Справа № 761/27902/24
Провадження № 2-о/761/485/2024
13 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Левицької Т.В., за участю секретаря Герасько Д.М., представників заявника ОСОБА_1 - адвокатів Шейко В.В., Щербини Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , Заінтересована особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -
ОСОБА_1 в особі своїх представників - адвокатів Шейко В.В. та ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою, відповідно до якої просив встановити факт смерті свого батька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Симферополі Російської Федерації, Республіка Крим.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком заявника. ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Симферополі Російської Федерації, Республіка Крим, на тимчасово окупованій території України, батько заявника помер.
Окрім довідки про смерть НОМЕР_5 від 07.09.2023 року, медичного свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 07.09.2023 року, свідоцтва про смерть від 07.09.2023 року НОМЕР_2 , видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, надані суду для огляду в оригіналах, інших документів на підтвердження факту смерті свого батька заявник не має, внаслідок чого не може здійснити державну реєстрацію його смерті та отримати свідоцтво про смерть. З огляду на зазначене, останній звернувся до суду з вказаною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 матеріали заяви передані на розгляд судді Левицькій Т.В.
31.07.2024 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1 залишено без руху та наданий строк заявнику для усунення недоліків.
Після усунення заявником недоліків 05.08.2024 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за вказаною заявою та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.
У судове засідання Заінтересована особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з'явилась, до суду направила клопотання про розгляду справи без її участі.
В судовому засіданні адвокати Шейко В.В., Щербина Л.А. в інтересах заявника ОСОБА_1 підтримали заяву, просили задовольнити, встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Симферополі Російської Федерації, Республіка Крим. Зазначили, що вказане рішення необхідне з метою оформлення ОСОБА_1 правочину з нерухомим майном.
Вислухавши думку учасників справи, вивчивши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , оглянувши оригінали документів, а саме: довідки про смерть НОМЕР_5 від 07.09.2023 року, медичного свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 07.09.2023 року, свідоцтва про смерть від 07.09.2023 року НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 , видані у місті Симферополі Російської Федерації, Республіка Крим, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25 липня 2015 року.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сімферополі Російської Федерації, Республіка Крим.
Місто Сімферополь, Республіка Крим на сьогоднішній день є тимчасово окупованою територією України.
Факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується:
Оригіналом довідки про смерть НОМЕР_5 від 07.09.2023 року, виданим Відділом реєстрації смерті м. Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим;
Оригіналом медичного свідоцтва про смерть Серія 35 № НОМЕР_4 від 07.09.2023 року, виданим Симферопольською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги;
Оригіналом свідоцтва про смерть від 07.09.2023 року НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації смерті м. Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим.
Відтак, заявник позбавлений можливості інакше, ніж через рішення суду, підтвердити факт смерті свого батька та звернутись до органів реєстрації актів цивільного стану з метою отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .
Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року /з відповідними змінами/.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
У свою чергу, відповідно до положень ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року /з відповідними змінами/, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України визначено 19 лютого 2014 року. Перелік таких об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь визначено тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, визначено окупованими Російською Федерацією, починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій ІНФОРМАЦІЯ_4.
Дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями. Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України збігається із суходільним адміністративним кордоном між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
З урахуванням наведеного, а саме того, що встановлення зазначеного у заяві факту має для заявника юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, надасть можливість здійснити державну реєстрацію смерті батька заявника та отримати відповідне свідоцтво про смерть. При цьому, встановлення вказаного факту в позасудовому порядку за вищевказаних обставин неможливе.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання (ч. 4 ст. 317 ЦПК України).
Керуючись Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року /з відповідними змінами/, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року /з відповідними змінами/, ст. 3, 4, 10, 17, 18, 264, 265, 273, 293-294, 315-319, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , Заінтересована особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України- задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особи чоловічої статі, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Симферополі Російської Федерації, Республіка Крим.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Копію рішення суду невідкладно направити до Органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті померлої особи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: