Справа 688/4204/24
№ 1-кс/688/2123/24
Ухвала
Іменем України
10 жовтня 2024 року м. Шепетівка
Слідчий суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, подане в межах кримінального провадження №12024244000001553 від 08 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
встановив:
09 жовтня 2024 року до слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на мотоцикл марки «BAJAJ» моделі «BOXER BM 150», номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 2022 року випуску, білого кольору, на підставі ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2024 року.
В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що 27 вересня 2024 року кримінальне провадження №12024244000001553 закрито і потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала. Тому, просить скасувати арешт, накладений на вищевказаний мотоцикл.
Учасники провадження в судове засідання не з'явилися.
Заявник ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Прокурор Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_4 та слідчий СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 також подали заяви про розгляд клопотання без їх участі, щодо задоволення клопотання не заперечували.
Перевіривши надані матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження №12024244000001553, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, до закриття провадження слідчий суддя може скасувати арешт за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна.
Частини 3 та 4 ст.174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст.174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою слідчого на підставі приписів п.2 ч.1 ст.284 КПК.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст.132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч.4 ст.132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст.3 Конституції України, ст.13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч.4 ст.132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч.1 ст.170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч.4 ст.132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові по справі № 554/2506/22 від 15 квітня 2024 року прийняла висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч.4 ст.132 КПК України, що у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч.4 ст.132 КПК.
З огляду на приписи ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм, забезпечують єдину правозастосовну практику і є обов'язковими для всіх судів України.
Отже враховуючи, що кримінальне провадження №12024244000001553 від 08 вересня 2024 року слідчим СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 27 вересня 2024 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, ухвала слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 11 вересня 2024 року про арешт майна в межах даного кримінального провадження, припинила свою дію, наслідком чого є скасування арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження.
Підстави для скасування арешту майна слідчим суддею відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, поданого в межах кримінального провадження №12024244000001553 від 08 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, відмовити.
Ухвала в силу ст.309 КПК України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає
Слідчий суддя