СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/13955/24
пр. № 2/759/4660/24
10 жовтня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Натальчук А.І., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
У липні 2024 року позивач через свого представника звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.08.2019 року приблизно о 22 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Берковецька, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ» державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Volvo» державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «Volvo» державний номерний знак « НОМЕР_2 », було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку. Відповідно до Постанови Святошинського районного суду м. Києва від 11.09.2019 року, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини Відповідача. На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди Відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Власник пошкодженого автомобіля «Volvo» державний номерний знак « НОМЕР_2 », ОСОБА_3 - 13.08.2019 року повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України про дорожньо-транспортну пригоду та в подальшому звернулася до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування шкоди. Згідно Звіту автотоварознавчого дослідження вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Volvo» державний номерний знак « НОМЕР_2 », склала: 26 306 грн. 65 коп. На підставі Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі: 26 306 грн. 65 коп. Крім того, Позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 950 грн. 00 коп. Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав: 27 256 грн. 65 коп.
З метою досудового врегулювання спору, відповідачеві було направлено Претензію про відшкодування збитків в порядку регресу, однак ніяких дій зі сторони відповідача щодо погашення заборгованості в добровільному порядку проведено не було.
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму завданих збитків в порядку регресу у розмірі 27 256 грн. 65 коп. та витрати по сплаченому судовому збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15 липня 2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Оскільки позов подано в електронній формі через електронний кабінет, примірник позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами позивачем направлений відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, що відповідає інформації, отриманої за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА, у відповідності до вимог ст.ст. 43, 177 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Відповідачу ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на його зареєстроване місце проживання згідно відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА - м. Київ, вул. Ушакова Миколи, буд. 10, квартира 19 (а.с. 31).
Згідно наявної у матеріалах справи довідки про причини повернення / досилання конверт повернувся до суду із відмітками «повертається» та «за закінченням встановленого строку зберігання».
Суд повторно направив ухвалу про відкриття провадження у справі на зареєстроване місце проживання відповідача. Поштовий конверт повторно повернувся до суду, в довідці про причини повернення / досилання стоять відмітки «повертається» та «за закінченням встановленого строку зберігання».
Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв'язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду за місцем його реєстрації призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк Відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на вищезазначене, суд прийшов до висновку про можливість вирішення питання про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, із постанови Святошинського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року у справі №759/15577/19 (провадження 3/759/6355/19) суд встановив, що ОСОБА_1 12.08.2019 року приблизно о 22 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в м. Києві, по вул. Берковецька, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та скоїв зіткнення з транспортним засобом - автомобілем марки «Вольво», державний номерний знак НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів.
Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 8).
Крім того, із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 встановлено, що транспортний засіб «VOLVO» - спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, д.н.з. НОМЕР_3 , 2001 року випуску, належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с. 11).
Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 встановлено, що транспортний засіб «Fruehauf TF34CZ» - загальний напівпричіп, д.н.з. НОМЕР_6 , 2000 року випуску, належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с. 11).
13.08.2019 року ОСОБА_4 , який є власником автомобілю «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_3 , подав до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 12.08.2019 року (а.с. 9).
Зі звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу за вих. №14167 від 07 вересня 2019 року про оцінку колісного транспортного засобу: «Fruehauf TF34CZ», д.н.з. НОМЕР_6 (дата оцінки: 183.08.2019 року), що складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Fruehauf TF34CZ, д.н.з. НОМЕР_6 , пошкодженого в наслідок ДТП, що сталася 30 серпня 2019 року без ВТВ складає: 26 306 гривень 65 копійок (а.с. 13-23).
25.10.2019 року ОСОБА_4 до МТСБУ подано заяву про належне відшкодування шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 . Крім того, у поданій заяві повідомив, що транспортний засіб «Fruehauf TF34CZ», д.н.з. НОМЕР_6 за добровільним договором страхування майна КАСКО не застрахований (а.с. 10).
Із довідки №1 від 21.11.2019 року про розмір відшкодування з фонду захисту потерпілих вбачається, що сума до сплати за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12.08.2019 року, ОСОБА_4 склала 26 306 гривень 65 копійок (а.с. 24).
МТСБУ видано наказ №13137 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 , яким постановлено сплатити отримувачу ОСОБА_4 26 306 гривень 65 копійок (а.с. 24).
Позивачем надано суду платіжне доручення №1155876 від 05 грудня 2019 року з якого вбачається, що МТСБУ здійснило платіж на розрахунковий рахунок: НОМЕР_9, який співпадає із розрахунковим номером, зазначеним ОСОБА_4 у заяві від 25.10.2019 року, у розмірі 26 306 гривень 65 копійок із призначенням платежу «Виплата по справі №60839, згідно наказу №13137 від 04.12.2019 р., ОСОБА_4 …» (а.с. 25).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 3 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Згідно закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі, потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 41.4 ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
До страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил ст. 993 ЦК.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (ст.ст. 11, 599, 1166 ЦК). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою, за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.
При цьому, за ст. 1191 ЦК, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку щодо відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (ст. 599 ЦК).
Отже, первісне (основне) деліктне зобов'язання та зобов'язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.
Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду України від 5.04.2017 у справі №6-2806цс16.
Враховуючи викладене, у МТСБУ виникло право вимоги саме до ОСОБА_1 , як до винної особи, в розмірі понесених витрат у сумі 26 306 гривень 65 копійок, оскільки відповідач на момент ДТП не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Щодо витрат на збір документів, визначення розміру шкоди у розмірі 950 гривень суд дійшов наступного.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
До позовної заяви долучено платіжну інструкцію №1153792 від 10 жовтня 2019 року зі змісту якої вбачається, що МТСБУ здійснило платіж у розмірі 950 гривень 00 копійок на користь ТОВ ЕАК Фаворит із призначенням платежу «Оплата послуг аваркома (експерта) по справі №60839, згідно рах. №3064 від 27.09.2019 р., т.з. АВ9744 ХМ» (а.с. 26).
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 6 ст. 139 ЦПК України).
Зважаючи на те, що позивач поніс витрати на оплату послуг експерта, вони доведені належними у справі доказами, витрати по оплаті послуг експерта на складення звіту про визначення матеріального збитку підлягають стягненню із відповідача.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на те, що інших доказів на підтвердження судових витрат позивач не надає, суд розглядає питання щодо розподілу судових витрат у межах сплати судового збору.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач надає суду платіжну інструкцію №982204 від 06 червня 2024 року, зі змісту якої вбачається, що МТСБУ здійснило платіж у розмірі 3 028,00 грн. із призначенням «101 Судовий збір за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 в Святошинський районний суд міста Києва, справа 60839, …».
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 3 028 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 354, Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 38, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд, -
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, бульв. Русанівський, буд. 8, р/р IBAN: НОМЕР_8 в АТ «Укрексімбанк») завдані збитки в порядку регресу у розмірі 27 256 (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят шість) гривень 65 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, бульв. Русанівський, буд. 8, р/р IBAN: НОМЕР_8 в АТ «Укрексімбанк») суму сплаченого судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.О.Горбенко