20.09.2024 Справа №607/18058/24 Провадження №3/607/7746/2024
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Бронецького Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого КП «Міськавтотранс», проживаючого та зареєстрованого за адресю: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 279591 від 18.08.2024 р., 18 серпня 2024 року близько 20 год. 00 хв., громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме висловлював словесні образи, чим порушив вимоги п.п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та просить суд закрити адміністративне провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. При цьому повідомив, що у вказаний в протоколі час він не вчиняв відносно своєї дружини ОСОБА_2 жодних дій, які можуть бути кваліфіковані, як вчинення домашнього насильства, натомість у нього в цей час відбувався конфлікт із тещею дружини. Заперечив, що він висловлював словесні образи відносно ОСОБА_2 18.09.2024 близько 20.00 год. в АДРЕСА_2 .
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Бронецький Н.В., в судовому засіданні просить суд закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки доказів, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства матеріали справи не містять.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що 18 серпня 2024 року близько 20:00 год., її чоловік ОСОБА_1 прийшов у стані алкогольного сп'яніння, щоб побачитися з дитиною за місцем їх проживання. Під час спілкування, у нього виник конфлікт із її матір'ю. В подальшому, він забрав їх неповнолітню дитину за своїм колишнім місцем проживання. Прийшовши до нього по АДРЕСА_1 , вона намагалась забрати малолітню дочку, під час чого, у них із ОСОБА_1 виникла суперечка, у якій він ображав її нецензурними словами. Свідком даної події була її мати, яка на даний час поїхала в Італію та пояснень працівникам поліції не надавала.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 279591 від 18.08.2024 р., ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, згідно якої передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні із наданих ОСОБА_1 пояснень, останній не визнав факту вчинення ним домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_2 та повідомив, що у вказаний в протоколі час він не вчиняв відносно потерпілої жодних дій, які можуть бути кваліфіковані, як вчинення домашнього насильства.
Крім того встановлено, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, викладені у протоколі та інших матеріалах справи, були зафіксовані працівниками поліції зі слів ОСОБА_2 .. Під час надання пояснень в судовому засіданні ОСОБА_2 повідомила, що конфлікт розпочався із її матір'ю, яка в подальшому також була присутня під час події, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення. Однак, матеріали справи не містять пояснень матері ОСОБА_2 , які працівниками поліції відібрано не було, а також не встановлено інших очевидців даної події. Відтак, крім пояснень потерпілої ОСОБА_2 , інших належних та допустимих доказів, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 , а також підтвердили його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення, матеріали справи не містять.
Таким чином, суду не надано беззаперечних доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Разом з тим, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Наявність обставин, яким обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому вважає, що провадження в адміністративній справі стосовно неї слід закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. В. Ромазан