Справа № 308/21998/23
Закарпатський апеляційний суд
09.10.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/186/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.01.2024.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 410968 від 15.10.2023 та постанови судді від 05.01.2024 вбачається, що 15.10.2023 о 09 год 05 хв в м. Ужгород, вул. Капушанська, 23, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Ford Edge» д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу контролювати транспортний засіб, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення із транспортним засобом «Тойота AYGO» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду від 05.01.2024 скасувати та закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на незаконність постанови суду, яка прийнята без повного та об'єктивного з'ясування обставин даної справи, ігноруванням доказів. Окрім того, ОСОБА_1 порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 05.01.2024, оскільки такий пропущено з поважних причин, оскільки він участі в розгляді справи не приймав, а копію постанови ним не отримано.
Будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду апеляційної скарги, потерпіла ОСОБА_3 на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з'явилася. Факт належного повідомлення ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи підтверджується її розпискою від 10.07.2024 (а. с. 41). При цьому, клопотання про відкладення розгляду справи потерпіла не заявляла.Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм
-2-
процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд уважає за необхідне розглянути справу за відсутності потерпілої ОСОБА_3 , що не може розцінюватись як порушення її прав, передбачених ст. 269 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який вирішення питання щодо апеляційної скарги залишив на розсуд суду та зазначив, що не має доповнень до апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судді винесена без участі ОСОБА_1 . Крім того, матеріали справи не містять жодних відомостей, які б із достовірністю підтверджували факт отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови.
26.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу йому копії постанови від 05.01.2024, однак відомостей про те, що така йому була вручена матеріали справи не містять.
Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили ОСОБА_1 своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову суду від 05.01.2024, а тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та захист, причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, визнаються поважними, у зв'язку з чим, клопотання про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а строк поновленню.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 410968 від 15.10.2023 вбачається, що 15.10.2023 о 09 год 05 хв в м. Ужгороді, вул. Капушанська, 23, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Ford Edge» д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу контролювати транспортний засіб, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення із транспортним засобом «Тойота AYGO» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
-3-
Викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи схемою місця дорожньо-транспортної пригоди; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , іншими матеріалами справи.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено даних, які би давали підстави вважати, що інспектор взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Закарпатській області Негря О. В., яка склала щодо ОСОБА_1 протокол, була упереджена при його складанні, що у неї були підстави для обмови ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України та підстави для фальсифікації протоколу та доданих до нього матеріалів, а також даних про її зацікавленість у результатах розгляду справи, - на ці дані не вказується як в апеляційній скарзі, так і не вказував ОСОБА_1 під час її розгляду.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що інспектор ОСОБА_4 при виконанні своїх функціональних обов'язків та складанні відповідних документів діяла у межах наданих йому повноважень.
Апеляційний суд, дослідивши зібрані по справі докази, вважає, що суддею місцевого суду дана правильна оцінка наявним у справі доказам, а тому висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення є таким, що відповідає фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам і узгоджується з вимогами закону.
Відповідно до п. 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Вимогами п. 13.1 Правил дорожнього руху України визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Потерпіла ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях зазначила, що 15.10.2023 о 09 год 05 хв стояла на світлофорі по вул. Капушанській та відчула, що в її автомобіль ззаді в'їхав транспортний засіб марки «Форд Тітанум».
При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що у потерпілої ОСОБА_3 були підстави для обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, - на такі дані також не вказується в апеляційній скарзі, так і не вказував ОСОБА_1 під час її розгляду.
Аналізуючи вищевказані пояснення та докази, що містяться в справі, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак порушення вимог п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
При оцінці зібраних по справі доказів, апеляційний суд вважає, що вимоги КУпАП та інші нормативно-правові акти, при збиранні та фіксуванні таких, порушені не були.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, цим доказам суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, а вимоги апеляційної скарги про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення, є необґрунтованими і такі апеляційним судом відхиляються.
-4-
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду першої інстанції прийнята без повного та об'єктивного з'ясування обставин даної справи, ігноруванням доказів, апеляційний суд відхиляє як такі, що не підтверджені жодними доказами та повністю спростовуються наведеними вище судженнями.
Будь-яких доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, стороною захисту не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Порушень вимог закону, допущених судом першої інстанції, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Крім того, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя місцевого суду врахувала обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника й застосувала щодо ОСОБА_1 вид та розмір стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП, врахувавши належні докази, які ніким не оспорювалися, належним чином умотивувавши судове рішення, а тому накладене на ОСОБА_1 стягнення є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, є справедливим і таким, що відповідає передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не вказується і під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Порушень вимог закону допущених судом першої інстанції, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає, а відтак доходить до переконання про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді - без змін.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків тощо; те, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, в тому числі про витребування доказів, не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.01.2024.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.01.2024 щодо нього, - без змін.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя