Справа № 560/563/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
09 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 позов задоволено.
Визнано протиправним незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_1 при визначені розміру довічного грошового утримання судді у відставці до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, періоду роботи на посадах слідчого органів внутрішніх справ, половини строку навчання в Рязанській вищій школі МВС СРСР.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період проходження строкової військової служби з 10 листопада 1981 по 24 жовтня 1983, половину строку навчання в Рязанській вищій школі Міністерства внутрішніх справ Союзу Радянських Соціалістичних Республік з 01.09.1981 по 27.07.1988, періоди роботи на посадах слідчого в органах внутрішніх справ - слідчої групи Косланського УЛВТУ МВС СРСР, слідчої групи оперативно-режимного відділу Косланського УЛВТУ, слідчого відділу Люберецького УВС, слідчого відділення відділу внутрішніх справ м. Хмельницького з 13.09.1988 по 02.10.1994.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 з 15.01.2022 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84 % суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді згідно з довідкою Хмельницького апеляційного суду №01-85/5 від 18.01.2022 відповідно до вимог ч. 3 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше проведених виплат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 15.01.2022 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 64% заробітної плати судді апеляційного суду Хмельницької області відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016.
02.02.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою (через вебпортал Пенсійного фонду України) щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Листом Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.04.2022 № 2979-1508/К-03/8-2200/22 повідомлено про те, що щомісячне грошове утримання судді у відставці перераховано позивачу з дати призначення, з розрахунку 64% суддівської винагороди та з 15.01.2022 складає 133182,72 грн. Стаж роботи на посаді судді становить 27 років 3 місяців 20 днів (з 23.09.1994 по 31.12.2010, з 04.01.2011 по 01.10.2018, з 02.10.2018 по 14.01.2022).
Позивач, не погодившись із відмовою у зарахуванні до стажу на посаді судді спірних періодів, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції враховуючи законодавство, яке діяло на момент набуття відповідного необхідного стажу, а також того, яке діяло на час виходу позивача у відставку, дійшов висновку, що позивач має право на зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання часу роботи на посадах слідчого, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів і календарного періоду проходження строкової військової служби. Відтак, невключення спірних періодів до стажу роботи позивача на посаді судді, є неправомірним.
Зважаючи на це, ОСОБА_1 необхідно зарахувати період проходження строкової військової служби в Збройних силах СРСР з 10.11.1981 по 24.10.1983 тривалістю 01 рік 11 місяців 15 днів, половину строку навчання в Рязанській вищій школі Міністерства внутрішніх справ Союзу Радянських Соціалістичних Республік з 01.09.1984 по 27.07.1988 (1 рік 11 місяців 14 днів), періоди роботи на посадах слідчого в органах внутрішніх справ - слідчій групі Косланського УЛВТУ МВС СРСР, слідчій групі оперативно-режимного відділу Косланського УЛВТУ, слідчому відділі Люберецького УВС, слідчому відділенні відділу внутрішніх справ м. Хмельницького з 13.09.1988 по 02.10.1994 (6 років 20 днів).
Відтак, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розмір довічного грошового утримання позивача повинен відповідати 84% (50% за 20 років роботи на посаді судді) + 34% (за додаткові роки роботи на посаді судді) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, попередній Закон України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Згідно з ч. 1 статті 142 Закону №1402-VIІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними відповідного віку. При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (ч. 2 статті 142 Закону №1402-VIІ).
Відповідно до ч. 3 статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно з абзацом 4 п. 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Таким чином, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) судді.
Так, станом на дату призначення (обрання) позивача суддею статус суддів визначали положення Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862-ХІІ (надалі по тексту також Закон №2862-ХІІ). Кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку.
Абзацом 2 частини 4 цієї статті Закону передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
В період дії положень статті 43 Закону №2862-ХІІ правове регулювання поняття стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, було додатково врегульовано і іншими нормативно-правовими актами.
Так, за змістом статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (стаття втратила чинність 20 березня 2008), чинної на час набуття позивачем стажу роботи 10 років безпосередньо на посаді судді, (починаючи з 23.09.1994) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи вищенаведене законодавство, яке діяло на момент набуття відповідного необхідного стажу, а також того, яке діяло на час виходу позивача у відставку, він має право на зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання часу роботи на посадах слідчого, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів і календарного періоду проходження строкової військової служби.
Отже, невключення спірних періодів до стажу роботи позивача на посаді судді, є неправомірним.
Відтак, враховуючи наведене вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 необхідно зарахувати період проходження строкової військової служби в Збройних силах СРСР з 10.11.1981 по 24.10.1983 тривалістю 01 рік 11 місяців 15 днів, половину строку навчання в Рязанській вищій школі Міністерства внутрішніх справ Союзу Радянських Соціалістичних Республік з 01.09.1984 по 27.07.1988 (1 рік 11 місяців 14 днів), періоди роботи на посадах слідчого в органах внутрішніх справ - слідчій групі Косланського УЛВТУ МВС СРСР, слідчій групі оперативно-режимного відділу Косланського УЛВТУ, слідчому відділі Люберецького УВС, слідчому відділенні відділу внутрішніх справ м. Хмельницького з 13.09.1988 по 02.10.1994 (6 років 20 днів).
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання дійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84 відсотки грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання згідно з довідкою Хмельницького апеляційного суду № 01-85/5 від 18.01.2022 з 15.01.2022, то суд першої інстанції правильно зазначив, що з урахуванням приписів ч. 3 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розмір довічного грошового утримання позивача повинен відповідати 84% (50% за 20 років роботи на посаді судді) + 34% (за додаткові роки роботи на посаді судді) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо необхідності зобов'язати відповідача здійснити на користь позивача перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до поданої ним заяви у розмірі 84% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням довідки Хмельницького апеляційного суду №01-85/5 від 18.01.2022 про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Враховуючи все викладене вище колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.