Справа № 359/9608/23 Суддя (судді) першої інстанції: Яковлєва Л.В.
09 жовтня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
при секретарі - Олешко М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до спеціаліста-інспектора з паркування відділу з контролю за благоустроєм виконавчого комітету Бориспільської міської ради Меднікова Євгенія Євгеновича, виконавчого комітету Бориспільської міської ради в особі Відділу з контролю за благоустроєм виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання протиправними дій, скасування постанови, -
У вересні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до спеціаліста-інспектора з паркування відділу з контролю за благоустроєм виконавчого комітету Бориспільської міської ради Меднікова Є.Є., виконавчого комітету Бориспільської міської ради в особі Відділу з контролю за благоустроєм виконавчого комітету Бориспільської міської ради, яким просив визнати протиправними дії спеціаліста-інспектора з паркування відділу з контролю за благоустроєм виконавчого комітету Бориспільської міської ради Меднікова Є.Є. та скасувати складену ним постанову серії РАП №1453873518 від 10 липня 2023 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Апелянт наголосив, що оскаржувана постанова була відсутня на лобовому склі, він її не отримував. Крім того суд першої інстанції проігнорував те, що з наданих відповідачем матеріалів вбачається, що автомобіль знаходився на вулиці Франка, а не на вулиці Київський шлях, а тому в оскаржуваній постанові вказано невірну вулицю та номер будинку.
Додатково зазначив про те, що його автомобіль був припаркований на вулиці Франка в місті Бориспіль із дотримання положень Правил дорожнього руху, водночас на вулицю Франка відсутня схема організації дорожнього руху та рішення Бориспільської міської ради "Про встановлення дорожніх знаків". Крім того, судом першої інстанції проігноровано доводи позивача про те, що прилад, яким фіксувалось нібито правопорушення не має сертифікату відповідності, не проходив повірку та не отримав експертного висновку в сфері технічного захисту інформації, а тому надані відповідачем докази не можуть бути враховані судом.
Зверну увагу суду на те, що постанова серія БП №00001042 від 10 липня 2023 року не підписана інспектором з паркування, останнім не здійснено заміру відстані на місці вчинення правопорушення та не враховано, що позивач не створював перешкод дорожньому руху, а тому відсутній склад адміністративного правопорушення.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою серії РАП №1453873518 від 12 жовтня 2021 року, головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу з контролю за благоустроєм виконавчого комітету Бориспільської міської ради Меднікова Є.Є., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Згідно з вказаною постановою, 10 липня 2023 року о 14:30 год. водієм транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF VARIANT д.н.з. НОМЕР_1 здійснено зупинку на пішохідному переході за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79 чим порушено вимогу пп. г п. 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про відому в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт порушення позивачем правил зупинки, стоянки підтверджується роздрукованими фотознімками із відображенням дати та часу фотофіксації, розташування транспортного засобу та координат місця порушення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пп. г п. 15.9 ПДР зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КупАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом 10 липня 2023 року головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу з контролю за благоустроєм виконавчого комітету Бориспільської міської ради Меднікова Є.Є. винесено постанову серії РАП №1453873518 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн у зв'язку зі здійсненням зупинки транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF VARIANT д.н.з. НОМЕР_1 за адресою м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79 на пішохідному переході.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив про те, що оскаржувана постанова від 10 липня 2023 року серії РАП №1453873518 не була прикріплена до лобового скла транспортного засобу, не підписана інспектором з паркування та йому не надсилалась.
Також апелянт наголошує на тому, що зазначені обставини встановлена рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року по справі №320/35016/23 та відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України є преюдиційними та не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 279-1 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
У відзиві на позовну заяву Виконавчий комітет Бориспільської міської ради зазначив про те, що оскільки технічні можливості не дозволяли встановити відповідальну особу, зазначену в ч. 1 ст. 14-2 КУпАП на місці вчинення правопорушення, інспектором розміщено на лобовому склі повідомлення серії БП №00001042 від 10 липня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності, водночас оскаржувана постанова серії РАП №1453873518 направлена позивачу рекомендованим листом з повідомлення про вручення за адресою його реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи Відділ з контролю за благоустроєм Виконавчого комітету Бориспільської міської ради листом від 19 липня 2023 року №28-11/377 направив ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 примірник постанови серії РАП №1453873518, що підтверджується копією фіскального чеку від 19 липня 2023 року №ПН215600426655 (а.с. 75-78).
Поштове відправлення з оскаржуваною постановою повернулась відправнику 19 серпня 2023 року з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання", що свідчить про необґрунтованість доводів апелянта про не направлення йому копії оскаржуваної постанови.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що постанова серія БП №00001042 від 10 липня 2023 року не підписана інспектором з паркування, водночас жодних доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано. Крім того, в первісній редакції позовної заяви позивачем оскаржувалась постанова серії БП №0001042 від 10 липня 2023 року, що в сукупності свідчить про обізнаність ОСОБА_1 з повідомленням серія БП №00001042 від 10 липня 2023 року.
Судом також встановлено, що надана позивачем до позовної заяви копія постанови серія РАП №1453873518 від 10 липня 2023 року не містить підпису інспектора з паркування, проте містить відмітку про направлення її примірника рекомендованим листом з повідомлення про вручення, який, не було отримано позивачем за адресою місця реєстрації, що свідчить про необґрунтованість доводів апелянта щодо неналежного оформлення оскаржуваної постанови.
Преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови:
ці обставини встановлені судовим рішенням лише у господарській, цивільній або адміністративній справі (в визначених законом випадках, у рішеннях суду винесених у кримінальному судочинстві та у справах про притягнення до адміністративної відповідальності);
ці обставини досліджені (оцінені) судом саме як обставина (юридично значимий факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридично значимого факту);
ці обставини містяться у мотивувальній (як виняток, у резолютивній) частині рішення та відповідають вимогам пункту першого частини четвертої статті 246 КАС України, згідно з яким у мотивувальній частині рішення, серед іншого, зазначаються обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; як виняток, певні преюдиційні обставини можуть міститися і у резолютивній частині рішення;
судове рішення набрало законної сили;
у справі беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини (наприклад, особа може посилатися на преюдиційні обставини, що містяться в судовому рішенні, ухваленому відповідно до глави 6 ЦПК України "Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення").
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі № 640/8728/21.
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень предметом спору в адміністративній справі №320/35016/23 були дії та постанови державного виконавця прийняті в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 щодо примусового виконання постанови серії РАП №1453873518 від 10 липня 2024 року.
В межах вказаної справи судом зроблено висновок про те, що оскаржувана постанова не була прикріплена до лобового скла автомобіля чи надіслана на поштову адресу позивача, водночас зазначений висновок зроблений виключно з урахуванням пояснень позивача, без надання оцінки доказам на підтвердження чи спростування зазначених обставин.
Таким чином враховуючи правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду викладену у постанові від 31 січня 2023 року у справі № 640/8728/21, а також докази наявні в матеріалах справи, яким не було надано оцінку Київським окружним адміністративним судом, доводи апелянта щодо преюдиційності висновків Київського окружного адміністративного суду викладених в рішення від 07 травня 2024 року по справі №320/35016/23 для даної справи, є помилковими.
Щодо доводів апелянта про відсутність будь-яких доказів того, що належний позивачу транспортний засіб 10 липня 2023 року о 14:30 год. був розміщений на пішохідному переходу, а також щодо неналежності наданих відповідачем доказів, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У силу ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, транспортний засіб який зафіксовано в момент вчинення правопорушення VOLKSWAGEN GOLF VARIANT д.н.з. НОМЕР_1 зафіксовано фотозйомкою за допомогою технічного засобу LOGIC INSTRUMENT PIELDBOOK K 80V2 86QAC4670NXA22MO608.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що фотознімки транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF VARIANT д.н.з. НОМЕР_1 , що були зроблені інспектором з паркування та надані суду першої інстанції, відповідають вимогам примітки до ст. 14-2 КУпАП, оскільки мають географічні координати, які підтверджують знаходження транспортного засобу за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79. На них відображено дату 10 липня 2023 року і час вчинення порушення 14:30 год. - 14:31 год. Зокрема, зазначеними знімками підтверджується зупинка вищезазначеного транспортного безпосередньо на пішохідному переході під знаком 5.38.1 "Пішохідний перехід".
До того ж матеріали фотофіксації містять географічні координати місця, де був розташований транспортний засіб позивача у момент вчинення адміністративного правопорушення, які є загальнодоступною інформацією, тому не потребують доказування на загальних підставах.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими твердження позивача про відсутність складу адміністративного правопорушення. Разом з тим, посилання апелянта на відсутність сертифіката відповідності та експертного висновку приладу яким здійснено фіксацію правопорушення не спростовують обставину здійснення останнім паркування безпосередньо на пішохідному переході під знаком 5.38.1 "Пішохідний перехід".
Стосовно доводів апелянта про те, що в оскаржуваній постанові невірно зазначено вулицю та номер будинку, оскільки автомобіль будо припарковано на вул. Франка в м. Бориспіль на якій відсутня затверджена схема організації дорожнього руху, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з проектом (схемою) організації дорожнього руху на вулиці (дорозі) Київський Шлях м. Бориспіль протяжністю 7,5 км., затвердженого в 2018 році начальником Головного управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Бориспільської міської рад та погоджено командиром батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП в Київській області (а.с. 79-85) на повороті з вул. Київський Шлях на вул. Франка встановлено дорожній знак 5.35.1 "Пішохідний перехід" (в редакцій на час розроблення відповідного проекту) та нанесено дорожню розмітку 1.14.3 "Зебра", зазначені обставини підтверджуються фотознімка зроблені інспектором з паркування.
Таким чином, посилання апелянта на лист Головного управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 17 жовтня 2023 року №1-05-913/2023 в якому зазначено про відсутність на вул. Франка схема організації дорожнього руху не спростовує встановлених судом обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя: Н.М. Єгорова
Судді: Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку