Справа № 120/19100/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
09 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання винити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 29.09.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 29.09.2023.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач має право на призначення йому (з моменту звернення із заявою) пенсії за віком, передбаченої статтею 26 Закону № 1058-IV відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, що передують року звернення за призначенням пенсії за Законом № 1058-IV.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах, яка є тією ж пенсією за віком, тільки призначена на певних пільгових умовах через особливості виконуваної трудової функції (зі зниженням пенсійного віку і стажу), у Головного управління відсутні правові підстави для перерахунку розміру такої пенсії після досягнення пенсійного віку (60 років) із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують досягненню такого пенсійного віку (за 2020-2022 роки).
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 20.08.2024 справу передано для розгляду головуючому судді Залімському І.Г.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 06.05.2017 отримує пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) призначену відповідно до Закону № 1058-IV.
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 29.09.2023 року про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Листом від 10.10.2023 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на загальних умовах, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, оскільки заявнику призначена пенсія за віком на пільгових умовах ( Список №1), а отже правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, відсутні. Також вказав, що оскільки позивачу вже призначена пенсію за віком, а тому всі наступні звернення можуть стосуватись лише щодо перерахунку пенсії.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах, яка є тією ж пенсією за віком, тільки призначена на певних пільгових умовах через особливості виконуваної трудової функції (зі зниженням пенсійного віку і стажу), підстави для перерахунку розміру такої пенсії після досягнення пенсійного віку (60 років) із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують досягненню такого пенсійного віку (за 2020-2022 роки), відсутні.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Згідно із п. "а" ст. 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788-ХІІ), в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії, було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
З 01.01.2004 набув чинності Закон №1058-ІV, відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень якого пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тобто, і Законом України Про пенсійне забезпечення, на підставі якого позивачу призначено пенсію, і Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено такий вид пенсійних виплат як пенсія за віком.
Відповідно до ст. 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 24,40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із частиною другою статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Позивач стверджує, що йому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 29.09.2023, а тому має місце призначення іншої пенсії за іншим законом і пенсія має бути призначена виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2020-2022 роки, що передували року звернення.
Однак, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачу з 06.05.2017 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) відповідно до пункту п.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV.
При цьому, в умовах призначення враховано розділ ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, відповідно до якого, положення Закону №1788-XII застосовано в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно абзацу другого пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Отже, дія Закону №1788-XII поширюється на визначення права особи на пенсію, тоді як умови виплати цієї пенсії регулюються нормами Закону №1058-ІV.
Тому, є необґрунтованими доводи позивача про те, що позивачу пенсія призначена відповідно до Закону №1788-XII, оскільки матеріалами справи позивача підтверджується, що з 2017 року позивач отримував пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону №1058-ІV, а положення Закону №1788-XII застосовано в частині визначення права на пенсію.
Відтак, заява позивача від 29.09.2023 фактично стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена йому в 2017 році, але на пільгових умовах, а тому, такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону №1058-ІV та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
До того ж, навіть при переведенні з пенсії за віком, призначеної за нормами одного закону на пенсію за віком, призначену за нормами, передбаченими іншим законом, зміни виду пенсії не відбувається.
Вказана позиція узгоджується з висновками викладеними Верховним Судом у постановах від 27.06.2023 у справі № 500/4392/22 та від 30.11.2023 у справі №580/3792/23.
Судом першої інстанції обґрунтовано відхилені посилання позивача на правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 02.04.2019 у справі №495/620/17, від 10.04.2019 у справі №211/1898/17, постанова від 15.05.2019 у справі №504/503/17, від 23.10.2020 у справі №528/196/17, оскільки такі висновки суду здійснені у правовідносинах, які не є подібними. За обставинами вказаних справ позивачам первісно пенсія була призначена за вислугу років, які в подальшому виявили бажання отримувати пенсію за віком.
Також судом першої інстанції обґрунтовано відхилені посилання позивача на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, адже відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Крім того у справі №336/7438/16-а, що розглядалася Верховним Судом, позивачу первинно було призначено пенсію за віком з липня 2006 року на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», тоді як у справі що розглядається, позивачу пенсію було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, як зазначив відповідач, що відповідно до записів трудової книжки від 22.07.1982 НОМЕР_1 та індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у ОСОБА_1 після призначення пенсії (після 06.05.2017) відсутній набутий страховий стаж, так як після призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 не працював.
З урахуванням наведеного, оскільки позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах, яка є тією ж пенсією за віком, тільки призначена на певних пільгових умовах через особливості виконуваної трудової функції (зі зниженням пенсійного віку і стажу), підстави для перерахунку розміру такої пенсії після досягнення пенсійного віку (60 років) із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують досягненню такого пенсійного віку (за 2020-2022 роки), відсутні.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.