Головуючий суддя у першій інстанції: Біньковська Н.В.
09 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/6961/23 пров. № А/857/18552/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б. , Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 300/6961/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
09.10.2023р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив суд:
- визнати протиправними дії щодо нездійснення перерахунку раніше виплаченої індексації грошового забезпечення за період: 01.01.2016р. - 28.02.2018р. із застосуванням базового місяця січень 2008 року та з 01.03.2018, із застосуванням базового місяця березень 2018 року з урахуванням абз. 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період: 01.01.2016р. - 28.02.2018р., із застосуванням базового місяця - січня 2008 року та з 01.03.2018р. - 05.11.2019р. (звільнення), з урахуванням базового місяця - березня 2018 року та абз. 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язати здійснити нарахування та виплату компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Рішенням Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024р. позов задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо встановлення ОСОБА_1 . місяцем обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) - січень 2014 року для проведення індексації грошового забезпечення за період: 01.01.2016р. - 28.02.2018р.
Крім того, суд визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування вимог абз.3, 4, 5, 6 п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період: 01.03.2018р. - 05.11.2019р.
При цьому суд зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (код НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період: 01.01.2016р. - 28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, із врахуванням проведених платежів.
Одночасно, суд першої інстанції зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (код НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період: 01.03.2018р. - 05.11.2019р., із урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078.
У задоволенні інших позовних вимог суд відмовив.
Не погоджуючись із рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, апелянт ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Просить суд, Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Із змісту наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 05.11.2019р. №215 видно, що ОСОБА_1 , який звільнений наказом командувача військ оперативного реагування “ ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 23.10.2019р. №342 з військової служби у запас за п.“б» (за станом здоров'я) п. 2 ч.5 ст.26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», слід вважати таким, що 05.11.2019р. справи та посаду здав.
17.12.2021р. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/3765/21 суд визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період: 01.01.2016р. до 28.02.2018р. Також суд зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період: 01.01.2016р. до 28.02.2018р. із застосуванням базового місяця січня 2008 року.
09.05.2022р. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково,
Суд апеляційної інстанції рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі №300/3765/21 скасував та прийняв нову постанову, якою адміністративний позов задовольнив частково. Суд визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період: 01.01.2016р. до 28.02.2018р.
Крім того, суд зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період: 01.01.2016р. до 28.02.2018р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказана постанова набрала законної сили 09.05.2022р.
ч.4 ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
09.07.2023р. ІНФОРМАЦІЯ_2 листом №8/2/2211 повідомив позивача про те, що належні суми індексації грошового забезпечення за період: 01.01.2016р. - 28.02.2018р. нараховані з розрахунку базового місяця січень 2014 року та виплачені в сумі 39930,19грн. шляхом зарахування на картковий рахунок 22.08.2022р. Зазначено, що інших зобов'язань Військовій частині, в тому числі щодо застосування базового місяця для розрахунку - січня 2008 року по день звільнення відповідно до вимог п. 5 Порядку Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення №1078 та нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушення строків виплати індексації в судовому рішення від 09.05.2022 в справі №300/3765/21 не визначено, відповідно підстав для перерахунку немає.
ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ст.1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
У ч.ч. 2, 3 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять:
-посадовий оклад, оклад за військовим званням;
-щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
-одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Вказані положення ч.3 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» кореспондуються із приписами ч.1 ст.2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-ХІІ, згідно яких індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
ст.4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
ч.2 ст.5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
За правилами ч.6 вказаної статті Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України..
ч.1 ст.9 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Положення вказаного Закону кореспондуються із приписами Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078.
В ст.18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. №2017-III видно, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Слід враховувати, що відповідно до положень п.п. 2, 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових ( далі Постанова - 1078).
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи.
Початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.
При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
В п.10-2 Порядку від 17.07.2003р. №1078 видно, що для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007р. №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до п.13 вказана постанова набрала чинності з 01 січня 2008 року.
З січня 2008 року - 28 лютого 2018 року посадовий оклад за посадою позивача не змінювався.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.
Тобто, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період: 01.01.2016 р - 28.02.2018 р.
З метою виконання рішення суду, що набрало законної сили, відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2014 року в розмірі 39930,19 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої відповідає правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21 та, з огляду на типовість спірних правовідносин в цій частині, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає застосуванню у цій справі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Стосовно покликань апелянта на необхідність закриття провадження в даній справі у вказаній частині позовних вимог, колегія суддів звертає увагу на таке.
Восьмий апеляційний адміністративний суд в постанові від 09.05.2022 в справі №300/3765/21 зазначив: “У даній правовій ситуації індексація не була нарахована та виплачена позивачеві. Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені. За таких обставин, у даному випадку повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку №1078 та Закону №1282-XII, покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов'язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця відсутні. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі №240/11882/19. Враховуючи передчасність вимог позивача про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з врахуванням базового місяця, такі вимоги задоволенню не підлягають».
Як встановлено судом, на виконання зазначеного судового рішення відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2014 року в розмірі 39930,19 грн. Позивачем, не погоджуючись із застосуванням при обчисленні індексації базового місяця - січня 2014 року, звернувся із цим позовом до суду. Тобто, спірні правовідносини у цій справі є відмінними від вирішених у справі №300/3765/21, а тому підстави для закриття провадження у цих нових спірних правовідносинах відсутні.
Стосовно зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.11.2019 (звільнення), з урахуванням базового місяця - березня 2018 року та абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на таке.
Із матеріалів справи чітко видно, що відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.11.2019 із застосуванням базового місяця - березня 2018 року в розмірі 1588,26 грн. (сума індексації за березень - листопад 2018 року становить 0,00 грн., за грудень 2018 року, січень - лютий 2019 року - 71,08 грн., березень - червень 2019 - 134,47 грн., липень - жовтень 2019 року - 206,72 грн., листопад 2019 року - 24,19 грн.).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у межах спірних правовідносин відповідач безпідставно не врахував норми абз. 4, 5, 6 п.5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати йому індексації грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року).
При цьому, у апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у зв'язку з тим, що величина індексу споживчих цін 01.03.2018 по 30.11.2018 не перевищувала поріг індексації в розмірі 103%, індексація грошового забезпечення за цей період не проводилася. Нарахування і виплата позивачу індексації грошового забезпечення розпочалась з грудня 2018 року і продовжувалася по день виключення зі списків особового складу. У зв'язку з підвищенням розмірів посадових окладів усіх категорій військовослужбовців з 01.03.2018 позивачу встановлений базовий місяць березень 2018 року.
Аналіз викладених вище норм Порядку № 1078 вказує, що цей нормативно-правовий акт передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абз.2 п.1-1, абз. 6 п.5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абз. 2, 5 п.4 Порядку № 1078).
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 в редакціях, які застосовувались з 01.12.2015 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 в редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу ) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила п.5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Водночас, з аналізу абз. 3, 4 п.5 Порядку № 1078 судом встановлено, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
З огляду на абз.4 п. 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Для визначення розміру індексації-різниці відповідач повинен був застосувати абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як зазначено судом вище, в такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, як суб'єкта владних повноважень, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 05.11.2019 (дати звільнення) та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не цей вид індексації за спірний період, оскільки доказів протилежного не надано ні до суду першої істанції, ні до суду апеляційної інстанції.
Із змісту картки особового рахунку військовослужбовця №1/48 за 2018 року, розмір грошового забезпечення позивача (грошовий дохід) становив в лютому 2018 року - 11268,00 грн., в березні 2018 року - 11779,20 грн.
Отже, з урахуванням вказаного, грошовий дохід позивача збільшився на 511,20 гривень (11779,20 - 11268,00).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 гривень, а величина приросту індексу споживчих цін за період з січня 2008 року по березень 2018 року 253,30%.
абз. 5 п. 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1 762,00 х 253,30% / 100 = 4 463,15).
абз.4 п. 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 - 511,20 = 3951,95 грн.
З огляду на те, що в березні 2018 року в місяці підвищення посадових окладів військовослужбовців, розмір підвищення грошового доходу позивача становив 511,20 грн., а розмір поточної індексації грошового забезпечення в березні 2018 року - 4463,15 грн., він набув право на індексацію грошового забезпечення, розраховану як різниця між сумою індексацію і розміром підвищення доходу за період з 01.03.2018 по 05.11.2019, яку відповідач не провів та не виплатив.
Зважаючи на вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку слід визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 05.11.2019 та відповідно з метою ефективного захисту порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду, належить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 05.11.2019, із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078.
ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З роз'яснень, які наведені в п.13.1 Постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», видно, що у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині незадоволених (відмовлених) позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. В іншій частині судове рішення не оскаржується.
Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 300/6961/23- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель