09 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/15845/23 пров. № А/857/13828/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року про прийняття звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
суддя(і) у І інстанції ОСОБА_2 ,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 14 травня 2024 року,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №380/15845/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ) щодо застосування до щомісячного пенсійного грошового забезпечення ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність), з 01.07.2023.
Зобов'язано відповідача провести з 01.07.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення основного розміру щомісячної пенсії 82% сум грошового забезпечення без обмеження максимального розміру щомісячного пенсійного грошового забезпечення десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, із урахуванням рішення суду від 25.04.2023 у справі №380/877/23, довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України у Львівській області №3297 від 31.08.2021 року, виданої ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення та довідки Головного управління МВС України у Львівській області від 24.01.2020 за №91-00416 “Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)» з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 встановлено судовий контроль за виконанням вказаного судового рішення та зобов'язано ГУ ПФУ протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до суду про виконання рішення суду у даній справі.
Відповідач подав суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду. В обґрунтування вказав, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі № 380/15845/23 ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Вказує, що з 01.11.2023 пенсія виплачується у розмірі 22760,14 грн. Доплата пенсії з 01.07.2023 по 30.11.2023 становить 7320,56 грн (різниця між розміром пенсії перерахованої за рішенням суду та фактично виплаченої пенсії). Щодо виплати зазначених коштів повідомляє, що відповідно до статті 8 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Ухвалою суду від 03.05.2024 встановлено новий строк для подання звіту.
Відповідач 10.05.2024 та 13.05.2024 подав суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду. В обґрунтування вказав, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.05.2024, встановлюючи новий строк для подання звіту про виконання судового рішення, судом зазначено: “при виконанні рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії без врахування складової, що зазначена в довідці від 24.01.2020 № 91-00416, а саме "доплата за службу в нічний час - 147,00 грн.». З урахуванням ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 ГУ ПФУ переглянуто виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі № 380/15845/23. Перерахунок проведено із сум грошового забезпечення: посадовий оклад 2500,00 грн, оклад за військове звання 2000,00 грн, надбавка за вислугу років 2250,00 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 3031,43 грн, премія 6121,22 грн, доплата за службу в нічний час 147,00 грн. Розмір пенсійної виплати ОСОБА_3 з 01.07.2023 з урахуванням судового рішення та проведеної індексації на виконання постанов Кабінету Міністрів України № 118 та № 168 становить: основний розмір пенсії 82 % сум грошового забезпечення з урахуванням індексації 2022 (16540,88 *0,140) з урахуванням індексації 2023 18754,02 *0,197) у тому числі збільшення основного розміру пенсії (25%) щомісячно доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 - підвищення як інваліду війни 3 групи доплата. Підсумок пенсії (з надбавками): Розрахунок на доплату за липень 2023 - жовтень 2023 становить 8007,68 грн. (копія розрахунку додається). Розрахунок на доплату за листопад 2023 - травень 2024 становить 687,12 грн. Щодо виплати зазначених коштів повідомляє, що відповідно до статті 8 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій за цим Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Приймаючи звіт ГУ ПФУ про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі № 380/15845/23, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 по справі №380/15845/23 у частині зобов'язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії виходячи з відсоткового значення основного розміру щомісячної пенсії 82% сум грошового забезпечення без обмеження максимального розміру щомісячного пенсійного грошового забезпечення десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, із урахуванням рішення суду від 25.04.2023 у справі №380/877/23, довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України у Львівській області №3297 від 31.08.2021 року, виданої ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення, та довідки Головного управління МВС України у Львівській області від 24.01.2020 за №91-00416 “Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)» розмір щомісячної пенсійної виплати, виконано відповідачем, в межах наявних у нього повноважень.
При цьому невиконання судового рішення у частині виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин.
У апеляційній скарзі позивач просить таку ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Також просить визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо невиконання рішення суду в повному обсязі та встановити новий строк для подання звіту. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що пенсійним органом хоча і перераховано суми його пенсії, проте протиправно не виплачено такі, що не може вважатись повним виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2023.
Окрім того, скаржник звертає увагу, що суд прийняв вказаний звіт, не перевіривши що копію такого не було отримано позивачем.
Відповідно до частини 3 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За змістом частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина “судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положення якої разом із практикою Європейського суду з прав людини застосовуються судами як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі “Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Як встановлено судом, перерахунок пенсії позивача ГУ ПФУ проведено із сум грошового забезпечення: посадовий оклад 2500,00 грн, оклад за військове звання 2000,00 грн, надбавка за вислугу років 2250,00 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 3031,43 грн, премія 6121,22 грн, доплата за службу в нічний час 147,00 грн. Розмір пенсійної виплати ОСОБА_3 з 01.07.2023 з урахуванням судового рішення та проведеної індексації на виконання постанов Кабінету Міністрів України № 118 та № 168, становить: основний розмір пенсії 82% сум грошового забезпечення з урахуванням індексації 2022 (16540,88 *0,140) з урахуванням індексації 2023 18754,02 *0,197) в тому числі збільшення основного розміру пенсії (25%) щомісячно доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 - підвищення як інваліду війни ІІІ групи доплата. Підсумок пенсії (з надбавками): Розрахунок на доплату за липень 2023 - жовтень 2023 становить 8007,68 грн (копія розрахунку додана). Розрахунок на доплату за листопад 2023 - травень 2024 становить 687,12 грн.
При цьому ГУ ПФУ повідомило суд, що відповідно до статті 8 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Згідно частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм слідує, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначена правова норма Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення, підставами її застосування є саме невиконання судового рішення.
Разом із тим, вказаною нормою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, вирішувати питання прийняття звіту, вирішувати питання про накладення штрафу.
Тобто, суд наділений правом, а не обов'язком прийняти рішення про подання звіту, прийняття звіту, накладення штрафу.
У той же час такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Верховний Суд в ухвалі від 04.07.2023 у справі № 200/3958/19-а зазначив таке.
Судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб'єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб'єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.05.2020 у справі № 800/320/17 зазначила, що Кодексом адміністративного судочинства України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Згідно матеріалів справи ГУ ПФУ на виконання судового рішення здійснено перерахунок пенсійного забезпечення позивача у належному розмірі.
Таким чином судом першої інстанції вірно враховано пояснення представника відповідача, що відповідачем в межах наданої компетенції проведений комплекс заходів задля повного та неухильного виконання рішення суду у справі №380/15845/23, а виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням, буде проведена Пенсійним фондом України за умови наявності відповідного бюджетного фінансування.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 (далі - Положення № 28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.
Пунктом 3 Положення № 28-2 визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
У контексті викладеного слід зауважити, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Аналогічну позицію викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.05.2022 у справі №360/940/20.
У постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 зазначено, що сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
Враховуючи те, що відповідачем вчиняються дії з метою виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України, апеляційний суд наголошує, що в межах цієї справи, не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача, у зв'язку з чим, підстави для визнання протиправними дій відповідача та встановлення нового строку для виконання рішення суду, відсутні.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для прийняття звіту ГУ ПФУ.
Таким чином, наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального закону.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи це процесуальне питання, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №380/15845/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк