Справа № 291/1287/24
Провадження №2/291/491/24
10 жовтня 2024 року селище Ружин
Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Гарбарук І.М., розглянувши заяву про самовідвід судді у справі №291/1287/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024 головуючим суддею по справі визначено суддю Гарбарук І.М.
Вивчивши надані матеріали, приходжу до висновку про неможливість розгляду даної справи, з таких підстав.
ОСОБА_1 , яка є позивачем у вищевказаній справі, працює на посаді секретаря судового засідання Ружинського районного суду Житомирської області, та бере участь у всіх судових засіданнях під моїм головуванням.
Відповідно до вимог п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ст. 6 п.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції, та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України» від 28.10.1998 у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» суд зазначив, що відповідно до ст. 6 п. 1 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
З метою усунення щонайменших сумнівів у сторін цивільної справи, чи стороннього спостерігача, щодо неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду справи, зняття напруженості у стосунках сторін з приводу зацікавленості судді у розгляді справи, з морально-етичних міркувань, вважаю доцільним і необхідним в інтересах правосуддя та сторін у справі заявити собі самовідвід, який задовольнити.
Виходячи з вищенаведеного, на підставі ст.ст. 36, 38, 39, 40, 41, 353 ЦПК України, суддя
Заяву про самовідвід судді Гарбарук І.М. задовольнити.
Цивільну справу №291/1287/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів передати до канцелярії суду для повторного розподілу між суддями в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 14 та ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області І.М. Гарбарук