04.10.2024 Справа №607/8238/16-к Провадження №1-кп/607/553/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, під час розгляду об'єднаних кримінальних проваджень №12016210010001143, №12016210010003224, №12016210010004043, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернопіль, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, непрацюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судженого, востаннє вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 серпня 2013 року за ч.1 ст.186 та ч.2 ст.186 КК України, яким призначено покарання із застосуванням ст.70 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2011 року у виді 1 місяця позбавлення волі та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць,
про обвинувачення за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,
встановив:
З обвинувального акту у кримінальному провадженні №12016210010001143 від 29 березня 2016 року, зокрема вбачається, що 31 березня 2016 року близько 16 год. у ОСОБА_4 раніше судимого, за умисні злочини проти власності, разом із іншою особою, які перебували неподалік будинку АДРЕСА_2 , виник злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 31 березня 2016 року близько 16:00 год. ОСОБА_4 раніше судимий за умисні злочини проти власності, який перебував на території домогосподарства ОСОБА_6 , що за адресою АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою із іншою особою, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, разом з іншою особою взяли в руки із землі дві металеві труби розміром 6*4 см довжиною 6 м. кожна, вартістю одного метра 65,12 гривень та вийшли на вулицю.
Із викраденим майном ОСОБА_4 разом з іншою особою з місця вчинення злочину втекли, чим спричинили ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 781,44 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, з обвинувального акту у кримінальному провадженні №12016210010004043 від 07 грудня 2016 року, зокрема вбачається, що 17 грудня 2016 року близько 13.00 год. у ОСОБА_4 раніше судимого за умисні корисливі злочини, який перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів і з мотивів незаконного збагачення, 17 грудня 2016 року близько 13:00 год. ОСОБА_4 раніше судимий за умисні корисливі злочини, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно викрав із полички в коридорі мобільний телефон торгової марки «Samsung GT-E 1202i» що належить ОСОБА_7 , вартістю 244,00 гривні, із сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» вартістю 25,00 гривень та сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «МТС» вартістю 25,00 гривень.
З викраденим телефоном ОСОБА_4 , з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_7 , шкоду на загальну суму 294,00 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Захисник ОСОБА_5 заявила клопотання про закриття кримінального провадження №12016210010001143 відносно ОСОБА_4 про обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України, в частині пред'явленого обвинувачення по епізоду від 31 березня 2016 року, щодо викрадення чужого майна в потерпілого ОСОБА_6 , та кримінального провадження №12016210010004043, відносно ОСОБА_4 про обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України, в частині пред'явленого обвинувачення по епізоду від 17 грудня 2016 року, щодо викрадення чужого майна в потерпілої ОСОБА_7 , на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав та пояснив, що не заперечує щодо закриття кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_3 щодо задоволення клопотання захисника про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 в частині пред'явленого обвинувачення по епізоду від 31 березня 2016 року, щодо викрадення чужого майна в потерпілого ОСОБА_8 на суму 781,44 грн. та по епізоду від 17 грудня 2016 року, щодо викрадення чужого майна в потерпілої ОСОБА_7 на суму 294,00 грн., не заперечив.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, таємне викрадення чужого майна(крадіжка) стає кримінально караним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 2016 рік становив 1378 грн.
Згідно зі ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Пунктом 4-1 ч. 1ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається вразі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 інкримінується, зокрема викрадення чужого майна по епізоду від 31 березня 2016 року в потерпілого ОСОБА_6 на суму 781 грн. 44 коп. та по епізоду від 17 грудня 2016 року в потерпілої ОСОБА_7 на суму 294,00 грн., при цьому згідно Закону України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", станом на 2016 рік кримінальна відповідальність передбачена за викрадення чужого майна на суму від 1378 грн. 00 коп.
Враховуючи наведене та те, що обвинувачений не заперечує щодо закриття кримінального провадження, клопотання захисника про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284, 369, 371, 372, 376, 479-2 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження - задовільнити.
Кримінальне провадження № 12016210010001143 від 29 березня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, в частині пред'явленого обвинувачення по епізоду від 31 березня 2016 року, щодо викрадення чужого майна в потерпілого ОСОБА_6 на суму 781 грн. 44 коп. та кримінальне провадження №12016210010004043 від 07 грудня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, в частині пред'явленого обвинувачення по епізоду від 17 грудня 2016 року, щодо викрадення чужого майна в потерпілої ОСОБА_7 на суму 294 грн. 00 коп., закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у звязку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1