Справа № 761/34154/24
Провадження № 3/761/7584/2024
01 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , (рнокпп НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 21.08.2024, б/н, ОСОБА_1 21.06.2024 об 11.47 год. здійснила продаж товару через інтернет та отримала оплату на свій особистий рахунок № НОМЕР_2 у АТ КБ «Приватбанк», при цьому встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 не зареєстрована як ФОП.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилась, судом вживалися заходи, щодо виклику особи.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повідомлялася про судове засідання, судом вжито вичерпні заходи щодо її повідомлення, суддя вважає за можливе розглянути справу без її участі, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також приймаючи до уваги, що участь особи при розгляді справ за ст. 164 КУпАП не є обов'язковою, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Згідно ст.256 КУпАП упротоколі проадміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (уразі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність задане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Уразі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч.1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 інкриміновано порушення ч.1 ст. 164 КУпАП відповідно до якої адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Диспозиція ч.1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що відсилає до інших норм (правил). Тому є обов'язковим посиланням у протоколі про адміністративне правопорушення на конкретні норми (правила), які порушені.
Згідно протоколу вказано, що ОСОБА_1 порушила порядок провадження господарської діяльності без реєстрації як суб'єкта господарювання, що призвело до порушення встановленого порядку взяття на облік самозайнятих осіб у контролюючих органів, передбаченого ст. 65 ПК України.
Статтею ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до положень ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством . Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні,комунальні та інші підприємства, створені відповіднодо цього Кодексу,а також інші юридичні особи,які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Однак, матеріали провадження не містять жодних відомостей, окрім копії платіжної інструкції про переказ від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 55 грн. 21.06.2024 о 11:47 год., та фотокопій із сайту OLX (оголошення про продаж миючого засобу), з яких би суд мав можливість встановити фактичні обставини, викладені у протоколі та з'ясувати природу грошового переказу.
В той же час, будь-яких інших доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність, суду не надано.
Суд наголошує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним, беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Суд не є тим органом, який збирає докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Це обов'язок органу, який складає протокол, і так само як і обов'язок доведення вини під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, також не повинна доводити свою вину чи невинуватість.
Так, суду не надано переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен проводитися їх судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, будь-яких переконливих доказів вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду не надано, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із ч.1 п. 3 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виносить постанову про закриття справи.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи, відповідно до ст. 252 КУпАП, надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, беручи до уваги, що органом, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, не доведено порушення ОСОБА_1 ч.1 ст. 164 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, а тому провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 7,9, 164, 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП України закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Антоніна КВАША