Справа № 560/21061/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
09 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2024 позов задоволено частково, ухвалено:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.06.2023 №968020188222 про відмову в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 04.12.1991 по 03.01.1994 в Техноторговому центрі «Електрон» (Хмельницький техноторговий центр «Електрон», Хмельницька промислово-комерційна фірма «Електрон»).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.07.2023, з врахуванням при обчисленні страхового стажу і заробітку періоду роботи з 04.12.1991 по 03.01.1994 в Техноторговому центрі «Електрон» (Хмельницький техноторговий центр «Електрон», Хмельницька промислово-комерційна фірма «Електрон»).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в записах трудової книжки про період роботи з 04.12.1991 по 03.01.1994 має місце виправлення дати наказу про звільнення.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що відмова відповідача є безпідставною, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці або іншій документації.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не подало відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 19.08.2024 справу передано для розгляду головуючому судді Залімському І.Г.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
19.06.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою про зарахування до стажу періоду роботи відповідно до даних трудової книжки від 09.12.1991 з 04.12.1991 по 03.01.1994 у ТЦ «Електрон».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.06.2023 №968020188222 відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії, оскільки в записах трудової книжки про період роботи з 04.12.1991 по 03.01.1994 має місце виправлення дати наказу про звільнення.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що офіційно набутий трудовий стаж позивача у період з 04.12.1991 по 03.01.1994 в Техноторговому центрі «Електрон» (Хмельницький техноторговий центр «Електрон», Хмельницька промислово-комерційна фірма «Електрон») підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, як наслідок, підлягає врахуванню заробітна плата позивача за вказані періоди роботи у Техноторговому центрі «Електрон» (Хмельницький техноторговий центр «Електрон», Хмельницька промислово-комерційна фірма «Електрон»).
При цьому, із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 19.06.2023, тому перерахунок пенсії слід проводити з 01.07.2023 (з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, адже відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно), а не як просить позивач з 23.06.2023.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого пенсійного віку і мають необхідний для призначення пенсії страховий стаж.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 09.12.1991 позивач у період з 04.12.1991 по 03.01.1994 працював у Техноторговому центрі «Електрон» (Хмельницький техноторговий центр «Електрон», Хмельницька промислово-комерційна фірма «Електрон») на посаді радіомеханіка 5-го розряду.
Таким чином, надані документи підтверджують право позивача на врахування вищевказаного періоду роботи до страхового стажу та заробітку.
Посилання відповідача на неточності в заповненні трудової книжки позивача є безпідставними, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.93 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладена правова позиція, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
У свою чергу згідно з вимогами ст. 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до підприємства або архівної установи для отримання відомостей щодо спірного періоду позивача.
Також відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що офіційно набутий трудовий стаж позивача у період з 04.12.1991 по 03.01.1994 в Техноторговому центрі «Електрон» (Хмельницький техноторговий центр «Електрон», Хмельницька промислово-комерційна фірма «Електрон») підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, як наслідок, підлягає врахуванню заробітна плата позивача за вказані періоди роботи у Техноторговому центрі «Електрон» (Хмельницький техноторговий центр «Електрон», Хмельницька промислово-комерційна фірма «Електрон»).
Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.06.2023 №968020188222 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 35, частиною 2 статті 38, частиною 3 статті 42 і частиною 5 статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 19.06.2023, тому перерахунок пенсії слід проводити з 01.07.2023 (з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, адже відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно).
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.