Справа № 305/189/20
Закарпатський апеляційний суд
03.10.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/367/23 за апеляційною скаргою прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури на вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.05.2023.
Цим вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Білин, Рахівського району Закарпатської області, мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з базовою загальною освітою, неодружений, студент ІІ курсу Червоненського вищого професійного училища, несудимий, засуджений:
- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки 06 (шість) місяців;
- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 06 (шість) місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 06 (шість) місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання більш суворого покарання, призначеного за даним вироком з менш суворим покаранням за вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.02.2023, ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 06 (шість) місяців.
Зараховано ОСОБА_6 у строк відбування покарання період перебування під вартою з 24.01.2022, згідно з вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.02.2023.
Речові докази: підлітковий велосипед іноземного виробництва на шість передач зеленого кольору, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , залишено останньому як власнику; підлітковий велосипед «MAUNTAIN» іноземного виробництва червоного кольору на дванадцять передач, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_10 , залишено останньому як власнику; велосипед іноземного виробництва жовто-синього кольору на двадцять одну передачу з переднім та заднім амортизатором, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_11 , залишено останній як власнику; велосипед «KELIS» іноземного виробництва, сріблястого кольору на двадцять вісім передач, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_12 , залишено останньому як власнику; велосипед «Reflex» іноземного виробництва, зеленого кольору
-2-
на двадцять чотири передачі з переднім та заднім амортизатором, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_13 , залишено останній як власнику; автомобільні шини «NEXEN» 185/70/14, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_14 , залишено останньому як власнику.
Згідно вироку ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
17.08.2019 близько 21 год ОСОБА_6 , будучи на сходовій площадці між 1 та 2 поверхами під'їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав спортивний велосипед «Romet» іноземного виробництва, чорно-білого кольору на двадцять одну передачу з амортизатором вартістю 8900 грн, який належить ОСОБА_15 , чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
17.08.2019 близько 23 год ОСОБА_6 , будучи на сходовій площадці між 2 та 3 поверхами під'їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав підлітковий велосипед «Термінатор» іноземного виробництва, фіолетово-синього кольору на шість передач з амортизатором вартістю 4600 грн, який належить ОСОБА_16 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
26.08.2019 близько 18 год ОСОБА_6 , будучи в АДРЕСА_2 , поряд вхідних дверей під'їзду АДРЕСА_4 , з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав підлітковий велосипед іноземного виробництва на шість передач, зеленого кольору вартістю 1200 грн, який належить ОСОБА_9 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму. У подальшому, ОСОБА_6 , маючи реальну можливість розпоряджатись зазначеним велосипедом, перефарбував раму в сірий та чорний кольори, після чого продав мешканці м. Рахів ОСОБА_17 за ціною 250 грн.
Також, у період з 26.08.2019 на 27.08.2019, у нічний час доби (більш точного часу вчинення кримінального правопорушення у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , будучи на сходовій площадці між 2 та 3 поверхами під'їзду № 2 багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 , з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед «Kellis» іноземного виробництва, сріблястого кольору на двадцять вісім передач вартістю 8700 грн, який належить ОСОБА_12 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Надалі, у період з 20.08.2019 по 31.08.2019, в нічний час доби (більш точної дати та часу вчинення кримінального правопорушення у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , будучи на сходовій площадці між 3 та 4 поверхами під'їзду № 3 багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед іноземного виробництва, жовто-синього кольору на 21 передачу з переднім та заднім амортизаторами вартістю 3800 грн, який належить ОСОБА_11 , чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
-3-
31.08.2019 близько 22 год ОСОБА_6 , будучи в АДРЕСА_6 , біля житлового будинку АДРЕСА_7 , з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав спортивний велосипед «Reflex» іноземного виробництва, зеленого кольору на 24 передачі з переднім та заднім амортизаторами вартістю 9000 грн, який належить ОСОБА_13 , чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
У період з 01.09.2019 на 02.09.2019, в нічний час доби (більш точної дати та часу вчинення кримінального правопорушення у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , будучи на території повір'я біля житлового будинку АДРЕСА_8 , з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед «BTWIN» іноземного виробництва, чорного кольору на 24 передачі вартістю 8500 грн, який належить ОСОБА_18 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
08.09.2019 близько 19 год ОСОБА_6 , будучи в АДРЕСА_3 перестрибнувши огорожу, зайшов на прилеглу територію до житлового будинку АДРЕСА_9 , з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав спортивний велосипед «WICHITA» іноземного виробництва, зеленого кольору на 28 передач з переднім амортизатором вартістю 4000 грн, який знаходився під аркою вказаного будинку та належить ОСОБА_19 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
15.09.2019 близько 21 год ОСОБА_6 , будучи на території подвір'я будинку АДРЕСА_10 , з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав підлітковий велосипед «MOUNTAIN» іноземного виробництва, червоного кольору на 12 передач вартістю 1700 грн, який належить ОСОБА_10 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
В період з 20 год 12.10.2019 по 09 год 14.10.2019 ОСОБА_6 , будучи на подвір'ї багатоквартирного будинку АДРЕСА_10 , з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом проникнення через незамкнені задні двері, до салону автомобіля «RENAULT-LOGAN» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , таємно викрав автомобільні шини «NEXEN» моделі 185/70/14 по 800 грн кожна, які належать ОСОБА_14 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3200 грн.
В апеляційній скарзі прокурорне оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини та кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч. 2, 3 ст. 185 КК України, вказує на те, що вирок у частині призначеного покарання є незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням судом закону про кримінальну відповідальність. ОСОБА_6 вчинив епізоди викрадення чужого майна в період з 17.08.2019 по 14.10.2019, тобто до постановлення щодо нього вироку Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.02.2023, за яким його було засуджено за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 06 (шість) місяців, однак за вироком від 09.05.2023 ОСОБА_6 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, призначено аналогічне остаточне покарання - позбавлення волі на строк 03 (три) роки 06 (шість) місяців, тобто
-4-
шляхом часткового складання двох однакових покарань. В даному випадку, суд повинен був призначити покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України в розмірі, відмінному від 3 років 6 місяців позбавлення волі, або застосувати згідно вимог ч. 4 ст. 70 КК України принцип складання покарань, часткового або повного. Просить вирок у частині призначеного ОСОБА_6 покарання змінити, призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки 06 (шість) місяців; за ч. 3 ст. 185 КК України - покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 05 (п'ять) місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 05 (п'ять) місяців та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, згідно вироку Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.02.2023, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 06 (шість) місяців.
Кримінальне провадження розглядається за відсутності потерпілих, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. При цьому береться до уваги, що про час та місце розгляду апеляційної скарги вказані особи повідомлені відповідно до вимог закону і апеляційним судом вжито всіх необхідних і передбачених законом заходів щодо повідомлення потерпілих про час та місце розгляду кримінального провадження, однак, до початку розгляду кримінального провадження від потерпілих не надходило заяв (клопотань) про відкладення розгляду справи на інший термін та відомостей про поважність причин їхньої неявки, що свідчить про те, що вони не зацікавлені в результатах розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, думку прокурора ОСОБА_5 , яка частково підтримала апеляційну скаргу, просила закрити провадження у справі за епізодами крадіжок від 26.08.2019 та 15.09.2019, у зв'язку з декриміналізацією, а також змінити вирок в частині призначення ОСОБА_6 покарання, а саме вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 2, 3 ст. 185 КК України з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України та інституту поглинення менш суворого покарання більш суворим, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 06 (шість) місяців, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які підтримали позицію прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
-5-
Частиною 2 статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір викраденого майна перевищує розмір, встановлений ст. 51 КУпАП, а саме 02 (два) неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з частиною 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку вбачається, що за епізодом від 26.08.2019 по факту крадіжки у потерпілого ОСОБА_9 останньому спричинено матеріальну шкоду на суму 1200 грн, а за епізодом та від 15.09.2019 по факту крадіжки у потерпілого ОСОБА_10 останньому заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 1700 грн.
Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 906,50 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_6 крадіжок за епізодами від 26.08.2019 та 15.09.2019, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 1921 грн (906,50?2 = 1921).
Як вбачається з вироку суду, діями ОСОБА_6 заподіяні матеріальні збитки потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час кожного з цих епізодів є меншими, ніж 1921 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
-6-
Враховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_6 майна за епізодами від 26.08.2019 у потерпілого ОСОБА_9 та від 15.09.2019 у потерпілого ОСОБА_10 , була меншою за 1921 грн, тобто ці суми були меншими за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 1378 грн, апеляційний суд вважає, що з огляду на передбачений статтею 58 Конституції України і статтею 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі та з урахуванням вищенаведеного, вчинені ОСОБА_6 епізоди крадіжок не підпадають під кримінально карані діяння, передбачені Особливою частиною КК України, а саме у даному випадку ч. 2 ст. 185 КК України.
Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
За змістом ч. 3 ст. 479-1 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Відповідно до п. 1-2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.
Беручи до уваги те, що відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ сума викраденого, з якої настає кримінальна відповідальність за злочини щодо права власності - збільшилася, апеляційний суд вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для скасування вироку Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.05.2023 щодо ОСОБА_6 в частині засудження за ч. 2 ст. 185 КК України за епізодами від 26.08.2019 по факту крадіжки у потерпілого ОСОБА_9 та від 15.09.2019 по факту крадіжки у потерпілого ОСОБА_10 , та закриття провадження в цій частині на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлено кримінальну протиправність діяння. Щодо такого закриття не заперечують сторони кримінального провадження, зокрема прокурор, обвинувачений та захисник, про що під час апеляційного розгляду висловили відповідну позицію.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Першої судової палати ККС ВС, яка міститься у постанові від 22.08.2024 (справа № 567/507/23, провадження № 51-7110км23).
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, доведеності вини обвинуваченого, кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч. 2, 3 ст. 185 КК України (епізоди крадіжок від 17.08.2019 у потерпілої ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ; у період з 26 на 27.08.2019 у потерпілого ОСОБА_12 ; у період з 20 по 31.08.2019 у потерпілої ОСОБА_11 ; від 31.08.2019 у потерпілої ОСОБА_13 ; у період з 01 на 02.09.2019 у потерпілого ОСОБА_18 ; від 08.09.2019 у потерпілого ОСОБА_19 ; у період з 12 по 14.10.2019), а також призначене йому покарання за ч. 2, 3 ст. 185 КК України, сторонами кримінального провадження не оспорюється, а тому апеляційним судом, з огляду на положення ст. 404 КПК України, не перевіряється.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2, 3 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно.
-7-
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про неправильність застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність в частині застосування приписів ч. 4 ст. 70 КК України, колегія суддів зазначає про таке.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження оскаржуваним вироком від 09.05.2023 ОСОБА_6 засуджено за ч. 2, 3 ст. 185 КК України за вчинення ряду епізодів викрадення чужого майна, які мали місце в період з 18.08.2019 по 14.10.2019, тобто до постановлення відносно нього попереднього вироку Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.02.2023, за яким його засуджено за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 06 (шість) місяців.
Положеннями ст. 70 КК України визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів.
Відповідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
При вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.
Суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних. Однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей (санкцій частин статей) КК України. Принцип повного або часткового складання покарань може застосовуватись у випадках призначення за окремі злочини, що входять до сукупності, як однакових, так і різних за видом покарань. При частковому складанні розмір остаточного покарання в усякому разі має бути більшим за розмір кожного з покарань, призначених за окремі злочини.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається,за вироком суду від 09.05.2023 ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки 06 (шість) місяців; за ч. 3 ст. 185 КК України - покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 06 (шість) місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 06 (шість) місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання більш суворого призначеного покарання з менш суворим покаранням за вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.02.2023, ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 06 (шість) місяців.
-8-
Таким чином, суд першої інстанції при ухваленні вироку щодо ОСОБА_6 , застосувавши принцип часткового складання покарань, визначив остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 03 роки 06 місяців, яке є однаковим за видом і розміром, тобто призначив ОСОБА_6 покарання у тому ж виді й розмірі, що й на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, що є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
При цьому, з вироку вбачається, що суд першої інстанції при призначенні покарання, окрім ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особи обвинуваченого, врахував обставини, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, вчинення кримінального правопорушення в неповнолітньому віці, а також те, що потерпілі претензій до обвинуваченого не мають, раніше не судимий, негативно характеризується, неодружений, на спеціальних обліках в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, ризик вчинення ним повторного правопорушення уповноваженим органом з питань пробації оцінено як низький.
Визнані судом першої інстанції обставини, які пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, дають суду підстави пом'якшити ОСОБА_6 призначене покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 05 (п'ять) місяців.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а згідно п. 3 ч. 1 ст. 413 цього Кодексу неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення, є неправильне тлумачення закону, який суперечить його точному змісту.
На підставі викладеного, колегія суддів, згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 408 КПК України, вважає за необхідне змінити вирок суду першої інстанції у частині призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки 06 (шість) місяців; за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 05 (п'ять) місяців, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 вважати засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 05 (п'ять) місяців, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим, призначеним за вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.02.2023, вважати ОСОБА_6 засудженим до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 06 (шість) місяців, чим не погіршується становище обвинуваченого та стосовно чого не заперечують сторони кримінального провадження, у тому числі прокурор та сторона захисту.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_20 задовольнити частково.
-9-
Вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.05.2023 щодо ОСОБА_21 в частині засудження за ч. 2 ст. 185 КК України за епізодами від 26.08.2019 по факту крадіжки у потерпілого ОСОБА_9 та від 15.09.2019 по факту крадіжки у потерпілого ОСОБА_10 , - скасувати, а провадження в цій частині закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлено кримінальну протиправність діяння.
Вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.05.2023 щодо ОСОБА_21 у частині призначення покарання змінити.
Вважати ОСОБА_21 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки 06 (шість) місяців; за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 05 (п'ять) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 вважати засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 05 (п'ять) місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим, призначеним за вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.02.2023, вважати ОСОБА_6 засудженим до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 06 (шість) місяців.
У решті вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.05.2023 щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення апеляційним судом, а засудженим, який тримається під вартою,- в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Судді