги та можливості проведення перерахунку розміру допомоги у зв'язку із зміною розміру доходу. Як вже зазначалось, допомога на догляд призначається на шість або дванадцять місяців, виходячи з середньомісячного сукупного доходу сім'ї за попередні шість місяців перед зверненням. Допомога на догляд з 01.09.2020 по 31.08.2021 була призначена відповідачці за її зверненням від 28.09.2020 на підставі документів про доходи сім'ї за березень-серпень 2020 року. 29.09.2021 відповідачка при зверненні до позивача також подала усі необхідні документи і, як вже зазначалось, така допомога їй була первісно призначена, а потім через технічну помилку в програмному забезпеченні позивача рішення про виплату допомогу фактично було скасовано.
Крім того, в силу положень п.6 Порядку №1192 саме на уповноважених осіб органів соціального захисту населення покладається обов'язок перевірити надані особою документи, прийняти відповідне рішення і у випадку призначення (перерахунку) допомоги розрахувати її розмір у відповідності до вимог діючого законодавства.
Само по собі продовження виплати допомоги на підставі постанови КМУ №264 у зв'язку з карантином не виключає можливості органу соціального захисту населення зробити запит та отримати відомості про доходи осіб від ПФУ та ДПС, необхідні для розрахунку допомоги та продовження її виплати.
Суд першої інстанції правильно зауважив, що у рішенні ЄСПЛ від 26 квітня 2018 року у справі «ИAKAREVIЖ v. CROATIA» суд звертав увагу, що у випадку, коли компетентний орган приймає рішення на користь заявника та продовжує здійснювати відповідні платежі, заявник має законні підстави припускати, що отримані платежі є юридично правильними. Також ЄСПЛ підкреслював, що з урахуванням того, що сума, яку отримувала заявниця, була достатньо скромною і витрачена на задоволення основних життєвих потреб, вимога до заявниці про відшкодування суми допомоги, виплаченої помилково компетентним органом, становить надмірний індивідуальний тягар для неї і свідчить про порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
Також, як неодноразово зазначав ЄСПЛ (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії», у справі «Трґо проти Хорватії» у), ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Таким чином, підстав, передбачених ст.1215 ЦК України, для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача надміру виплаченої допомоги на догляд за вересень-жовтень 2021 року в сумі 4588,00 грн. як безпідставно отриманої, суд першої інстанції не знайшов.
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в задоволенні позову позивача у цій справі слід відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги Департаменту є такими, що фактично дублюють доводи його позовної заяви у цій справі (а.с.2-30), яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача у цій справі, яку він вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.
Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування у цій справі позивача, передбачені ст. 82 ЦПК України, відсутні. Позивач та його представник не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування позову позивача у цій справі.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги Департаменту, як позивача. Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2,3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема позивачем апеляційному суду не надані.
Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.
Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачеві у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ДЕПАРТАМЕНТУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ залишити без задоволення.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2024 рокуу цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 10.10.2024 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Кочеткова І.В.Трофимова Д.А.