09 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/1634/24 пров. № А/857/10647/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Матковської З.М.
суддів- Гудима Л.Я., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі №460/1634/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК ЗАХІД» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування карток відмови, рішень про коригування митної вартості товару (головуючий суддя першої інстанції Комшелюк Т.О., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Рівне, дата складання повного тексту рішення 03 квітня 2024 року ),-
ТзОВ «ТСК ЗАХІД» звернулося до суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування карток відмови, рішень про коригування митної вартості товару.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що декларант, за наявності усіх необхідних документів, звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Позивач стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України ( далі - МК України) та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, просив позов задовольнити повністю.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2023/000021 та №UA204150/2023/000025 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2023/000006/2 від 29.11.2023 та №UA204150/2023/000008/2 від 01.12.2023. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Захід» суму судового збору у розмірі 9795,59 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці. У відшкодуванні Товариству з обмеженою відповідальністю «ТСК Захід» судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що згідно частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. До митного оформлення декларантом в якості підтвердження задекларованих числових значень витрат, пов'язаних із організацією та доставкою товару, надано довідку від 02.08.2023 №406991, що не відповідає вимогам Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296.
Довідка від 02.11.2023 не містить інформації щодо числового значення винагороди експедитору за послуги за межами території України, хоча у Рахунках у позиції №2 зазначено «Експедиторська винагорода». У Довідці вказана вартість перевезення залізничним транспортом за маршрутом Гданськ (Польща) - п/п Ізов, Україна - 52454.80 грн., а згідно залізничної накладної контейнер слідував за маршрутом Евротермінал Славков (м.Славков)- Хрубешов-Ізов-Клевань. Витрати на транспортування від порту Гданськ до Евротермінал Славков (м.Славков, Польща) відстань між яким складає близько 500 км. до митної вартості не включено. При розрахунку митної вартості товарів не включено винагороду експедитора та виртати понесені до кордону України на доставку і обслуговування товарів у ОСОБА_1 (м.Славков), що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України. Отже, числове значення транспортування, обов'язкова складова митної вартості, не піддається логічному обрахунку.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що Рівненською митницею перед прийняттям оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, декларанту позивача направлялися вимоги щодо надання додаткових документів, які підтверджують заявлений рівень митної вартості товарів, зокрема і щодо вартості транспортування автомобіля. На вказані вимоги декларантом позивача були направлені відмови в надані запитуваних документів, а надані документи були неналежними.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Товариство не скористалося правом на подання відзиву. Згідно з ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 23.03.2023 між ТзОВ «ТСК Захід», як покупцем, та компанією CENTRINA UNITED SDN BHD (Малайзія) як продавцем, укладено контракт № 23-03/23, за умовами якого продавець продає, а покупець купує техніку, супутнє обладнання та комплектуючі в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Proforma Invoice), які є невід'ємною частиною контракту (п. 1.1 Контракту).
Загальна сума Контракту становить 31932,61 доларів США (п. 1.2).
Пунктом 3.1. Контракту передбачено, що оплата здійснюється наступним чином: 10 % авансовий платіж до 30.04.2023; 90 % від загальної суми контракту сплачує Покупець за Товар після надання транспортних документів. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р Продавця.
23.03.2023 була оформлена Proforma Invoice № 23HS10035Р на визначену номенклатуру і кількість товару на умовах поставки FOB Kelang North, Malaysia на загальну суму 31932,61 USD.
30.03.2023 згідно платіжної інструкції № 75JBKLN3 ТОВ «ТСК Захід» на виконання умов контракту сплатило на банківський рахунок продавця 3194 USD, тобто авансовий платіж в розмірі 10 %.
28.08.2023 продавцем товару було оформлено на ім'я покупця Commercial invoice №23HS10035F на поставку товарів на умовах FOB Kelang, Malaysia, визначеної номенклатури і кількості, на загальну суму 32377,55 USD.
Додатковою угодою № 1 до контракту, що була укладена 02.10.2023, сторони змінили суму контракту на 32377,55 доларів США.
03.10.2023 згідно платіжної інструкції № 1003DTMJI ТОВ «ТСК Захід» на виконання умов контракту сплатило на банківський рахунок продавця 29183,55 USD, тобто решту платежу в розмірі 90 %. Таким чином позивач повністю оплатив партію товару в загальній сумі 32377,55 USD.
28.11.2023 декларантом було подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA204150000330U6 із зазначенням митної вартості товарів на рівні 35287,23 USD із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору).
Згідно поданої декларації товар, що ввозився на митну територію України це: «Троси, Гвинти з різьбою, головками з хрестоподібним шліцом, Болти з різьбою з головками, Гайки з внутрішнім діаметром не більш як 12мм, Самостопорні гайки, Контргайки. Торговельна марка: CENTRINA UNITED, Країна виробництва: МY, Виробник : CENTRINA UNITED SDN BHD», що надійшов з Федерації Малайзія. Всього по даній декларації ввозиться 7 позицій товарів.
До вказаної МД з метою митного оформлення товарів та підтвердження заявленої митної вартості, декларантом подано наступні документи:
Контракт № 23-03/23 від 23.03.2023;
Додаткова угода № 1 від 02.10.2023 до контракту № 23-03/23 від 23.03.2023;
Експортна митна декларація країни-відправлення № 2090320762023В18 від 30.09.2023;
Рахунок-проформа № 23HS10035P від 23.03.2023;
Рахунок-фактура № 23HS10035F від 28.08.2023;
Пакувальний лист б/н від 28.08.2023;
Банківський платіжний документ, що стосується товару № 75JBKLN3 від 30.03.2023;
Банківський платіжний документ, що стосується товару №1003DTMJI від 03.10.2023;
Висновок про вартісні характеристики товару № І-235 від 30.10.2023;
Сертифікат про походження товару № KLMCC F23 13702 від 09.10.2023;
Супровідний документ Т1 № 23PL322080NS6A8920 від 16.11.2023;
Накладна ЦІМ/УМВС № 44783 від 23.11.2023;
Коносамент № MSPKGGDN2309362 від 29.09.2023;
Прейскурант (прайс-лист) б/н від 23.03.2023;
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4517509 від 02.11.2023;
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 415201 від 02.11.2023;
Договір про перевезення № 23 від 17.03.2023
В ході митного оформлення 29.11.2023, відповідачем було направлено електронне повідомлення про те, що декларанту слід подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів на повний спектр продукції; 4) заявку на перевезення, передбачену пунктом 1.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023; 5) підтвердження оплати за надані послуги з ТЕО, відповідно до пунктів 4.1.3.1 та 4.1.3.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023; 6) відомості щодо числових значень витрат, пов'язаних із мультимодальним перевезенням товарів, а саме щодо числових значень вартості послуг з перевалки вантажу в порту, агентських та портових зборів, числового значення винагороди експедитора при здійсненні морського перевезення за межами України.
Також, декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованого товару, оскільки Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості схожих товарів за назвою згідно бази даних ЄАІС Держмитслужби.
Позивачем додаткових документів надано не було та 29.11.2023 повідомлено про прийняття рішення щодо визнання митної вартості на підставі поданих документів.
29.11.2023 відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA204150/2023/000021.
29.11.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204150/2023/000006/2.
Вказане рішення обґрунтоване таким:
1. Митна вартість імпортованого товарів № 4, 5, 6, 7 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1) Асортимент товарів згідно наданого до митного оформлення Прайс-листа від 23.03.2023 відповідає асортименту товарів, заявлених декларантом до митного оформлення, разом з тим, відповідно до інформації, наявної у відкритих джерелах, CENTRINA UNITED SDN BHD виготовляє та реалізує набагато ширший спектр товарів;
2) Експертний висновок рівненської ТПП не містить роздрукованих додатків джерел цінової інформації, на підставі якої експертом проведені розрахунки та здійснено висновок. Згідно посилань експертом здійснювався аналіз товарів китайського виробництва, в той же час до митного оформлення заявлені товари виробництва Малайзії;
7) Відповідно до пункту 1.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023 (Далі - Договір ТЕО) під кожне перевезення складається заявка, в якій зазначаються умови перевезення, проте декларантом до митного оформлення даний документ не наданий;
8) Відповідно до пункту 4.1.3.1 Договору ТЕО при перевезенні вантажів морським сполученням в режимі імпорт платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням (навантаження та або розвантаження вантажу, агентські, портові збори) здійснюються протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з порту, відповідно до пункту 4.1.3.3 договору ТЕО при перевезенні вантажів автомобільним та або залізничним транспортом оплата здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, проте до вивантаження вантажу на склад клієнта. Рахунок - фактура від 02.11.2023 № LS-4517509 відповідно до умов Договору ТЕО станом на 28.11.2023 мав би бути оплаченим, проте декларантом до митного оформлення не надано підтвердження оплати послуг ТЕО;
9) Рахунок - фактура від 02.11.2023 № LS-4517509 не містить інформації щодо вартості витрат, пов'язаних із здійсненням мультимодального перевезення, зокрема відсутня інформація щодо числових значень вартості послуг з перевалки вантажу в порту, агентських та портових зборів, числового значення винагороди експедитора при здійсненні морського перевезення за межами України.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товарів, схожих за назвою, призначенням, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом,
Товар № 4 за митною декларацією від 08.09.2023 № UA209170/2023/072252 - 2,38дол.США/кг.
Товар № 5 за митною декларацією від 08.09.2023 № UA209150/2023/009074 - 1,93дол.США/кг.
Товар № 6 за митною декларацією від 20.11.2023 № UA500500/2023/041258 - 1,93дол.США/кг.
Товар № 7 за митною декларацією від 11.10.2023 № UA209230/2023/107741 - 1,93дол.США/кг.
ІII. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів:
1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
2) виписку з бухгалтерської документації продавця;
3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів на повний спектр продукції:
4) заявку на перевезення, передбачену пунктом 1.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023
5) підтвердження оплату за надані послуги з ТЕО, відповідно до пунктів 4.1.3.1 та 4.1.3.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023
6) відомості щодо числових значень витрат, пов'язаних із мультимодальним перевезенням товарів, а саме щодо числових значень вартості послуг з перевалки вантажу в порту, агентських та портових зборів, числового значення винагороди експедитора при здійсненні морського перевезення за межами України.
У відповідності до частини 6 статті 53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів. зазначених у статтях 58 - 63 МК України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України.
Митну вартість товарів визначено про вартість товарів, схожих за назвою, призначенням, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом:
Товар № 4 за митною декларацією від 08.09.2023 № UA209170/2023/072252 - 2,38дол.США/кг.
Товар № 5 за митною декларацією від 08.09.2023 № UA209150/2023/009074- 1,93дол.США/кг.
Товар № 6 за митною декларацією від 20.11.2023 № UA500500/2023/041258 - 1,93дол.США/кг.
Товар № 7 за митною декларацією від 11.10.2023 № UA209230/2023/107741 - 1,93дол.США/кг.
Числове значення митної вартості товарів у валюті рахунку та по курсу НБУ на день заявлення до митного оформлення становить:
Товар № 4: 2,38дол.США/кг*6070 кг = 14446,60дол.США, або 523216,8462грн.
Товар № 5: 1,93дол.США/кг*10910 кг =21056,30дол. США, або 762602,3340грн.
Товар № 6: 1,93дол. США/кг*877,85 кг = 1694,25дол. США, або 61361,1605грн.
Товар № 7: 1,93дол. США/кг*1177,93 кг =2273,41дол.США, або 82336,7720грн.
Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД від 30.11.2023 №23UA204150000366U4 із застосуванням положень ч. 7 ст. 55 МК України.
Сума додатково нарахованих митних платежів, внаслідок коригування митної вартості товарів № 4, 5, 6, 7, становить 124097,65грн.
08.05.2023 між ТОВ «ТСК Захід», як покупцем, та компанією Haining Hisene Trade Co.,LTD (Китай) як продавцем, укладено контракт № 08-05/23, за умовами якого продавець продає, а покупець купує техніку, супутнє обладнання та комплектуючі в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Proforma Invoice), які є невід'ємною частиною цього контракту (п. 1.1 Договору).
Загальна сума контракту визначена на рівні 30962,63 USD (п. 1.2 Договору).
Пунктом 3.1. контракту передбачено, що оплата здійснюється наступним чином: 10 % авансовий платіж до 01.06.2023; 90 % від загальної суми контракту сплачує Покупець за Товар після надання транспортних документів. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р Продавця.
04.05.2023 була оформлена Proforma Invoice №23HS10051Р на визначену номенклатуру і кількість товару на умовах поставки FOB Zhapu, China (Incoterm 2010), на загальну суму 30962,63 USD.
12.05.2023 згідно платіжної інструкції №81JBKLN5 ТзОВ «ТСК Захід» на виконання умов контракту сплатило на банківський рахунок продавця 3097 USD, тобто авансовий платіж в розмірі 10%.
05.09.2023 продавцем товару було оформлено на ім'я покупця Commercial invoice №23HS10051F на поставку товарів на умовах FOB Zhapu, China, визначеної номенклатури і кількості, на загальну суму 31942,42 USD.
Додатковою угодою № 1 до контракту, що була укладена 28.07.2023, сторони змінили суму контракту на 31942,42 USD.
19.09.2023 ТзОВ «ТСК Захід» на виконання умов контракту, згідно платіжної інструкції № 99JBKLN9 сплатило на банківський рахунок продавця 28845,42 USD і таким чином повністю оплатило партію товару в загальній сумі 31942,42 USD.
01.12.2023 декларантом було подано до митного оформлення митну декларацію типу № 23UA204150000390U3 із зазначенням митної вартості товарів на рівні 34710,74,23 USD із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору).
Згідно поданої декларації товар, що ввозився на митну територію України це: «Гвинти без головки з оцинкованої сталі з межею міцності на розтягування менш як 800МПа; Болти анкерні з різьбою, головками з хрестоподібним шліцом; Гвинти самонарізні для дерева; Гвинти самонарізні; Вироби без різьби: металеве будівельне кріплення - втулка розпірна для газобетону. Торговельна марка: Haining Hisener, Країна виробництва: CN, Виробник: Haining Hisener Trade Co.,Ltd», що надійшов з Китайської Народної Республіки. Всього по даній декларації ввозиться 5 позицій товарів. Умови поставки FOB Zhapu, China.
До вказаної МД з метою митного оформлення товарів та підтвердження заявленої митної вартості, декларантом подано наступні документи:
Контракт № 08-05/23 від 08.05.2023;
Додаткова угода №1 від 28.07.2023 до контракту №08-05/23 від 08.05.2023;
Експортна митна декларація країни-відправлення №298120230000077579 від 06.09.2023;
Рахунок-проформа № 23HS10051 від 04.05.2023;
Рахунок-фактура № 23HS10015F від 05.09.2023;
Пакувальний лист б/н від 05.09.2023;
Банківський платіжний документ, що стосується товару № 81JBKLN5 від 12.05.2023;
Банківський платіжний документ, що стосується товару № 99JBKLN9від 19.09.2023;
Банківський платіжний документ, що стосується оплати транспортних послуг № 698 від 31.10.2023;
Висновок про вартісні характеристики товару № I-232 від 24.10.2023;
Сертифікат про походження товару № 233304А1377/01082 від 05.09.2023;
Супровідний документ Т1 № 23PL322080NS69JNW2 від 07.11.2023;
Накладна ЦІМ/УМВС № 44399 від 18.11.2023;
Коносамент № HYSF2023080585 від 07.09.2023;
Прейскурант (прайс-лист) б/н від 04.05.2023;
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4515296 від 23.10.2023;
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 413296 від 22.11.2023;
Договір про перевезення № 23 від 17.03.2023.
В ході митного оформлення 01.12.2023, відповідачем було направлено електронне повідомлення про те, що декларанту слід подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів на повний спектр продукції; 4) заявку на перевезення, передбачену пунктом 1.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023; 5) коносамент №292184013.
Також, декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованого товару, оскільки Рівненська митниця володіє ціновою інформацією лише щодо вартості схожих товарів за назвою згідно бази даних ЄАІС Держмитслужби.
Позивачем додаткових документів надано не було та 01.12.2023 повідомлено про прийняття рішення щодо визнання митної вартості на підставі поданих документів.
01.12.2023 відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA204150/2023/000025.
01.12.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204150/2023/000008/2.
Вказане рішення обґрунтоване наступним:
1. Митна вартість імпортованого товарів № 1, 2, 3, 4 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1) Наданий до митного оформлення прайс-лист від 04.05.2023 вказує на те, що виробником товару є фірма HISENER INDUSTRIAL CO., LTD, що суперечить даним, заявленим в гр. 31ЕМД (Виробник : Haining Hisener Trade Co., Lid),та заявленому в гр. 44 ЕМД коду зовнішньоекономічного договору (4104). Фірма Haining Hisener Trade Co, Ltd згідно наданого прайс-листа повністю належить фірмі HISENER INDUSTRIAL CO., LTD i є торгівельним представником.
2) Експертний висновок рівненської ТПП не містить роздрукованих додатків джерел цінової інформації, на підставі якої експертом проведені розрахунки та здійснено висновок.
3) Відповідно до пункту 1.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023 (Далі - Договір ТЕО) під кожне перевезення складається заявка, в якій зазначаються умови перевезення, проте декларантом до митного оформлення даний документ не наданий.
4) Прайс-лист від 04.05.2023 містить посилання на умови поставки товару (FOB) та не містить географічного місця призначення.
5) Проформа-інвойс № 23HS10051Р від 04.05.2023 містить запис номеру зовнішньоекономічного договору нанесений від руки.
6) В супровідному документі Т1, гр. 44 під кодом документу 705 наведено коносамент № 292184013, який до митного оформлення не надавався.
7) П.11 Експертного висновку рівненської ТПП вказує на те, що в Україну з Китаю морем та автотранспортом ввозяться метизи. В даному випадку наявне залізничне перевезення.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товарів, схожих за назвою, призначенням, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом.
Товар № 1 за митною декларацією від 07.07.2023 № UA100380/2023/680469 - 1,93дол.США/кг.
Товар № 2 за митною декларацією від 09.06.2023 № UA401020/2023/30073 - 2,29дол.США/кг.
Товар № 3 за митною декларацією від 30.10.2023 № UA500500/2023/038341 - 1,93дол.США/кг.
Товар № 4 за митною декларацією від 30.10.2023 № UA500500/2023/038365 - 1,93дол.США/кг.
III. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів:
1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
2) виписку з бухгалтерської документації продавця;
3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів на повний спектр продукції;
4) заявку на перевезення, передбачену пунктом 1.3 Договору № 23 про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023
5) коносамент № 292184013
У відповідності до частини 6 статті 53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України, інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методе. зазначених у статтях 58 - 63 МК України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України.
Митну вартість товарів визначено про вартість товарів, схожих за назвою, призначенням, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом.
Товар № 1 за митною декларацією від 07 07.2023 № UA100380/2023/680469 - 1,93дол.США/кг.
Товар № 2 за митною декларацією від 09.06.2023 № UA401020/2023/30073 - 2,29дол.США/кг.
Товар № 3 за митною декларацією від 30.10.2023 № UA500500/2023/038341 - 1,93дол.США/кг.
Товар № 4 за митною декларацією від 30.10.2023 № UA500500/2023/038365 - 1,93дол.США/кг.
Числове значення митної вартості товарів у валюті рахунку та по курсу НБУ на день заявлення до митного оформлення становить:
Товар № 1: 1,93дол. США/кг*4270 кг =8241,10дол.США, або 299592,8289грн.
Товар № 2: 2,29дол. США/кг*2329,8 кг =5335.24дол. США, або 193954,6473грн.
Товар № 3: 1,93дол. США/кг* 16038.7 кг =30954,69дол. США, або 1125311,3229грн.
Товар № 4: 1,93дол. США/кг*1499,4 кг =2893,84дол.США, або 105201,2124грн.
Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД від 01.12.2023 № 23UA204150000404U6 із застосуванням положень ч. 7 ст. 55 МК України.
Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товарів № 1, 2, 3, 4 становить 125208,02 грн.
Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що в обох випадках декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 МК України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин 1-3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 55 МК України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.10.2020 справа №820/3231/16, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Аналізуючи доводи апелянта та матеріали справи колегія суддів враховує, що до митного оформлення разом із вказаною МД № 23UA204150000330U6 декларант подав такі документи: Контракт № 23-03/23 від 23.03.2023; Додаткова угода №1 від 02.10.2023 до контракту № 23-03/23 від 23.03.2023; Експортна митна декларація країни-відправлення № 2090320762023В18 від 30.09.2023; Рахунок-проформа № 23HS10035P від 23.03.2023; Рахунок-фактура № 23HS10035F від 28.08.2023; Пакувальний лист б/н від 28.08.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 75JBKLN3 від 30.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 1003DTMJI від 03.10.2023; Висновок про вартісні характеристики товару № І-235 від 30.10.2023; Сертифікат про походження товару № KLMCC F23 13702 від 09.10.2023; Супровідний документ Т1 №23PL322080NS6A8920 від 16.11.2023; Накладна ЦІМ/УМВС № 44783 від 23.11.2023; Коносамент № MSPKGGDN2309362 від 29.09.2023; Прейскурант (прайс-лист) б/н від 23.03.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4517509 від 02.11.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №415201 від 02.11.2023; Договір про перевезення №23 від 17.03.2023. Також до МД №23UA204150000390U3 декларант подав наступні документи: Контракт №08-05/23 від 08.05.2023; Додаткова угода №1 від 28.07.2023 до контракту №08-05/23 від 08.05.2023; Експортна митна декларація країни-відправлення № 298120230000077579 від 06.09.2023; Рахунок-проформа №23HS10051 від 04.05.2023; Рахунок-фактура №23HS10015F від 05.09.2023; Пакувальний лист б/н від 05.09.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 81JBKLN5 від 12.05.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 99JBKLN9від 19.09.2023; Банківський платіжний документ, що стосується оплати транспортних послуг № 698 від 31.10.2023; Висновок про вартісні характеристики товару № I-232 від 24.10.2023; Сертифікат про походження товару №233304А1377/01082 від 05.09.2023; Супровідний документ Т1 № 23PL322080NS69JNW2 від 07.11.2023; Накладна ЦІМ/УМВС №44399 від 18.11.2023; Коносамент №HYSF2023080585 від 07.09.2023; Прейскурант (прайс-лист) б/н від 04.05.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4515296 від 23.10.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 413296 від 22.11.2023; Договір про перевезення № 23 від 17.03.2023.
Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, а відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Суд першої інстанції також вірно висновував, що обох випадках декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Контракти, з урахуванням внесених до них змін, рахунки-фактури (інвойси) і банківські платіжні документи про оплату імпортованих товарів не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну, а та обставина, що зміни до контрактів вносились після виставлення позивачу рахунків-фактур (інвойсів), в жодному разі не свідчить на користь фіктивності імпортних операцій. Сторони контракту, жодним чином не обмежені у праві змінювати свої договірні умови аж до повного їх виконання.
Отже, в обох випадках, на момент ввезення товару на митну територію України договірна ціна вже була врегульована додатковими угодами, що оформлені належним чином. Також позивачем в обох випадках надано усю документацію, яка стосується витрат на транспортування товарів до митного кордону України, як складових митної вартості.
Суд першої інстанції вірно встановив, що фактично, оскаржувані рішення, прийняті відповідачем виключно за рахунок того, що подані до митного оформлення документи оцінені не комплексно, а розрізнено, що саме по собі є абсолютно невиправданим заходом.
Щодо змісту прайс-листів наданих до митного оформлення.
Прейскурант (прайс-лист) - це офіційно затверджений, систематизований документ, у якому міститься згрупований за певними ознаками перелік (список) товарів і послуг з обов'язковим зазначенням їх ціни (тарифу).
Прайс-лист - це перелік товарів чи послуг з коротким описом їх характеристик і зазначенням цін. Прейскуранти можуть бути як у паперовому, так і електронному вигляді.
Наданий прайс-лист товарів не розглядався як джерело інформації щодо продажу товарів, оскільки відповідає асортименту товарів, заявлених декларантом до митного оформлення, разом з тим, відповідно до інформації, наявної у відкритих джерелах, CENTRINA UNITED SDN BHD виготовляє та реалізує набагато ширший спектр товарів.
Крім цього, оскільки прайс-лист є документом продавця, відповідно декларант не має змоги впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформацію, а вимоги до змісту прайс-листу не визначені жодним положенням законодавства України.
Також суд зауважує, що в розумінні ч. 3 ст. 53 МКУ прайс-лист є додатковим документом для визначення митної вартості товару, який необхідний лише у випадку наявності розбіжностей в основних документах зазначених в ч. 1 ст. 53 МКУ.
Щодо Експертних висновків Рівненської ТІП.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимоги щодо висновків ТПП регулюються п. 60 Постанови КМУ від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», а саме: « 60. Висновок про вартість майна повинен містити відомості про: - замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна; назву об'єкта оцінки та його коротку характеристику; мету і дату оцінки; вид вартості, що визначався; використані методичні підходи; величину вартості, отриману в результаті оцінки». Тобто, вимог щодо обов'язкової наявності додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки не встановлено.
Щодо поданої до митного оформлення проформи-рахунку.
В рахунку-проформі від 04.05.2023 №23HS10051P зазначено реквізити контракту, які заповнено способом відмінним від способу заповнення інших відомостей.
Суд першої інстанції віно зазначив, що проформа являє собою попередній документ, в якому можуть змінитися дані в процесі узгодження остаточного замовлення. Також можуть змінитися моделі або артикули деяких виробів, наприклад, ідентичні за змістом і формою, але різні за кольором, тому немає виключних вимог щодо визначеної форми чи способу заповнення відомостей в проформі. Головне, що занесені відомості не суперечать іншим документам, поданим до митного оформлення.
Що стосується відсутності реквізитів контракту в інвойсі, то інвойс фактично є документом, на підставі якого здійснюється оплата за товар та формується звітність.
Згідно загальносвітової практики, інвойс має містити: дату складання; найменування та реквізити продавця; найменування та реквізити покупця; найменування товарів; ціну товарів; загальну вартість рахунку; валюту оплати; ставки та розмір податку.
Окрім цього, якщо в проформі-інвойс вже було попередньо зазначено номер контракту, то додатково дублювати дану інформацію в інвойсі немає необхідності, так як це не є обов'язковим його реквізитом та ніяким чином не впливає на визначення митної вартості товару
Щодо транспортних витрат.
Як уже зазначалось вище, Відповідачу надані отримані від перевізників документи, що підтверджують факт доставки вантажу, а саме: документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товару (щодо спірного рішення МВ №6 - накладна ЦІМ/УМВС № 44783 від 23.11.2023; коносамент №MSPKGGDN2309362 від 29.09.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4517509 від 02.11.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №415201 від 02.11.2023; щодо спірного рішення МВ №8 - накладна ЦІМ/УМВС №44399 від 18.11.2023; коносамент №HYSF2023080585 від 07.09.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4515296 від 23.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 413296 від 22.11.2023; Договір про перевезення №23 від 17.03.2023) за 2 митними деклараціями в розмірі 105388,53грн та 100628,45грн.
Також відповідачу були надані рахунки, виставлені перевізниками та акти виконаних робіт: копія Рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4517509 від 02.11.2023 на суму - 127 120,00грн; копія платіжної інструкції № 774 від 28.11.2023 на оплату суми 127120,00грн; копія акту виконаних робіт № 0008837 від 30.11.2023 року; копія рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4515296 від 32.10.2023 на суму - 120315,30грн; копія платіжної інструкції № 698 від 31.10.2023 на оплату суми 120315,30грн; копія акту виконаних робіт № 0008835 від 01.12.2023 року.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зауваження відповідача до вказаних документів перевізника є необґрунтованими, оскільки позивач до складання таких не має відношення.
Як вже зазначалось вище, в матеріалах справи міститься інформація, що позивач імпортував товар на умовах поставки FOB (згідно з Інкотермс), що означає не включення до вартості товару витрат на транспортування та страхування, а відтак такі витрати мають бути додані до митної вартості товарів за правилами ч. 10 ст. 58 МКУ.
Що стосується ненадання Заявок до митного оформлення, то з матеріалів справи слідує, що митному органу було надано договір «Про транспортно-експедиторське обслуговування» від 17.03.2023 року № 23 (далі - договір ТЕО), про що зазначено і в спірних рішеннях № 6 та № 8.
Відповідач зазначає, оскільки положеннями даного договору, а саме пунктом 1.3 передбачено наявність Заявки, то така повинна була бути надана до оформлення.
Суд першої інстанції вірно висновував про безпідставність надання Заявки, оскільки перелік та вартість надаваних послуг згідно договору були підтверджені поданням до митного оформлення наступних документів, зокрема, щодо спірного рішення № 6: Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4517509 від 02.11.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №415201 від 02.11.2023; Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №23 від 17.03.2023; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (Експертний висновок) 1-235 від 30.10.2023 (в частині підтвердження витрат на перевезення товару).
Щодо спірного рішення №8: Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4515296 від 23.10.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 413296 від 22.11.2023; Договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 23 від 17.03.2023; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (Експертний висновок) 1-232 від 24.10.2023 (в частині підтвердження витрат на перевезення товару).
Крім того, до позовної заяви додано заявки №413296 від 01.09.2023 року та №415201 від 25.09.2023 року на організацію транспортування і експедирування вантажу до Договору на ТЕО № 23 від 17.03.2023.
Щодо оплати за Договором ТЕО при перевезенні вантажів.
Відповідно до пункту 4.1.3.1 Договору ТЕО при перевезенні вантажів морським сполученням в режимі імпорт платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням (навантаження та або розвантаження вантажу, агентські, портові збори) здійснюються протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з порту.
Пунктом 4.1.3.3 Договору ТЕО передбачено, що при перевезенні вантажів автомобільним та або залізничним транспортом оплата здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, проте до вивантаження вантажу на склад клієнта.
Відповідно до умов Договору ТЕО, виставлено рахунок-фактуру від 02.11.2023 №LS-4517509, яким передбачено сплату за послуги в сумі - 127120,00 грн.
Оплату було фактично здійснено 28.11.2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 774 від 28.11.2023.
Відповідно до Рахунку-фактури від 28.11.2023 №LS-4517509, в ньому зазначено найменування наступних послуг: автотранспортні послуги на території України; міжнародне залізничне перевезення вантажу по території України; експедиторська винагорода; морське перевезення вантажу за межами державного кордону України; міжнародне залізничне перевезення вантажу за межами державного кордону України.
Наведене спростовує доводи відповідача про те, що рахунок-фактура від 28.11.2023 №LS-4517509 не містить інформації щодо вартості витрат, пов'язаних із мультимодальним перевезенням, оскільки до мультимодального перевезення можна віднести будь-яку операцію з доставки вантажу, яка виходить за рамки використання автомобільного транспорту.
Виходячи з вищезазначеної інформації у вказаному вище рахунку - фактурі, суд першої інстанції вірно висновував, що такий містить інформацію щодо вартості витрат, пов'язаних із здійсненням мультимодального перевезення.
Щодо митної декларації країни відправлення (спірне рішення № 8).
В наданій відповідачу експортній митній декларації Китайської Народної Республіки №298120230000077579 з перекладом містяться відомості про кількість, одержувача, інвойс, та загальну вартість товару в розмірі 31942,42 долари США, яка співпадає із заявленою позивачем у митній декларації.
Водночас рішення № 8 не містить обґрунтованих із посиланням на нормативно-правові акти зауважень щодо вказаної експортної митної декларації та сумнівів у її автентичності.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування митної вартості має, серед іншого, містити обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Аналогічна вимога до заповнення графи 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості», міститься у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості (затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 № 598), відповідно до яких обов'язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Спірні рішення про коригування митної вартості товарів № 6 та № 8 не містять такого обґрунтування, а містять інформацію про відповідачем використані відомості про митну вартість схожих товарів з митних декларацій №UA209170/2023/072252 від 08.09.2023, №UA209150/2023/009074 від 08.09.2023, №UA500500/2023/041258 від 20.11.2023, №UA209230/2023/107741 від 11.10.2023 та №UA100380/2023/680469 від 07.07.2023; №UA401020/2023/30073 від 09.06.2023; №UA500500/2023/038341 від 30.10.2023; №UA500500/2023/038365 від 30.10.2023.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Проте, з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів слідує, що зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, отже фактично митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціну одних товарів до інших і жодним чином не обґрунтував своє рішення, хоча вищенаведені поставки відрізняються і за номенклатурою товару, і за кількістю і за якісною характеристикою.
Окрім наведеного вище, суд зазначає, що до митного оформлення за ЕМД №23UA204150000330U6 від 28.11.2023 було подано 7 товарів. Однак, митна вартість митним органом була піднята лише щодо 4 товарів (товар № 4, 5, 6, 7). До митного оформлення за ЕМД №23UA204150000390U3 від 01.12.2023 було подано 5 товарів, а митна вартість була піднята лише щодо 4 товарів (товар № 1, 2, 3, 4).
Тобто один і той самий пакет товаросупровідних документів для однієї частини товарів повністю підтверджує заявлену митну вартість, визначену за першим методом (за ціною договору), а для іншої частини товарів - документи не підтверджують числові значення складових митної вартості. При цьому «зауваження» відповідача стосуються всього товару, а не його частини. Такі дії відповідача порушують принципи здійснення митної справи, передбаченої ст. 8 МК України, зокрема, принцип єдиного порядку переміщення товарів через митний кордон України та принцип прозорості.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.
Виходячи з наведеного у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.
Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, тому рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі №460/1634/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Л. Я. Гудим
В. В. Ніколін