Справа № 240/3889/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
08 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Сушка О.О. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції Поліського округу від 10.01.2023 №5-ОС про звільнення з посади начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Житомирської області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу;
- поновити на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Житомирської області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Державної екологічної інспекції Поліського округу;
- стягнути з Державної екологічної інспекції Поліського округу середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.
В свою чергу апелянтом подано до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому апелянт просить не брати до уваги доводи відповідача та задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 працювала з 2015 року в органах державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області Державної екологічної інспекції у Житомирській області.
Наказом Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 25.02.2019 №15-ОС ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області у зв'язку з ліквідацією державного.
Не погодившись із звільненням, ОСОБА_1 звернулася до суду. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 у справі №240/3894/19 визнано протиправними та скасовано накази Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 24 січня 2019 року №7-ОС та від 25 лютого 2019 року №15-ОС "Про звільнення ОСОБА_1 ", а також зобов'язано Державну екологічну інспекцію у Житомирській області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області з 26 лютого 2019 року.
09 січня 2020 року Державною екологічною інспекцією у Житомирській області, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 №240/3894/19, винесено наказ №1-ОС "Про поновлення ОСОБА_1 ", яким було скасовано накази Держекоінспекції у Житомирській області від 24.01.2019 № 7-ОС та наказ від 25.02.2019 № 15-ОС "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлено її на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області з 26 лютого 2019 року.
10 січня 2020 року Державною екологічною інспекцією у Житомирській області було винесений наказ №2-ОС, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами-старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області на підставі пункту 1.1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу". Вказаний наказ від 10.01.2020 №2-ОС був оскаржений позивачем в судовому порядку. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 240/10996/20, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 13.10.2021, визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 10.01.2020 №2-ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області та поновлено її на вказаній посаді.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 240/10996/20 Державною екологічною інспекцією Поліського округу був винесений наказ від 21.11.2022 № 261-ОС "Про поновлення ОСОБА_1 ", яким:
- скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 10.01.2020 №2-ОС "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновлено ОСОБА_1 на рівнозначній посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Житомирської області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Державної екологічної інспекції Поліського округу.
Крім того, пунктом 3 наказу від 21.11.2022 № 261-ОС було передбачено, що ОСОБА_1 зобов'язана наступного дня після ознайомлення з цим наказом, приступити до виконання посадових обов'язків за адресою: Державна екологічна інспекція Поліського округу, м. Житомир, вул. Л.Качинського, 12 а, 4 поверх, кабінет №407, а пунктом 4 цього наказу встановлено їй режим роботи відповідно до діючого в Інспекції графіку роботи.
З наявної у матеріалах справи копії вищезазначеного наказу від 21.11.2022 №261-ОС вбачається, що ОСОБА_1 була ознайомлена з ним 23.11.2022, однак виклала в цьому наказі свої заперечення щодо нього. Зокрема вказала, що на момент поновлення їй не були запропоновані всі наявні в Державній екологічній інспекції Поліського округу вакантні посади, а також просила визначити їй розумний строк на поновлення, оскільки станом на 23.11.2022 вона працює на посаді державної служби в Житомирській обласній військовій адміністрації.
Суд зауважує, що на момент розгляду даної справи наказ Державної екологічної інспекції Поліського округу від 21.11.2022 № 261-ОС є чинним, доказів його оскарження позивачем матеріали справи не містять.
У доповнення до заперечень вказаних на самому наказі від 21.11.2022 № 261-ОС, ОСОБА_1 надіслала 24.11.2024 до Державної екологічної інспекції Поліського округу письмову заяву, в якій вказала, що не може 24.11.2022 приступити до виконання своїх посадових обов'язків, як це визначено п. 3 наказу від 21.11.2022 №261-ОС, оскільки з 21.12.2020 працює на посаді головного спеціаліста претензійно-позовної роботи юридичного управління апарату Житомирської обласної державної адміністрації.
Матеріалами справи підтверджується, що вказану заяву ОСОБА_1 Державна екологічна інспекція Поліського округу отримала 25.11.2022.
В свою чергу, у зв'язку із відсутністю ОСОБА_1 24.11.2022 на робочому місці, Державна екологічна інспекція Поліського округу надіслала їй листа від 25.11.2022 №4273/10-18, в якому просила надати пояснення з приводу такої відсутності. Проте, у відповідь на вказаний лист, ОСОБА_1 жодних пояснень до Державної екологічної інспекції Поліського округу не надавала.
29.11.2022 Державна екологічна інспекція Поліського округу видала наказ №275-ОС "Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 ", яким на підставі ст. 68, 69 Закону України "Про державну службу" з метою визначенні ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку призначила провести дисциплінарне провадження за фактом вчинення позивачем прогулу.
Копія вказаного наказу разом із супровідним листом від 30.11.2022 №4366/10-18, в якому була зазначена пропозиція надати пояснення, були надіслані ОСОБА_1 рекомендованим листом. Згідно матеріалів справи вказаний рекомендований лист позивач отримала 07 грудня 2022 року.
Доказів надання позивачем своїх пояснень до дисциплінарної комісії матеріали справи не містять.
У зв'язку із ненаданням позивачем своїх пояснень з приводу відсутності на робочому місці з 24.11.2022, Державна екологічна інспекція Поліського округу надіслала ОСОБА_1 листа від 15.12.2022 №4532/11-12, в якому повідомила, що дисциплінарна комісія буде проводити відносно неї дисциплінарне провадження без її участі, за наявними матеріалами.
За результатами проведеного дисциплінарного провадження та враховуючи пропозицію Дисциплінарної комісії від 15.12.2022, Державна екологічна інспекція Поліського округу прийняла наказ від 26.12.2022 №298-ОС "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ", яким відповідно до статей 65-67, 77 Закону України "Про державну службу" оголосила ОСОБА_1 догану за прогул державного службовця без поважних причин.
Згідно наявного у справі акту від 26.12.2022 наказ Державної екологічної інспекції Поліського округу від 26.12.2022 №298-ОС був наданий ОСОБА_1 для ознайомлення 26.12.2022 о 11:27, однак позивач відмовилась від проставлення свого підпису про ознайомлення з даним наказом.
Після застосування вказаного дисциплінарного стягнення, ОСОБА_1 на робочому місці не з'явилась, до виконання посадових обов'язків не приступила.
У зв'язку з цим, 27.12.2022 Державна екологічна інспекція Поліського округу видала наказ від №300-ОС "Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 ", яким на підставі ст. 68, 69 Закону України "Про державну службу" з метою визначенні ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку призначила провести дисциплінарне провадження за фактом вчинення позивачем прогулу.
Копія вказаного наказу разом із супровідним листом від 28.12.2022 №4692/10-18 були надіслані ОСОБА_1 рекомендованим листом.
Доказів отримання позивачем вказаного рекомендованого листа, як і доказів надання позивачем до дисциплінарної комісії своїх пояснень по факту прогулу, з приводу якого було призначено дисциплінарне провадження, матеріали справи не містять.
За результатами вказаного дисциплінарного провадження та враховуючи пропозицію Дисциплінарної комісії від 09.01.2023, Державна екологічна інспекція Поліського округу видала наказ від 09.01.2023 №3-ОС "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ", яким відповідно до статей 65-67, 77 Закону України "Про державну службу" оголосила ОСОБА_1 догану за прогул державного службовця без поважних причин.
Копія вказаного наказу від 09.01.2023 №3-ОС разом із супровідним листом від 10.01.2023 №114/10-18 була надіслана ОСОБА_1 рекомендованим листом, та отримана нею 19.01.2023.
В подальшому, з урахуванням наявності наказів від 26.12.2022 №298-ОС та від 09.01.2023 №3-ОС, Державна екологічна інспекції Поліського округу, керуючись ч. 5 ст.66, п. 4 ч. 1 ст. 83, п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», винесла наказ від 10.01.2023 №5-ОС, яким звільнила ОСОБА_1 - начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Житомирської області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу із займаної посади 10 січня 2023 року за вчинення нею систематично (повторно протягом року), дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме прогулу державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Копія вказаного наказу разом із супровідним листом від 10.01.2023 №117/10-18 була надіслана ОСОБА_1 рекомендованим листом та отримана нею 19.01.2023.
Вважаючи наказ Державної екологічної інспекції Поліського округу Олевського районного суду Житомирської області від 10.01.2023 №5-ОС протиправним, а своє звільнення безпідставним та неправомірним, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний у даній справі наказ Державної екологічної інспекції Поліського округу від 10.01.2023 №5-ОС, прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, а тому є правомірними та не підлягає скасуванню.
Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ Про державну службу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VІІІ) цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Відповідно до частин першої-третьої статті 5 Закону №889-VІІІ правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Основні обов'язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону № 889-VIII, відповідно до якої державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
У пункті 1 частини першої статті 61 Закону №889-VIII зазначено, що службова дисципліна забезпечується шляхом дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 62 Закону №889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця та виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців.
За правилами частини першої статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Як передбачено частиною першою статті 65 Закону №889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з пунктом 12 частини другої вказаної статті дисциплінарним проступком є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Частиною п'ятою статті 66 Закону №889-VIII передбачено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
У частині шостій статті 66 Закону №889-VIII встановлено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої вказаної статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.
При цьому, частиною першою статті 74 Закону №889-VIII визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Частиною першою статті 71 Закону №889-VIII обумовлено, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.
Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону №889-VIII державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.
Відповідно до частини дев'ятої статті 71 Закону №889-VIII за результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Частинами першою, другою, дев'ятою-одинадцятою статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строк.
Частинами першою - третьою статті 73 Закону №889-VIII встановлено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Відповідно до статті 75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення (ч. 1); пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі (ч. 2); відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення (ч. 3).
Таким чином, звільнення державного службовця за прогул (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) може мати місце лише за умови, коли державний службовець без поважних причин був відсутній на службі. Державний службовець не може бути звільнений за прогул, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як прогул без поважної причини.
Постанова Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 6 листопада 1992 року №9 розкриває зміст поняття прогулу як відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, або принаймні більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Не є поважними причинами відсутності працівника на роботі згідно з вказаною постановою, зокрема, поміщення особи до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу.
З системного аналізу правових норм, які регулюють спірні правовідносини вбачається, що у разі вчинення державним службовцем прогулу (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, суб'єкт призначення або керівник державної служби має право притягнути такого державного службовця до дисциплінарної відповідальності (у разі якщо не минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, а також якщо не минув один рік після його вчинення) у вигляді оголошення догани. У разі ж встановлення систематичності (повторно протягом року) відповідного дисциплінарного проступку державного службовця, суб'єкт призначення або керівник державної служби має право застосувати винятковий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби.
Отже, для прийняття рішення про звільнення працівника із займаної посади за прогул необхідно встановити дві обставини: по-перше, встановити факт відсутності працівника на робочому місці протягом трьох годин або протягом цілого робочого дня; по-друге, з'ясувати причини такої відсутності та обґрунтовано вважати їх неповажними; по-третє, систематичність вчинення даного проступку, тобто повторно протягом року.
Таким чином, з наведеного вбачається, що обов'язковою умовою для звільнення державного службовця є встановлення систематичності (тобто вчинених неодноразово протягом року) прогулів (відсутності на роботі більше трьох годин) цієї особи без поважних причин. Разом з цим, єдиною належною обставиною, яка свідчить про систематичність вчинення державним службовцем такого дисциплінарного проступку як прогул без поважних причин, є чинне рішення суб'єкта призначення (керівника відповідного державного органу) про накладення на даного державного службовця дисциплінарного стягнення за таке ж порушення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 квітня 2021 року по справі №640/15754/19.
Як вірно вказав суд першої інстанції, предметом спірних правовідносин у даній справі є наказ Державної екологічної інспекції Поліського округу від 10.01.2023 №5-ОС, яким позивача звільнено з посади начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Житомирської області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу за вчинення нею систематично (повторно протягом року), дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме прогулу державного службовця без поважних причин.
При цьому, оскаржуваний в даній справі наказ від 10.01.2023 №5-ОС, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим за наслідками проведеного відносно позивача дисциплінарного провадження. Вказаний наказ фактично прийнятий Державною екологічною інспекцією Поліського округу на реалізацію наказів від 26.12.2022 №298-ОС та від 09.01.2023 №3-ОС, які, у свою чергу, прийнятті за результатами проведених відносно позивача дисциплінарних проваджень, що встановили в діях позивача наявність складу дисциплінарного проступку прогулу державного службовця без поважних причин.
Разом з тим, ані проведення самих дисциплінарних проваджень, призначених наказом від 29.11.2022 №275-ОС та наказом від 27.12.2022 №300-ОС, та зроблені за їх наслідками висновки про наявність в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку прогулу державного службовця без поважних причин, ані прийняті за результатами цих проваджень накази Державної екологічної інспекції Поліського округу від 26.12.2022 №298-ОС та від 09.01.2023 №3-ОС про накладення дисциплінарних стягнень за прогул, позивачем не оскаржуються.
Зважаючи на наведене, суд першої інстанції обгрунтовано не надавав, в межах даної справи, оцінку наказам від 26.12.2022 №298-ОС та від 09.01.2023 №3-ОС.
Також, відсутні підстав досліджувати наявність чи відсутність факту прогулів та невиконання своїх службових обов'язків у Державній екологічній інспекції Поліського округу позивачем, оскільки результати дисциплінарних проваджень щодо даного факту ОСОБА_1 не оскаржує.
Позовна вимога ОСОБА_1 щодо здійснення виплати на її користь грошової компенсації за невикористану відпустку з 10.01.2020 по 20.11.2022 року з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 60 651,50 грн. не може бути задоволена у зв'язку з тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року у справі № 240/10996/20, її позов було задоволено та стягнуто 129 301 грн. за вимушений прогул за період 10.01.2020 - 16.11.2020. Вказане рішення набрало законної сили та виконано відповідачем в повному обсязі.
Позивачем не вказано поважну причину, яка завадила з дня набрання чинності рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/10996/20 - 15.03.2022 року, на неодноразові письмові запрошення прибути до Інспекції для оформлення поновлення на роботі.
Отже, беручи до уваги, що накази від 26.12.2022 №298-ОС та від 09.01.2023 №3-ОС про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не є спірними в межах розгляду цієї справи, а відтак є чинними, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на момент прийняття оскаржуваного в даній справі наказу від 10.01.2023 №5-ОС про звільнення позивача з посади, ОСОБА_1 мала два непогашені дисциплінарні стягнення, застосовані до неї за вчинення дисциплінарного проступку - прогулу державного службовця без поважних причин.
При цьому, оскаржуючи в даному позові лише наказ Державної екологічної інспекції Поліського округу від 10.01.2023 №5-ОС про її звільнення з посади за вчинення систематично (повторно протягом року), дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме прогулу державного службовця без поважних причин, без оскарження при цьому затверджених наказами від 26.12.2022 №298-ОС та від 09.01.2023 №3-ОС висновків дисциплінарних проваджень про наявність в її діях дисциплінарного правопорушення прогулу без поважних причин, які фактично стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу, позивач обрала неналежний спосіб захисту своїх прав.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого, зокрема у постановах від 26 травня 2020 року у справі №910/8322/19, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ Державної екологічної інспекції Поліського округу від 10.01.2023 №5-ОС був прийнятий за наявності визначених в п. 12 ч. 2 ст. 65 та в ч. 5 ст. 66 Закону України "Про державну службу" підстав для його прийняття, а саме систематично вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку - прогулів державного службовця без поважних причин, підтверджених чинними наказами від 26.12.2022 №298-ОС та від 09.01.2023 №3-ОС, а тому є правомірним.
Надаючи оцінку доводам позивача про те, що наказ від 10.01.2023 №5-ОС підписаний заступником начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу Сергієм Малярчуком, а не начальником Державної екологічної інспекції Поліського округу, який є керівником державної служби, та відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну службу" наділений повноваженнями на прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посад державних службовців категорії "Б" та "В", а тому прийнятий не у спосіб, визначений законом, суд вірно вказав, що відповідно до частини 2 статті 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б"і"В", у вигляді зауваження застосовуються суб'єктом призначення, а інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
За визначенням, зазначеним в пункті 7 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну службу», суб'єкт призначення це державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.
Зазначені доводи позивача суд вірно визнав безпідставними, оскільки встановлено, що на момент спірних правовідносин начальником Державної екологічної інспекції Поліського округу був ОСОБА_2 , однак, в період з 02.01.2023 по 20.01.2023 він перебував у відпустці, що підтверджується наказам від 30.12.2022 №258-О. На період відсутності ОСОБА_2 , обов'язки начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу виконував заступник начальника інспекції - ОСОБА_3 , а тому в розумінні пункту 7 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну службу» він був суб'єктом призначення, який мав повноваження відповідно до частини 2 статті 68 Закону України «Про державну службу» застосовувати дисциплінарне стягнення до позивача.
Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний у даній справі наказ Державної екологічної інспекції Поліського округу від 10.01.2023 №5-ОС "Про звільнення ОСОБА_1 » прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відносно інших доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Сушко О.О. Граб Л.С.