Справа № 299/3037/24
Провадження № 33/4806/765/24
про повернення апеляційної скарги
10.10.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув клопотання захисника-адвоката Никитюк Н. О. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.05.2024.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , непрацюючий, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 148017 від 26.03.2024 та постанови судді від 10.05.2024 вбачається, що 25.03.2024 о 21 год 15 хв прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) у межах контрольованого прикордонного району на напрямку 68 прикордонного знаку на відстані близько 2000 метрів від державного кордону України (територія Пийтерфолвівської територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з іншими громадянами України, здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України до Угорщини у пішому порядку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, у складі групи осіб. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 cт. 204-1 КУпАП.
На постанову судді від 10.05.2024, захисник-адвокат Никитюк Н. О. 30.09.2024 подала через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, у якій ставить питання про скасування постанови від 10.05.2024 щодо ОСОБА_1 та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Одночасно, захисник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про час та місце розгляду справи, заяву про розгляд справи без його участі та про смс-інформування підписав під примусом працівників прикордонної служби, копії постанови не отримував.
-2-
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника-адвоката Никитюк Н. О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, з таких підстав.
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, нормами діючого законодавства чітко встановлено, що строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту винесення постанови.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, захисник-адвокат Никитюк Н. О. посилається на те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про час та місце розгляду справи, заяву про розгляд справи без його участі та про смс-інформування підписав під примусом працівників прикордонної служби, копії постанови не отримував.
В той же час, за правовим змістом зазначених норм КУпАП, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений особі, яка подала апеляційну скаргу, тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об'єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.
З матеріалів справи про адміністративні правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова судді винесена 10.05.2024 за відсутності ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, однак на розгляд справи не з'явився.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього у Виноградівському районному суді Закарпатської області 10.05.2024 о 15 год 10 хв, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а. с. 11) на номер телефону, вказаний у заяві ОСОБА_1 на отримання електронних повісток від 26.03.2024 (а. с. 8).
Тому, доводи клопотання про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи є надуманими, оскільки не знаходять свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
Будучи належним чином сповіщеним про місце і час розгляду справи, ОСОБА_1 не з'явився у судове засідання, призначене на 15 год 10 хв 10.05.2024, заяв про відкладення розгляду справи та даних про поважність причин своєї неявки не подавав, про що свідчить відсутність таких у матеріалах справи.
У зв'язку з чим, взявши до уваги те, що участь особи, належним чином повідомленої про час та місце розгляду справи, у справах про адміністративне правопорушення за ст. 204-1 КУпАП не є обов'язковою, судом першої інстанції прийнято рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1
-3-
Таким чином, досліджені матеріали справи дають апеляційному суду підстави вважати, що судом першої інстанції були створені належні умови для реалізації ОСОБА_1 особистого захисту своїх інтересів та передбачених ст. 268 КУпАП прав під час розгляду справи.
Проте, ОСОБА_1 не виявив бажання брати участь у розгляді справи, реалізувавши таким чином право на захист своїх інтересів, і без поважних причин не оскаржив в установлений законом строк постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності.
При цьому, апеляційний суд враховує, що в рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, початком строку на апеляційне оскарження постанови судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.05.2024 є день її прийняття, а не отримання її копії, і будь-яких підстав уважати, що такий строк пропущено з поважних причин, немає.
Також апеляційним судом відхиляється і наведене захисником в апеляційній скарзі посилання, як на причину пропуску строку апеляційного оскарження, щодо несвоєчасного отримання ним копії оскаржуваної постанови, оскільки вказана обставина не перешкоджала реалізації ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у передбачений ст. 294 КУпАП строк.
Крім того, в матеріалах справи наявний супровідний лист від 13.05.2024 про направлення ОСОБА_1 копії постанови від 10.05.2024 на адресу місця проживання останнього, а саме АДРЕСА_1 (а. с. 14).
При цьому апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) сформульовану в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності (п. 41
-4-
рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України», від 29.10.2015).
При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
При прийнятті рішення щодо поновлення строку, суди зобов'язані вказувати підстави поновлення строку. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» від 14.10.2003).
У клопотанні захисника-адвоката Никитюк Н. О. про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено таких доказів та обставин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо), які б дійсно свідчили про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, і що ОСОБА_1 був позбавлений можливості оскаржити постанову судді в межах передбаченого законом строку.
Також, до клопотання не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості після 10.05.2024 та протягом строку на апеляційне оскарження звернутися до суду першої інстанції з метою дізнатися про результати судового засідання, у тому числі й отримати копію оскаржуваної постанови, а відтак і оскаржити її в передбачений законом строк, чи звернутися за правовою допомогою для здійснення таких дій.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення такого строку на апеляційне оскарження судового рішення від 10.05.2024.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 підписав заяву про розгляд справи без його участі та про смс-інформування під примусом працівників прикордонної служби, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки таке не підтверджено жодними доказами. При цьому, захисником не надано жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 чи його захисник оскаржували незаконність дій працівників прикордонної служби.
При цьому, питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що захисник-адвокат Никитюк Н. О. не підтвердила поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому відсутні підстави для його поновлення, у зв'язку з чим у поновленні строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги, не позбавляє особу, яка подала апеляційну скаргу права звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якому необхідно конкретизувати причини, які не дозволили йому своєчасно у встановлений законом строк оскаржити постанову суду з долученням належних та достатніх доказів.
При прийнятті рішення про необхідність відмови захиснику-адвокату Никитюк Н. О. у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу
-5-
диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; те, що захисником-адвокатом Никитюк Н. О. не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті, тому інші доводи апеляційної скарги, що не стосуються причин поновлення строку на апеляційне оскарження, не перевіряються.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
У задоволенні клопотання захисника-адвоката Никитюк Н. О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.05.2024, щодо ОСОБА_3 , - відмовити.
Апеляційну скаргу та доданими до неї документами повернути особі, яка її подала.
Надіслати ОСОБА_1 та захиснику-адвокату Никитюк Н. О. копію цієї постанови.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя