09 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №990/314/24
адміністративне провадження №П/990/314/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду - Губської О.А., суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г., Мацедонської В. Е., Уханенка С.А.
матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , подану адвокатом Мезенцовою Наталією Володимирівною, до Президента України ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування указу в частині,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мезенцова Наталія Володимирівна, звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом Президента України ОСОБА_2 , у якому просить:
визнати протиправним та скасувати Указ Президента України Володимира Зеленського від 04 березня 2024 року № 142/2024 в частині «вважати такими, що втратили громадянство України - ОСОБА_1 , 1960 року народження, уродженця Грузії, який проживає у Харківській області».
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Частиною шостою статті 161 КАС України зазначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом приписів частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Водночас за приписами частини частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач у цій справі оскаржує Указ Президента України від 04 березня 2024 року № 142/2024 про втрату громадянства України.
Цей указ є індивідуально-правовим актом, тому до спірних правовідносин застосовується шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, установлений статтею 122 КАС України.
Проте до суду з цим адміністративним позовом позивач звернувся лише 03 жовтня 2024 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Позивач звертаючись з пропуском строку звернення до суду, не заявляючи клопотання про поновлення такого строку, по тексту позовної заяви зазначає про те, що із оскаржуваним Указом був ознайомлений 01 травня 2024 року під час апеляційного провадження у справі № 755/5415/24 у Шостому апеляційному адміністративному суді після подання клопотання Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області.
В аспекті таких доводів Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Нормативно-правовим актом, який згідно із Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-III «Про громадянство України», визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України, є Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (далі - Порядок № 215).
Відповідно до пункту 113 Порядку № 215 рішення про прийняття особи до громадянства України або припинення особою громадянства України приймає Президент України. Прийняття до громадянства України або припинення громадянства України здійснюється шляхом видання указів Президента України.
Територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України у тижневий строк повідомляють у письмовій формі відповідну особу про прийняте Президентом України рішення (пункт 116 Порядку № 215).
Пунктом 121 зазначеного Порядку визначено, що у разі припинення особою громадянства України або скасування рішення про оформлення набуття особою громадянства України територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України вживають заходів до вилучення у цих осіб документів, які підтверджують громадянство України.
Таким особам територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України видають довідку про припинення громадянства України або скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
Загальний строк виконання рішень з питань громадянства не повинен перевищувати одного місяця (пункт 122 Порядку № 215).
Таким чином, на уповноважені законом органи покладається обов'язок щодо повідомлення у тижневий строк особу щодо якої прийнято рішення про припинення громадянства. При цьому, визначено, що загальний строк виконання рішень з питань громадянства не повинен перевищувати одного місяця.
Так, за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вжите у частині другій статті 122 КАС твердження «особа повинна була дізнатися» слід розуміти як презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Отже, позивач мав би дізнатися про порушення своїх прав, на його думку, після повідомлення про прийняття відповідачем Указу від 04 березня 2024 року № 142/2024 органом, визначеним у пункті 116 Порядку № 215 та протягом виконання такого рішення, строк якого сплив раніше, аніж 01 травня 2024 року, з яким позивач пов'язує початок відліку строку на оскарження рішення Президента України.
Будь-яких доказів на підтвердження факту обізнаності з оскаржуваним рішенням саме 01 травня 2024 року позивач суду не надав.
Зважаючи на наведене відсутні обґрунтовані підстави для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду.
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Підсумовуючи викладене, позовну заяву, слід залишити без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:
заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду (з наданням відповідних доказів для поновлення цього строку).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Мезенцовою Наталією Володимирівною, до Президента України ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування указу в частині.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
О.А. Губська
М.В. Білак
А.Г. Загороднюк
В.Е. Мацедонська
С.А. Уханенко ,
Судді Верховного Суду