Справа № 560/4943/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
09 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. 4 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області №11-дс від 22.03.2024 "Про накладення дисциплінарного стягнення" та стягнути з відповідача 1,00 грн. в якості компенсації моральної шкоди.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що жодного порушення не вчиняв; доводи, викладені в оскаржуваному наказі є надуманими; відповідачем порушено процедуру притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
3. 19 червня 2024 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.
4. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області №11-дс від 22.03.2024 "Про накладення дисциплінарного стягнення".
5. Стягнуто на користь ОСОБА_1 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
6. Апелянт ГУ ДПС у Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
7. Апелянт зазначив, що дисциплінарна комісія встановила неналежну організацію позивачем роботи відділу документування і роботи з документами управління організації роботи ГУ ДПС у Хмельницькій області та відсутність контролю начальника управління організації роботи ГУ ДПС у Хмельницькій області за дотриманням вимог нормативно-правових актів, що відповідає дисциплінарному проступку, передбаченому пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889). У зв'язку з цим відповідач вважає оскаржуваний наказ правомірним.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 08.02.2024 № 6-дп "Про порушення дисциплінарного провадження" порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління організації роботи ГУ ДПС у Хмельницькій області Віктора Чижа.
9. Наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області №11-дс від 22.03.2024 "Про накладення дисциплінарного стягнення" ОСОБА_2 оголошена догана за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889.
10. Вважаючи зазначений наказ протиправним, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
11. Позивач зазначив, що жодного порушення не вчиняв; доводи, викладені в оскаржуваному наказі є надуманими; відповідачем порушено процедуру притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
12. Апелянт вказав, що дисциплінарна комісія встановила неналежну організацію позивачем роботи відділу документування і роботи з документами управління організації роботи ГУ ДПС у Хмельницькій області та відсутність контролю начальника управління організації роботи ГУ ДПС у Хмельницькій області за дотриманням вимог нормативно-правових актів, що відповідає дисциплінарному проступку, передбаченому пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889). У зв'язку з цим відповідач вважає оскаржуваний наказ правомірним, а тому просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон № 889.
14. Відповідно до частин другої та третьої статті 5 Закону №889-VIII відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюють цим Закон, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
15. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина друга статті 1 Закону №889-VIII).
16. Частиною першою статті 64 Закону №889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
17. Підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності визначені статтею 65 Закону №889-VIII.
18. Відповідно до частини першої зазначеної статті, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
19. Зокрема, пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII встановлено, що дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Указана норма Основного Закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
22. "На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
23. "У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
24. "У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
25. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 68 Закону N 889-VIII дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
26. Згідно з частинами 10, 11 статті 69 Закону N 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
27. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
28. Відповідно до пунктів 33, 34 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 04 грудня 2019 року N 1039 (далі - Порядок N 1039) дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
29. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
30. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
31. За частиною 1 статті 77, частиною 1 статті 78 Закону N 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
32. При цьому, статтею 74 Закону N 889-VIII закріплені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення.
33. Вказаною статтею встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
34. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
35. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
36. Колегією суддів встановлено, що дисциплінарна комісія Головного управління ДПС у Хмельницькій області встановила, що наказ Державної податкової служби України від 25.01.2024 №75-о «Про втрату чинності наказу ДПС», який направлено Державною податковою службою України на адресу ГУ ДПС у Хмельницькій області 26 січня 2024 року, зареєстровано в ГУ ДПС у Хмельницькій області лише 06.02.2024 року (а не в день надходження).
37. Також встановлено посадових осіб ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ), до функціонального обов'язку яких входило зареєструвати наказ ДПС України від 25.01.2024 №75-о «Про втрату чинності наказу ДПС». Враховуючи погодження начальника управління організації роботи ГУ ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_8 щодо відсутності ОСОБА_9 26 січня 2024 року з 15:31 год. на робочому місці, перебування у відпустці ОСОБА_10 в період з 22.01.2024 по 04.02.2024, неможливість реєстрування вхідної кореспонденції ОСОБА_11 , у зв'язку з відсутністю відповідної ролі, інформацію від управління інформаційних технологій ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо відсутності реєстрації вхідної кореспонденції ОСОБА_12 в період з 26.01.2024 по 06.02.2024, дисциплінарною комісією встановлено неналежну організацію роботи відділу документування і роботи з документами управління організації роботи ГУ ДПС у Хмельницькій області під час реєстрації наказу ДПС України від 25.01.2024 №75-о та відсутність контролю начальника управління організації роботи ГУ ДПС у Хмельницькій області Віктора Чижа за дотриманням структурним підрозділом вимог нормативно правових актів, внутрішньо - розпорядчих документів, що регламентують порядок реєстрації вхідної кореспонденції.
38. Зі змісту оскаржуваного наказу слідує, що дисциплінарною комісією встановлено наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону, а саме невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
39. Зазначений довод апелянта не в достатній мірі конкретизовано з урахуванням посадових обов'язків позивача. Апелянт жодним чином не зазначив, яку, на його погляд, дію (чи рішення) слід було вчинити позивачу задля "виконання посадових обов'язків щодо належного керівництва та контролю у межах повноважень" (щоб за позицією відповідача убезпечило б державного службовця від кваліфікації його дій як дисциплінарний проступок).
40. За своєю правовою природою бездіяльність це як пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретних дій, які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах; так і характеризується свідомим і вольовим актом поведінки особи. Апелянт, стверджуючи про фактичне допущення позивачем бездіяльності, водночас, не зазначає який конкретний обов'язок позивача (не абстрактний "контроль") в цьому випадку кореспондував стверджуваній пасивній поведінці державного службовця.
41. При цьому, за висновком Верховного Суду в постанові від 12.08.19 N 1340/4847/18, саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтування оскаржуваного наказу.
42. Отже, в спірному наказі є лише посилання на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається відповідач при обранні виду дисциплінарного стягнення відносно саме позивача. В наказі відсутній опис, в чому полягає саме винна протиправна дія державного службовця, а також кваліфікація проступку, за допомогою якої можливо встановити тотожність між ознаками дисциплінарного проступку, закріпленого в правовій нормі, і ознаками вчиненого діяння.
43. Частиною першою статті 67 Закону України "Про державну службу" зазначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
44. В оскаржуваному наказі відсутнє врахування характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
45. Також колегія суддів приймає до уваги доводи позивача про те, що взагалі не було встановлено хто безпосередньо допустив протиправну бездіяльність щодо своєчасності реєстрації вхідної кореспонденції, контроль за чим мав здійснювати позивач.
46. Правовий висновок Верховного Суду про те, що невмотивованість та неналежна обґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень є достатньою за визначених обставин справи підставою для визнання такого рішення протиправним, викладено, зокрема у постановах від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21, від 16 березня 2023 року у справі № 160/18668/2 та від 16 травня 2023 року у справі № 380/3195/22.
47. Враховуючи те, що рішення, яке приймається за наслідками дисциплінарного провадження, повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мають значення для його прийняття, колегія суддів дійшла висновку, що апелянт, приймаючи оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності, не врахував детально та повно всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку, причин та передумов, які призвели до його вчинення, що й було підставою для скасування оскаржуваного наказу.
48. Зазначене у своїй сукупності свідчить, що висновки дисциплінарної комісії про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII є необґрунтованим і не могли бути підставою для притягнення позивача до дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
49. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування спірного наказу є обґрунтованими та підлягали задоволенню.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
50. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
51. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
52. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
53. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
54. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
55. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.