Справа № 146/1064/24
Головуючий у 1-й інстанції: Скаковська І.В.
Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
09 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 06 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Томашпільського районного суду Вінницької області з позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, в якому просив:
1.1. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА № 2474707 від 25 червня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. із закриттям справи про адміністративне правопорушення; судові витрати стягнути з відповідача.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25 червня 2024 року орієнтовно о 09:30год він припаркував свій транспортний засіб в дворі багатоповерхового будинку в м. Вінниця по вул. Князів Коріатовичів, 184, однак жодним чином не перешкоджав виїзду чи руху будь-яким транспортним засобам. Повернувшись біля 13:26 год помітив, що його транспортний засіб відсутній за місцем його зупинки. Після чого він зателефонував на номер телефону «102» та повідомив про відсутність свого автомобіля. Йому повідомили, що його автомобіль знаходиться на спеціальному майданчику. Коли він поїхав забрати автомобіль, йому повідомили, що він має оплатити штраф та оплатити послуги евакуатора за доставку транспортного засобу і поліцейський видасть постанову. Він вказав що з даним порушенням не згідний, оскільки не вчиняв. Працівниця поліції повідомила, що буде розглядати відносно нього адмінматеріал та зачитала йому права. На зауваження працівники не реагували. Тому просить скасувати оскаржувану постанову.
3. Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 06 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
3.1. Скасовано постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2474707 від 25 червня 2024 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 3 КУпАП, винесену інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_2 , а справу направлено на новий розгляд до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції.
3.2. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
5. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
6. Зокрема, апелянт вказує, що мав всі законні підстави винести постанову, а також розглянути справу на місці вчинення правопорушення. Оскільки у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення, зокрема фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адмінстягнення.
7. Крім того, відповідач зазначив, що порушення вимог КУпАП, зазначені в рішенні суду першої інстанції під час розгляду справи працівниками поліції допущенно не було, і спростовується долученим до справи відеозаписом.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області Слободянюком Я. О. 25 червня 2024 року було складено постанову серії ЕНА № 2474707 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 680 грн.
9. Зі змісту постанови слідує, що позивач 25 червня 2024 року о 15 год 38 хв здійснив стоянку автомобіля «Шевроле Кобальт», д.н.з. НОМЕР_1 перед гаражем, чим унеможлив на виїзд з даного гаража, чим порушено вимоги п.15 ПДР Порушення стоянки, у місцях де транспортний засіб, що стоїть зробить неможливим рух транспортних засобів або пішоходів.
10. Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
13. Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
14. За приписами статті 14 Закону України від 30.06.1993р. № 3353 "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
15. Відповідно до п.1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпек, перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
16. Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
17. Відповідно до п. 15.10 (д) ПДР України зупинка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.
18. Порядок тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання встановлюється Кабінетом Міністрів України.
19. Процедуру тимчасового затримання транспортних засобів працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції (далі - поліцейські), зберігання таких транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, а також їх повернення регулює Порядок тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1102 (далі - Порядок №1102).
20.Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться виключно за умов, що розміщення такого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху чи створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.
21. При цьому, ч. 3 ст. 265-4 КУпАП визначає, що для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб:
1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів;
2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: а) на залізничних переїздах; б) на трамвайних коліях; в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях; г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі; ґ) на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга; д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів; е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків; є) ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання; ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився; з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду; и) розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома);
3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками;
4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту;
5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці;
6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;
7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.
22. Відповідно до п.10, 12 Порядку №1102 транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на три дні з дати такого затримання.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
23. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.
24. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
25. Водночас, у разі надання посадовою особою суб'єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого останнім рішення, позивач повинен спростувати ці доводи.
26. Так, за змістом оскаржуваної постанови, позивач порушив вимоги п.15ПДР, а саме стоянка, у місцях де транспортний засіб, що стоїть зробить неможливим рух транспортних засобів або пішоходів.
27. На підтвердження правильності дій працівників поліції та факту вчинення адміністративного правопорушення, відповідачем надано суду матеріали відеозйомки, на яких зафіксовано подію, про яку йдеться в оскаржуваній постанові та розгляд справи про адміністративне правопорушення.
28. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
29. Відповідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
30. Колегією суддів досліджено надані відповідачем два відеозаписи, та з'ясовано, що інспектором патрульної поліції було повідомлено позивачу про складання постанови про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.122 КУпАП, зачитано права. Після того як позивач був ознайомлений зі своїми правами, він виявив бажання надати пояснення та повідомив, що є свідок, який також хоче надати пояснення. Перепитавши інспектора, який проводив розгляд справи чи здійснюється запис на нагрудну камеру та отримавши позитивну відповідь, позивач сам виявив бажання надавати усні, а не письмові пояснення.
31. Усні пояснення позивача та свідка містяться на наданих відповідачем відеофайлах. З них чітко видно, що працівники поліції не порушили ст. 268 КУпАП та не перешкоджали позивачу в реалізації права на надання пояснень та відібрали пояснення свідка.
32. При цьому, матеріали відеозйомки спростовують також твердження суду першої інстанції, що на початку розгляду справи не відбулося представлення поліцейського, адже з відеозапису чітко видно як інспектор ОСОБА_2 повідомив позивача хто проводить розгляд справи.
33. При розгляді справи, колегією суддів не виявлено порушень зі сторони відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.122 КУпАП, відносно позивача.
34. Крім того, позивачем не надано суду докази та переконливі обґрунтування того, що ним не було вчинено правопорушення, у якому його визнав винним інспектор поліції та яке підтверджується наданими відповідачем доказами.
35. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 72 КАС України надав перевагу лише доводам, викладених у позовній заяві, які жодним належним письмовим доказом не підтвердженні, тоді як відповідачем надано належні докази правомірності прийняття ним оскаржуваної постанови, які жодним доказом не спростовані позивачем.
36. Щодо належного відповідача, колегія суддів зазначає, що згідно з матеріалами справи відповідачем є Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції.
37. В свою чергу, Управління патрульної поліції у Вінницькій області є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції.
38. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що представник відповідача Управління патрульної поліції у Вінницькій області є також і представником Департаменту патрульної поліції, що вбачається з довіреності наданої суду. Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем не заявлялось клопотання про заміну на належного відповідача в суді першої інстанції.
39. З урахуванням зазначеного, колегія суддів не приймає вказаний довід апелянта до уваги.
40. За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
41. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
42. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
43. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
44. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю.
Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 06 серпня 2024 року скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.