Справа №127/33097/24
Провадження №1-кс/127/14291/24
05 жовтня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12024020010001688 від 04.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020010001688 від 04.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-Х від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 07.08.2024 № 469/2024, який затверджено Законом України від 23.07.2024 № 3891-ІХ, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, вчинив умисний, корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, 04.10.2024 о 13 годині 45 хвилин ОСОБА_6 , прибув до відділення акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 00032129 (далі - АТ «Ощадбанк») під № НОМЕР_1 , що знаходиться у приміщенні торгівельно-розважального центру «Мегамолл» (далі - ТРЦ «Мегамолл»), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , та будучи клієнтом вказаного банку розпочав вести розмову із працівниками відділення, під час якої у останнього ( ОСОБА_6 ) раптово виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна із визначенням предмету посягання у вигляді електронного пристрою призначеного для відтворення інформації (далі - монітору) марки «Samsung».
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливими мотивом та метою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не відмовляючись від злочинного умислу, направленого на незаконне особисте збагачення, розуміючи, що його дії є відкритими для працівників відділення АТ «Ощадбанк», підійшовши до столу вказаного банку та здійснивши від'єднання електронних дротів від LED монітору марки «Samsung» моделі «LS22D300NY» типу «LS22D300» із серійним номером 0KHQHTLGA00312A, який знаходився на вказаному столі та взявши його (монітор) до рук відкрито ним заволодів. На прохання працівників відділення повернути вищевказаний монітор, останній ( ОСОБА_6 ) не реагував та покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 завдав АТ «Ощадбанк» ЄДРПОУ 00032129, матеріальної шкоди на суму 2910 грн..
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 208 КПК України 04.10.2024 об 15:30 годині ОСОБА_6 затриманий та при всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, 05 жовтня 2024 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Вінниці, українцю, громадянину України, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
?Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.10.2024;
?Протоколом огляду місця події від 04.10.2024;
?Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України від 04.10.2024;
?Протоколами допитів свідків від 04.10.2024;
?Протоколами пред'явлення для впізнання від 04.10.2024;
?Повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 04.10.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:- переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин.Так, підозрюваний ОСОБА_6 , вчинив умисний тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк зможе ухилятися від органу досудового розслідування та суду, залишивши район, область та межі держави, де він проживає, що унеможливить своєчасне виконання слідчих (розшукових) дій та процесуальних рішень.
Незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний, маючи змогу вільно пересуватися, може незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні з метою схилення їх до зміни показань, маючи їх анкетні дані, які йому стали відомі із наданих копій матеріалів кримінального провадження.
Вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 , схильний до вчинення умисних корисливих злочинів, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому вбачається, що останній може продовжити вчиняти умисні корисливі злочини у майбутньому, що підтверджується характером кримінального правопорушення.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
?особисте зобов'язання, є недостатньо дієвим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки;
?особиста порука, не може бути застосована, оскільки у нього відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
?домашній арешт, є недостатньо суворим запобіжним заходом, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
Зважаючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому застосування застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, просила застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні вину визнав, однак пояснити чому вчинив злочин не міг, по суті клопотання підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його захисника, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.
Слідчим відділом Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024020010001688 від 04.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно підозри, оголошеної ОСОБА_6 05.10.2024, останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами клопотання підтверджено причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, разом з тим суд приходить до висновку, що матеріалами клопотання не підтверджено обгрунтованості підозри саме за ч. 4 ст. 186 КК України.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, не одружений, утриманців немає, освіта вища, працевлаштований, раніше не судимий.
В судовому засіданні прокурором вказано про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, впливати на свідків, вчинити інше правопорушення, перешкоджати іншим чином проведенню досудового розслідування.
Разом з тим, суд приходить до переконання, що ризик переховування від органів досудового розслідування не доведений, виходячи з наступного.
Відповідно до практики ЄСПЛ, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування того чи іншого запобіжного заходу. Європейський суд у своїх рішеннях зазначає, що суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлює прямої залежності між тяжкістю вчинення злочину, суворістю можливого покарання та необхідністю застосування запобіжного заходу. Інших обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснювати спроби переховуватись органом досудового розслідування не наведено.
Щодо ризику впливу на свідків, суд зазначає, що вказаний ризик може бути забезпечено шляхом покладення ухвалою суду на підозрюваного відповідного обов'язку.
Також слідчим не доведено ризик вчинити нові або продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. Зокрема, суд звертає увагу на те, що на момент розгляду клопотання ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
В судовому засіданні прокурором не доведено, що забезпечити належну поведінку підозрюваного та уникнути настанню ризиків, зазначених у клопотанні можливо лише шляхом обрання виключного запобіжного заходу з визначенням максимального розміру застави.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу підозрюваного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вину визнає, співпрацює зі слідством та його матеріальний стан, який не відповідає зазначеному у клопотанні розміру застави. Крім того, суд звертає увагу на суму завданої шкоди, а також те, що вказана шкода фактично відшкодовано, оскільки монітор марки «Samsung» був вилучений одразу після вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, про можливість застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, які вказані слідчим, шляхом покладення на останнього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 , недоведеністю прокурором в судовому засіданні обставин для обрання виключного запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування на даному етапі досудового розслідування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби з покладенням обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22:00 год. по 06:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 2 місяці.
Покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
?прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
?не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
?утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Ухвала суду про застосування домашнього арешту стосовно ОСОБА_6 діє в межах строку досудового розслідування, але не більше 60 днів, починаючи з 05.10.2024 року.
Копію ухвали суду для організації виконання направити начальнику Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти в залі суду.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя