про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 120/16280/23
09 жовтня 2024 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Біла Л.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Водночас представником апелянта заявлене клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, яке обгрунтовано тим, що копія оскаржуваного рішення отримана представником позивача безпосередньо в приміщенні суду 29 липня 2024 року, а відтак строк на апеляційне оскарження рішення суду не пропущено.
Надаючи оцінку доводам апелянта, суд враховує, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
В розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені нею обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду апеляційної інстанції.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 01.07.2024 року у порядку письмового провадження, а його копія в електронному вигляді була надіслана представнику апелянта в його електронний кабінет, до якого доставлено 02.07.2024 року.
Таким чином, вказані обставини спростовують доводи представника позивача про необхідність обрахунку строку на подання апеляційної скарги саме з 29 липня 2024 року.
Надаючи оцінку доводам представника апелянта про те, що він не міг знати про факт надіслання копії оскаржуваного рішення до його електронного кабінету, оскільки перебував на лікуванні, то суд наголошує, що обставини, з якими заявник пов'язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
В даному ж випадку, клопотання представника апелянта не підтверджено жодними належними та достатніми доказами, а наведені обставини в підтвердження поважності причин пропуску строку оскарження судового рішення є суто суб'єктивною причиною і негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне використання своїх процесуальних прав та виконання обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави… (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що представником апелянта не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В розрізі викладеного, суд зауважує, що невмотивоване задоволення клопотання представника апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом та порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача, адвоката Маліцького М.В., про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року.
2. Визнати неповажними причини пропуску представником позивача, адвокатом Маліцьким М.В., строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року.
3. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
4. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, вказавши інші підстави для поновлення строку.
5. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
6. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Біла Л.М.