Справа № 295/14365/19
Головуючий у 1-й інстанції: Полонець С.М.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
08 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Яроша Миколи Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Яроша Миколи Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАК №1500130 від 08.09.2019 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі.
10 жовтня 2019 року Богунський районний суд м. Житомира прийняв рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами від 27.08.2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 вересня 2024 року о 09 год. 45 хв.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання.
За таких обставин суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року вирішено призначити справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 вересня 2024 року о 09:50, оскільки судом встановлено, що судова повістка про повідомлення ОСОБА_1 про дату і час судового засідання була доставлена на відділення поштового зв'язку лише 30.08.2024 (п'ятниця) та відсутні відомості про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 , тоді як судове засідання призначено на 04.09.2024 о 09:45 год.
Проте, в судове засідання 17.09.2024 року сторони також не з'явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання. При цьому, відповідачем отримано судову повістку, тоді як судова повістка про повідомлення ОСОБА_1 про дату і час судового засідання була доставлена на відділення поштового зв'язку і залишилась не врученою.
За таких обставин, судове засідання було відкладено на 08.10.2024 о 09 год 50 хв.
Однак, у судове засідання 08.10.2024 сторони також не з'явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання. При цьому, відповідачем отримано судову повістку 23.09.2024, тоді як судова повістка про повідомлення ОСОБА_1 про дату і час судового засідання була доставлена на відділення поштового зв'язку 25.09.2024 та станом на 07.10.2024 залишається не врученою.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Так, судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду 04.09.2024, 17.09.2024, 08.10.2024.
Також, ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до судового розгляду містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Крім того, згідно п. 3 ч.2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності.
Однак, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначено лише поштову адресу, жодних інших засобів зв'язку ним не зазначено, що в свою чергу позбавляє суд можливості в інший спосіб, ніж засобами поштового зв'язку, повідомити останнього про дату, час і місце судового засідання.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року) (постанова Верховного Суду від 20.01.2023 року у справі №465/6147/18).
Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 року у справі №9901/278/21.
Отже, судом вжито всі можливі заходи щодо повідомлення позивача про апеляційний розгляд справи.
Також, суд апеляційної інстанції враховує, що вказана справа належить до категорії термінових адміністративних справ, особливості розгляду яких визначені ст.ст.268-272, 286 КАС України та передбачають скорочені строки розгляду справи.
Як зазначено вище, учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Таким чином, учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.
Із оскаржуваної постанови встановлено, що 08 вересня 2019 року о 12:21 на автодорозі М-06 Київ-Чоп Равін В.Л. керуючи транспортним засобом Ford CMAX, реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 83 км/год в населеному пункті «Пилиповичі», позначеному дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», перевищив дозволену швидкість руху на 33 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TRUCAM TC 000545, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України.
За таких обставин, 08 вересня 2019 року відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1500130, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Непогоджуючись із вказаною постановою позивач оскаржив її до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Підстави і порядок заміни належної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами статті 48 КАС України.
За правилами частини 3 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно ч. 7 ст. 48 КАС України, заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивачем оскаржено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1500130 від 08.09.2019 року, винесену інспектором роти №2 батальйону УПП у Житомирській області Ярошем Миколою Володимировичем.
При цьому, судом першої інстанції залучено до розгляду даної справи одного відповідача, а саме інспектора роти №2 батальйону УПП у Житомирській області Яроша Миколу Володимировича.
Між тим, з аналізу положень КУпАП вбачається, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, інспектори патрульної поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Тобто, окремі поліцейські не можуть виступати самостійними відповідачами у таких справах у розумінні положень КАС України, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
В даному випадку, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
В даному випадку, судом першої інстанції помилково не встановлено того, що окремий поліцейський не є належним відповідачем у даній справі, а як наслідок судом помилково не зроблено висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до вказаного відповідача.
Вказаний висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.12.2019 року (справа № 724/716/16-а).
Крім того, положеннями КАС України не передбачено можливості здійснення заміни відповідача у справі на стадії апеляційного розгляду, а тому колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову з інших мотивів.
Статтею 317 КАС України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, але частково з інших підстав, ніж визначено судом першої інстанції.
Відтак, в порядку ст. 317 КАС України, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 жовтня 2019 року змінити в частині викладення мотивувальної частини.
В іншій частині рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.