01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач Епель О.В.
07 жовтня 2024 року Справа № 320/16604/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
за участі секретаря Бродацької І.А.,
Позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити
певні дії
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач), у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмові у нарахуванні та виплаті надбавки до пенсії на непрацездатного (неповнолітнього (до 18 років)) члена сім'ї ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, передбаченої приписами пункту "а" статті 16 Закону України 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (10557,63 грн.) з дати призначення пенсії 17.10.2018 по 13.12.2019 і позбавлення права на забезпечення (утримання) їх у разі втрати працездатності соціальних гарантій передбачених статями 1-2, 2, 15 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням виконання приписів статей 17, 51, 152 Конституції України, Рішень Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, статті 141 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року №2947-ІІІ, статей 12, 30, 31, 48, 50 Закону №2262-ХІІ, Закону України від 7 грудня 2017 року №2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік», Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII «Про Державі бюджет України на 2019 рік», пункту 3 статті 9, пунктів 1, 2 статті 26 Конвенції про права дитини, статтей 3, 8, 10, 11, 12 Закону України від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ «Про охорону дитинства», підпункту 7 пункту 1 Змін до постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. №470 затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. №861 «Про внесення змін до постанов Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. №470 і Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. №117», статті 2, 6 Закону України від №1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", постанови Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №263/14242/17 на встановлений спеціально-дозвільний тип правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом», преюдиційність обставин у справах 640/18100/20, 320/8969/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії на непрацездатного члена сім'ї, передбачену приписами пункту "а" статті 16 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з дати призначення пенсії 17.10.2018 по 13.12.2019.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у відкритті провадження у цій справі відмовлено у зв'язку з тим, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення, що набрало законної сили.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року виправлено описку в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року, зокрема резолютивну частину ухвали викладено в наступній редакції: «Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами».
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу у якій просить резолютивну частину такої ухвали суду скасувати з урахуванням правової позиції Верховного Суду України 28 грудня 2023 року справа №320/8969/23.
Апелянт зазначив, що Відповідачу протиправно легалізовано порушення прав пенсіонера ОСОБА_1 після завершення військової служби з 17.10.2018 на матеріально-правову заінтересованість у розмірі 21111,68 грн або 10557,63 грн.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відмову у відкритті провадження.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено судовий розгляд справи.
У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судовому засіданні Апелянт та його представник просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі по справі №320/8969/23.
Відповідач у судове засідання не з?явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки не відомо. Протокольною ухвалою колегія суддів вирішила здійснити розгляд справи без участі Відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Отже, з урахуванням викладеної вище норми права, колегія суддів зазначає, що описка у розумінні статті 253 КАС України - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні, яку суд може виправити з власної ініціативи.
При цьому, виправлення у судовому рішенні, зокрема в ухвалі, допущених описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Разом з тим, у вказаній вище ухвалі суду допущено технічну описку, а саме: відсутня резолютивна частина. У зв?язку з цим суд першої інстанції, правомірно, з урахуванням ст 253 КАС України, виправив такий недолік не змінюючи при цьому суть рішення.
Посилання Апелянта на правову позицію Верховного Суду в ухвалі від 28 грудня 2023 року у справі №320/8969/23, колегія суддів вважає необґрунтованим та до уваги не приймає, оскільки предметом апеляційного перегляду є ухвала про виправлення описки в судовому рішенні Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, а не ухвала від 17 червня 2024 року, якою у відкритті провадження у справі №320/16604/24 відмовлено.
Доводи про те, що Відповідачу протиправно легалізовано порушення прав пенсіонера ОСОБА_1 колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки вони не стосуються предмету апеляційного перегляду.
Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 09.10.2024.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев