Головуючий суддя у першій інстанції: Смокович В.І.
09 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/3020/24 пров. № А/857/17979/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі № 140/3020/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
19.03.2024р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії з урахуванням індексації передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197;
- зобов'язати нарахувати та виплатити пенсію з урахуванням індексації передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 з 01 січня 2024 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2024р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2024р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , матеріалами пенсійної справи №0301006750 - Міноборони.
Із змісту витягу про перерахунок пенсії з пенсійної справи №0301006750 - Міноборони, чітко видно, що загальний розмір пенсії позивача з 01 серпня 2023 року становив 20394,68 грн., серед якої індексація за 2023 рік - 1500 грн. (14638,68*0,197) та з 01 березня 2024 року, після здійснення перерахунку, становить 23610,00 грн., серед якої індексація за 2023 рік (14638,68,77 х 0,197) - 1500,00 грн.
ОСОБА_1 звернувся із запитом до пенсійного органу, в якому просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168), з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
16.02.2024р. пенсійний орган листом №2478-1542/С-02/8-0300/24 на вказану заяву, повідомив про відсутність підстав для виплати індексації пенсії в розмірі вищому за суму 1500,00 грн.
ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» розміри пенсій, передбачені абзацами другим і третім цієї статті, починаючи з 2023 року, щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Згідно ч.2 ст.42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що виключно законами України визначаються: величина порогу індексації грошових доходів громадян.
В ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» видно, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Із змісту п. 8 розділу Прикінцеві положення Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон №2710-ІХ) установлено, що у 2023 році частина друга та абзац п'ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV (Відомості Верховної Ради України, 2003 року, №49-51, стаття 376 із наступними змінами), частина друга статті 22, стаття 64 Закону №2262-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 року, № 29, стаття 399; із змінами, внесеними Законом України від 15 лютого 2022 року № 2040-IX), частина друга статті 31 Закону №1058-IV в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року №2620-IX, частина четверта статті 54, частина друга статті 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Відомості Верховної Ради України, 1992 року, №13, статті 178 із наступними змінами), частина четверта статті 12 та абзац другий пункту 1-2 розділу Прикінцеві положення Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (Відомості Верховної Ради України, 2001 року, №20, стаття 102 із наступними змінами), частина шоста статті 38 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 року, №21, стаття 252 із наступними змінами), абзац другий частини п'ятої статті 6 Закону України» Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 року, №22, стаття 262 із наступними змінами), стаття 29 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (Відомості Верховної Ради України , 2006 року, №2-3, стаття 36 із наступними змінами) застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України. Також пунктом 3 розділу Прикінцеві положення Закону №2710-ІХ зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» (Відомості Верховної Ради України, 2003 року, №15, стаття 111 із наступними змінами).
Вказані норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» є чинними та неконституційними не визнавалися.
Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» делеговано Кабінету Міністрів України встановлювати порядок та умови індексації пенсійного забезпечення у 2023 році, а дію Закону «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено.
Аналогічні положення містить і Закон України від 09 листопада 2023 року №3460-ІХ “Про Державний бюджет України на 2024 рік», згідно із пунктом 6 розділу Прикінцеві положення якого установлено, що у 2024 році частина друга та абзац п'ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV (Відомості Верховної Ради України, 2003 року, №49-51, стаття 376 із наступними змінами), частина друга статті 22, стаття 64 Закону №2262-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 року, №29, статті 399; із змінами, внесеними Законом №2040-IX), частина друга статті 31 Закону №1058-IV (в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року №2620-IX), частина четверта статті 54, частина друга статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради України, 1992 року, №13, стаття 178 із наступними змінами) застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Отже, системний аналіз пункту 8 розділу Прикінцеві положення Закону «Про Державний бюджет України на 2023 рік» ч.2 ст. 22, ст.64 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст.42 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», дає підстави дійти висновку про те, що з 01 березня 2023 року для забезпечення індексації проводиться перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Як видно із преамбули Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023р. №168, вона прийнята відповідно до пункту 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет на 2023р.» №2710-ІХ.
В п.1, п.2 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV пенсійне страхування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 року, №19, стаття 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови №118 (Офіційний вісник України, 2022 року, №18, стаття 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
В абз.2 п.10 Постанови № 168 встановлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Тобто, підставою для проведення індексації пенсій, призначених військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членам їх сімей є нездійснення у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону.
ст.64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» містить відсилочну норму, передбачаючи, що для забезпечення індексації пенсії проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка своєю чергою встановлює, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Пунктом 8 розділу “Прикінцеві положення» Закон №2710-ІХ установлено, що у 2023 році частини другої статті 42 Закону №1058-IV, статті 64 Закону №2262-XII застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Отже, колегія суддів звертає увагу апелянта, що нормами Законів надано право КМ України визначати розмір, умови та порядок збільшення пенсій з метою їх індексації.
Відповідно до Постанови № 168 запроваджено тимчасове (на 2023 рік) обмеження розміру індексації пенсій, а саме: розмір підвищення пенсії за результатами індексації обмежено 1500 грн.
Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
При цьому, як положеннями ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так і положеннями ст.64 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.
Таким чином, положеннями постанови № 168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови.
Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500, 00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн.
При цьому, колегія суддів зазначає, що загальновідомим є факт введення указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану.
ст. 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII “Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб'єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я.
Повномасштабна війна та погіршення матеріального становища українців завдали суттєвих втрат добробуту мільйонів домогосподарств в Україні. Саме тому підтримка фінансової платоспроможності громадян, особливо пенсіонерів - тобто тих, для кого виплати від держави є часто єдиним джерелом доходів - є вкрай важливою для Уряду.
Саме з цією метою Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про здійснення індексації пенсій з 01 березня 2023 року з обмеженням верхньої межі індексації для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян.
Із матеріалів справи видно, що 01 березня 2023 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 постанови № 168, в межах граничної суми збільшення, а саме на 1500, 00 грн, у зв'язку із чим відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача неправомірними, оскільки індексація пенсії позивача з 01 березня 2023 року проведена ГУ ПФУ із дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім того, позивачу під час проведення з 01 березня 2023 року підвищення (індексації) пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197 згідно з постановою № 168, також враховано підвищення пенсії, передбачене постановою № 118, проведений із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14.
Тобто, підвищення розміру пенсії позивача у 2023 році шляхом її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,197 із обмеженням верхньої межі індексації розміром 1500, 00 грн, із одночасним збереженням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови № 118 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у 2022 році, у розмірі 1,14, відповідає частині другій статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки у своїй сукупності він не є меншим за мінімальний розмір збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Разом з тим, покликання апелянта на відповідні висновки Верховного Суду та Конституційного Суду України не є релевантними, адже вони стосуються саме обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром на підставі частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, водночас в цьому випадку мова йде про визначення розміру індексації пенсії, що не є тотожним встановленню максимального розміру пенсії.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07 червня 2024 року у справі №420/25804/23.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений визначати розмір індексації пенсії, оскільки, відповідно до пункту 8 розділу Прикінцеві положення Закону №2710-ІХ у 2023 році положення нормативно-правових актів, що стосуються проведення індексації пенсій (зокрема, частини другої статті 22, статті 64 Закону №2262-ХІІ, частини другої статті 42 Закону №1058-IV), застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Також суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що Постанова №168 суперечить Закону №1282-ХІІ, оскільки дію Закону №1282-ХІІ зупинено на 2023 рік згідно пунктом 3 розділу Прикінцеві положення Закону №2710-ІХ.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що внаслідок прийняття Постанови №168 розмір пенсійного забезпечення збільшився, що ніяк не може вважатися обмеженням його прав.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі № 140/3020/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель