Справа № 309/4703/14-ц
03 жовтня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.,
суддів - Мацунича М.В., Собослоя Г.Г.,
за участі секретаря - Гусоньки З.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова Оксана Василівна, на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2014 року (суддя Кемінь В.Д.) у справі № 309/4703/14-ц за заявою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30.11.2020 (згідно відмітки на поштовому конверті) ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова О.В., подав апеляційну скаргу на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 17.12.2014 у справі №309/4703/14-ц та одночасно заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, апелянт просив скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити ПАТ «Універсал Банк» у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначав, що копію оскаржуваної ухвали не отримував, про наявність судового провадження не знав, судом не було повідомлено його про розгляд справи. Вказував, що зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що його фактично не було залучено до участі у справі, коли вирішувалася заява ПАТ «Універсал Банк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Стверджує, що місцевий суд не надсилав йому ухвалу про відкриття провадження у справі, заяву ПАТ «Універсал Банк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та судові повістки, а тому у матеріалах справи не може бути жодного доказу (зокрема його підпису) отримання ним будь якої судової кореспонденції, а також про те, що він належним чином повідомлений про судові засідання. Про наявність оскаржуваної ухвали дізналася представниця боржника - адвокат Бухтоярова О.В., яка 23.11.2020 ознайомилася з матеріалами цивільної справи №309/877/16-ц, (в якій є представником ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_4 ), у зв'язку з чим без зволікань протягом 5 днів (30.11.2020) подала апеляційну скаргу на ухвалу в інтересах ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 22.12.2020 (суддя-доповідач Готра Т.Ю.) матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова О.В., на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 17.12.2014, у справі №309/4703/14-ц - повернуто до Хустського районного суду Закарпатської області для належного оформлення та вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження (а.с.34-36).
Ухвалою судді Хустського районного суду Закарпатської області від 29.01.2021 (суддя Кемінь В.Д.) відкрито провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №309/4703/14-ц за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.1-2).
Ухвалою судді Хустського районного суду Закарпатської області від 13.07.2023 ( ОСОБА_5 ) відмовлено у відновленні втраченого судового провадження у цивільній справі №309/4703/14-ц за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині розгляду заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі №2-852/2010 р. (а.с.145-146).
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 28.09.2023 суддю ОСОБА_7 звільнено з посади судді Закарпатського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 головуючою (суддя-доповідач) визначена суддя Кожух О.А.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники ОСОБА_1 скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова О.В., щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію цивільних процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя стаття 3 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18) зроблено висновок про те, що незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент вчинення таких дій (частина третя статті 3 ЦПК України).
Таким чином, процедура апеляційного оскарження визначається на момент подачі апеляційної скарги, тобто вчинення процесуальних дій, а не на момент ухвалення оскаржених судових рішень.
Оскільки апеляційна скарга подана у листопаді 2020 року, тому апеляційний суд керується нормами ЦПК України у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року.
Відповідно до частини 1 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно частини 2 статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 358 ЦПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Частиною першою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, від 29 жовтня 2015 року вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення).
Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, від 03 квітня 2008 року пункт 41 (пункт 47 рішення).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року в справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) вказано, що тлумачення норм національного законодавства, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини свідчить, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Встановлено, що рішенням Хустського районного суду у справі 2-852/2010 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 267545,69 грн., 1700 грн. державного мита, 120 грн. за ітз.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 17.12.2014 (номер справи 309/4703/14-ц) задоволено заяву ПАТ «Універсал Банк» - поновлено строк пред'явлення до виконання виконавчого листа 2-852/10.0
Як вбачається з матеріалів справи оскаржувана ухвала Хустського районного суду постановлена 17.12.2014, а ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова О.В., подав апеляційну скаргу 30.11.2020, тобто через шість років після вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Апелянт на обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилався на те, що його не повідомлено про розгляд справи (питання), не залучено до участі в ній. На підтвердження обставини щодо моменту, з якого йому стало відомо про постановлення оскаржуваної ухвали, додано до апеляційної скарги фотокопію заяви адвоката Бухтоярової О.В. про ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 309/877/16-ц (в якій міститься копія ухвали Хустського районного суду Закарпатської області від 17.12.2014), де наявна відмітка про ознайомлення нею з вказаними матеріалами 23.11.2020 (а.с.26-27). Адвокат Бухтоярова О.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , маючи намір оскаржити судове рішення, подала 30.11.2020 (згідно відмітки на поштовому конверті, а.с.52) апеляційну скаргу на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 17.12.2014 у справі № 309/4703/14-ц.
Оскільки в матеріалах, які надійшли до апеляційного суду, були відсутні дані щодо повідомлення апелянта про розгляд судом першої інстанції заяви ПАТ «Універсал Банк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та дані щодо направлення ОСОБА_1 та отримання ним копії оскаржуваної ухвали Хустського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2014 року, з врахуванням доводів, наведених у апеляційній скарзі, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 27.10.2023 клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова О.В., про поновлення строку на апеляційне оскарження - задоволено, та поновлено ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова О.В., строк на апеляційне оскарження ухвали Хустського районного суду Закарпатської області від 17.12.2014 у справі №309/4703/14-ц, відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою цього ж суду від 16.11.2023 справу призначено до розгляду на 14.12.2023.
На апеляційну скаргу надійшов відзив від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 23.06.2021 була залучена у справу № 309/4703/14-ц як правонаступник ПАТ «Універсал Банк». З врахуванням доводів, наведених у відзиві, та приєднаних до нього документів, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17.01.2024 підстави, вказані ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова О.В., для поновлення строку апеляційного оскарження на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 17.12.2014 - визнано неповажними, а апеляційну ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова О.В., залишено без руху та надано апелянту строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для можливості звернутися із заявою, вказавши інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
В такій ухвалі констатовано, що згідно рішення у справі № 309/877/16-ц встановлено, що представникам сторін, зокрема, відповідача ОСОБА_1 , станом на 02.11.2016 (журнал судового засідання від 02.11.2016) було відомо про відкрите виконавче провадження, зокрема, винесення постанови від 02.06.2016 № 51315851 щодо ОСОБА_1 , а тому останньому надалі було відомо про виконавче провадження ВП № 59689063, в якому боржник ОСОБА_1 сплатив у повному обсязі суму боргу за виконавчим листом № 2-852/2010, виданим 25.10.2010, а також винагороду приватного виконавця та витрати виконавчого провадження, у зв'язку з чим приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області 21.08.2019 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 59689063. У зв'язку з цим, апеляційним судом твердження апелянта, що про оскаржувану ухвалу від 17.12.2014, якою поновлено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, ОСОБА_1 та його адвокату стало відомо тільки 23.11.2020 (через шість років після вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання) при ознайомленні з матеріалами справи №309/877/16-ц - визнано необґрунтованими, оскільки таке спростовуються фактами встановленими судовим рішенням у справі № 309/877/16-ц стосовно ОСОБА_1 , а також фактом сплати боржником ОСОБА_1 у повному обсязі суми боргу за виконавчим листом № 2-852/2010, виданим 25.10.2010, у виконавчому провадженні ВП № 59689063, у зв'язку з чим винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.08.2019 у ВП № 59689063. При цьому скаржник не довів обставин, котрі з об'єктивних, незалежних від нього підстав унеможливлювали або істотно утруднювали подання ним апеляційної скарги та зумовили її подання тільки 30.11.2020.
На виконання ухвали суду представник ОСОБА_1 - адвокат Бухтоярова О.В. через систему «Електронний суд» подала 01.02.2024 заяву, в якій просила визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначала, що вона представляє інтереси ОСОБА_1 з 14.02.2020, а до того у нього інших представників не було. Вказує, якщо припустити те, що ОСОБА_1 було відомо про відкриття виконавчого провадження чи про його існування, чи про винесені у ньому постанови не є доказом того, що останній знав про судове провадження та постановлення у ньому оскаржуваної ухвали.
Проте, після відкриття провадження апеляційним судом встановлено, що твердження апелянта про те, що про оскаржувану ухвалу від 17.12.2014 , якою поновлено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, ОСОБА_1 та його адвокату стало відомо тільки 23.11.2020 спростовується фактами встановленими судовим рішенням у справі № 309/877/16-ц стосовно ОСОБА_1 , а також фактом сплати боржником ОСОБА_1 у повному обсязі суми боргу за виконавчим листом № 2-852/2010, виданим 25.10.2010, у виконавчому провадженні ВП № 59689063, а також винагороду приватного виконавця та витрати виконавчого провадження, у зв'язку з чим винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.08.2019 у ВП № 59689063. При цьому скаржник не довів обставин, котрі з об'єктивних, незалежних від нього підстав унеможливлювали або істотно утруднювали подання ним апеляційної скарги та зумовили її подання тільки 30.11.2020.
Так, у постанові Закарпатського апеляційного суду від 13.09.2021 у справі № 309/877/16-ц встановлено, що за заявою боржника ОСОБА_2 органом ДВС на електронних торгах 19.11.2018 було продано квартиру АДРЕСА_1 за 170950,00 грн, з яких органу ДВС належало перерахувати 162402,50 грн.
Постановою державного виконавця від 28.12.2018 встановлено, що:
за результатом реалізації іпотечного майна (квартири АДРЕСА_1 ) перераховано стягувачу ПАТ «Універсал Банк» 145172,25 грн;
за результатом реалізації земельної ділянки площею 0,28 га, кадастровий номер 2125355300:08:001:0040, та земельної ділянки площею 0,7048 га, кадастровий номер 2125355300:08:001:0039, розташованих за межами села Вишково Хустського району Закарпатської області, перераховано стягувачу 97590,07 грн.
Отже, на виконання рішення суду про стягнення з боржників 267545,69 грн., 1700 грн. державного мита, 120 грн. за ітз, стягувачу було перераховано загальну суму 242762,32 грн.
Щодо виконавчого провадження № 51315851 стосовно боржника ОСОБА_1 встановлено, що провадження було відкрито постановою держвиконавця від 02.06.2016 в день надходження заяви стягувача ПАТ «Універсал Банк»; 16.05.2018 держвиконавцем складено акт про відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення боргу за законом; постановою держвиконавця від 30.05.2018 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі ст. 37 ч. 1 п. 2 Закону № 1404-VIII (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).
Також встановлено, що у виконавчому провадженні ВП № 59689063 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області 21.08.2019 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 59689063, в якій зазначено, що боржник ОСОБА_1 сплатив у повному обсязі суму боргу за виконавчим листом № 2-852/2010, виданим 25.10.2010, а також винагороду приватного виконавця та витрати виконавчого провадження (а.с. 211 т. 1).
Колегія судів враховує, що відносно ОСОБА_1 , після постановлення оскаржуваної ухвали, було відкрито два виконавчі провадження, перевірялась наявність майна, на яке може бути звернуто стягнення та складено акт про відсутність такого (ВП 51315881), а у 2019 році ОСОБА_1 було сплачено суму боргу (ВП 59689063). Про вказані обставини не було повідомлено апелянтом при поданні апеляційної скарги.
Дані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 достеменно знав про пред'явлення виконавчого листа № 2-852/2010 до виконання, про прийняття виконавцем до виконання виконавчого документу і відкриття виконавчих проваджень, яке є можливим за умови дотримання строку пред'явлення такого документа до виконання.
ОСОБА_1 , як сторона виконавчого провадження, мав можливість знайомитися з матеріалами виконавчого провадження.
У матеріалах справи відсутні відомості про оскарження боржником постанов виконавців у виконавчих провадженнях.
Тобто станом на серпень 2019 року ОСОБА_1 було відомо про вказані виконавчі провадження - завершальну стадію судового провадження.
У Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року (заява N 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Слід зауважити, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки і разом з тим, розпоряджаються процесуальними правами на свій розсуд.
Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Чинний ЦПК України обмежує дискреційні повноваження апеляційного
У заяві, поданій на виконання ухвали суду від 17.01.2024 з метою усунення недоліків апеляційної скарги, скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, зміст заяви зводиться до незгоди з висновками апеляційного суду щодо неповажності раніше наведених підстав, наведені обґрунтування для поновлення строку на апеляційне оскарження про те, що адвокат Бухтоярова О.В. представляє інтереси ОСОБА_1 з 14.02.2020, а до того у нього інших представників не було - є неповажними.
Відтак скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, не підтвердив обставин, які з об'єктивних, незалежних від нього підстав унеможливлювали або істотно утруднювали подання ним апеляційної скарги та зумовили її подання тільки 30.11.2020 (понад рік та три місяці після закінчення виконавчого провадження 21.08.2019, внаслідок повної сплати ОСОБА_1 суми боргу за виконавчим листом).
Так, згідно з ч. 2, 3 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Питання залишення заяви (апеляційної скарги) без руху після відкриття провадження у справі врегульовано наступними нормами процесуального законодавства.
Так, ч.11 ст.187 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з вимогами ч.13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Суд може повернутися до вирішення питання про дотримання строку на апеляційне оскарження після відкриття провадження, зокрема з урахуванням доводів і наданих доказів протилежною стороною, і, установивши, що об'єктивних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення недоліків залишити апеляційну скаргу без розгляду.
Враховуючи наведене, встановивши недоліки апеляційної скарги після відкриття провадження у справі, беручи до уваги те, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, та скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, а наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, тому апеляційну скаргу слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. 185, ч. ч.11, 13 ст.187, п. 8 ч. 1 ст. 257, ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова Оксана Василівна, на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2014 року у справі № 309/4703/14-ц - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 жовтня 2024 року.
Головуюча:
Судді: