Справа № 309/578/24
Іменем України
01 жовтня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Собослоя Г.Г.
суддів : Кожух О.А., Мацунича М.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
встановив :
У січні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Позов мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 лютого 2020 року. У шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами не розірвано, однак фактично шлюбні відносини припинилися більше 4-х місяців і сторони не проживають разом. Дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач не бере участі у вихованні їхньої доньки, ухиляється від її утримання, не надає жодної матеріальної допомоги з вересня 2023 року. Належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного і соціального розвитку дитини, позивачка одна забезпечити не може, тому у позові просить стягувати з відповідача, який є здоровим та працездатним, на її корить аліменти на утримання дитини по 4000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 2500 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 січня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вирішено питання по судовим витратам.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягувати з нього аліменти на користь позивача на утримання дитини у розмірі 1500 грн. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач є безробітним, а тому з нього слід стягувати аліменти на утримання доньки у мінімальному розмірі. Окрім того, просить врахувати той факт, що він відповідальний та чуйний батько, постійно телефонує дитині та надає матеріальну допомогу по мірі можливості. Також купує речі, придбав мобільний телефон задля можливості спілкуватися з дитиною, підтримує дочку і сприяє її фізичному і духовному розвитку.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ст.51 Конституції Українитаст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст.182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2563 гривень.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).
Матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14.02.2020 року зареєстровано шлюб (а.с.10 - копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.02.2020).
За час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11 - копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24.04.2020).
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи - ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.6). Дитина проживає за вказаною адресою разом з позивачкою і перебуває на її утриманні (а.с.14 - довідка від 26.01.2024 № 05/02-30/3). Склад сім'ї ОСОБА_2 : син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка - ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15 - довідка від 26.01.2024 № 6/02-30/3).
Відповідач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7,8).
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дітей, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
Вирішуючи питання про стягнення аліментів та визначаючи розмір аліментів на утримання дитини щомісячно у розмірі 2500 грн. суд першої інстанції врахував інтереси дитини та вищезазначені вимоги закону.
Доводи апеляції про необхідність визначення розміру аліментів на дитину в розмірі 1500 грн. з посиланням на те, що апелянт є безробітний не спростовують обов'язку апелянта, як батька, який є молодою та працездатною особою забезпечувати належне утримання своєї дитини. Визначений судом першої інстанції розмір аліментів у сумі 2500 грн. є не значним. При цьому, вказаний апелянтом розмір аліментів, який він готовий сплачувати по 1500 грн. щомісячно на дитину, не зможе забезпечити навіть мінімальні потреби дитини, і фактично перекладе весь тягар утримання неповнолітньої дитини на позивача.
Разом з тим, відповідач зобов'язаний виконувати обов'язок по утриманню дитини нарівні з позивачкою.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2024 року.
Головуючий :
Судді: