Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/702/24
Провадження № 3/670/477/24
09 жовтня 2024 року селище Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Мусієнко М.Б., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
згідно з протоколом серії ААД № 669576 від 01.09.2024 ОСОБА_1 01.09.2024 о 13 год. 00 хв. в с. Зіньків Хмельницького району Хмельницької області по вул. Центральній керував автомобілем Deawoo Nubira, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager та в медичному закладі КНП «Віньковецька БЛ» відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав. Пояснив, що дійсно перебував у нетверезому стані, однак, не перебував за кермом зазначеного транспортного засобу, був його пасажиром, їхав разом з другом та його дружиною.
Зазначив, що оскільки він транспортним засобом не керував, його зупинили працівники поліції коли він ішов пішки, а автомобіль перебував далеко від нього, то він і відмовився від пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на дорозі за допомогою газоаналізатора Drager та в медичному закладі.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема і, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, за змістом закону, суб'єктом адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (надалі - Правил), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 1.5 Правил водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (надалі Порядок).
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису, наявного у матеріалах справи, не встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Deawoo Nubira, державний номерний знак НОМЕР_1 , оскільки відеофіксація розпочинається із того, що працівники поліції зупиняють свій транспортний засіб біля пішохода ОСОБА_1 . Тобто не зафіксовано рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , відсутні докази зупинення працівниками поліції автомобіля Deawoo Nubira, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , що ставить під сумнів, що даним транспортним засобом керувала саме ця особа у зазначений у протоколі день та час.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у протоколі повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Але таких доказів органом Національної поліції в порушення вимог ч.2 ст. 251 КУпАП надано не було.
Свідок ОСОБА_2 , про виклик якого клопотав ОСОБА_3 , у судове засідання не з'явився.
Свідок ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився. Відповідно до його письмових пояснень 01.09.2024 близько 13 год. 00 хв. він зупинився біля магазину. В цей час позаду нього під'їхало авто Deawoo Nubira, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Останній, вийшовши з транспортного засобу, вчинив конфлікт з перехожими, мав виражені ознаки алкогольного сп'яніння. Однак суддя не бере до уваги зазначені письмові пояснення свідка з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.
Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 закону України «Про міжнародні договори України» якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифіковано вказану Конвенцію.
Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006. Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено у рішеннях ЄСПЛ у справах: «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 та «Швидка проти України» від 30.10.2014, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважаються кримінальними для цілей застосування Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим кодексом.
Як установлено вимогами ст. 95 КПК України, суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Тому засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду.
Відтак, матеріалами справи не спростовано тверджень ОСОБА_3 про те, що він транспортним засобом не керував, а тому суддя тлумачить всі сумніви на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Тому норми Конституції України щодо презумпції невинуватості необхідно застосувати і при розгляді справ про адміністративне правопорушення.
З огляду на презумпцію невинуватості, особа яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку, а всі сумніви повинні трактуватися на корись особи.
Діяння повинно містити усі ознаки складу правопорушення, за відсутності хоча б однієї ознаки вважається відсутнім склад адміністративного правопорушення у цілому.
Суд розглядає справу лише в межах наявних у ній доказів.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Виходячи з вимог ст. 62 Конституції України, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі доведення її вини в установленому законом порядку належними та допустимим доказами, що є складовою справедливого правосуддя у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 247, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суддя
справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд Хмельницької області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Мар'яна МУСІЄНКО